Пcихологічні підходи до побудови регуляторно-рівневої моделі гумору

Л.Ф. Крупельницька; О.М. Шпортун

doi:10.32626/2227-6246.2016-34.%p

Автор(и)

Л.Ф. Крупельницька
О.М. Шпортун

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2016-34.%25p

Ключові слова:

гумор, регуляторно-рівнева модель, рівні регуляції, психологічні механізми гумору.

Анотація

Стаття присвячена подан-
ню регуляторно-рівневої моделі гумору, яка містить опис цілей, рівнів,
процесу та результатів особистісної регуляції. Досліджено, що регуля-
торно-рівнева модель гумору містить: цілі, рівні, процес та результати
особистісної регуляції. Особистісна регуляція з допомогою гумору є ре-
гуляцією зі складними міжрівневими зв’язками. У процесі розробки
моделі з’ясовано, що «центр управління» знаходиться на найвищому
рівні регуляції – особистісному. При відносній автономності кожного
з рівнів, вони, тим не менш, принципово не можуть бути автономними
повністю. У нормі типовим для функціонування гумору є переважан-
ня контролю та управління особистісного рівня регуляції. Варіант по-
єднання посилення нижчого рівня з тимчасовим послабленням вищого
рівня при нормальному функціонуванні носить тимчасовий і ситуатив-
ний характер. Систематичне ж ізольоване посилення нижчих рівнів ре-
гуляції при постійному послабленні вищого рівня свідчить про патоло-
гічний розвиток функціонування гумору. У такому разі нижчий рівень
регуляції засобами гумору сам починає виконувати ключову роль без
достатнього зв’язку з вищими рівнями; нижчі рівні регуляції підпоряд-
ковують собі вищі.

Посилання

Асмолов А. Г. Психология личности: принципы общепсихологического анализа : Электронный ресурс / А. Г. Асмолов. – М. : Смысл, 2001 // Режим доступа: www.fdp.hse.ru/data/ 082/535/135/psix-lich.doc.

Бахтин М. М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура Средневековья и Ренессанса / М. М. Бахтин. – М. : Худ. лит., 1990. – 543 с.

Бороденко М.В. Два лица Януса–смеха / М. В. Бороденко. – Р / нД. : Цветная печать, 1995. – 86 с.

Василюк Ф. Е. Психология переживания (анализ преодоления критических ситуаций) / Ф. Е. Василюк. – М. : МГУ, 1984. – 200 с.

Выготский Л. С. Психология развития человека / Л. С. Выготский. – М. : Изд-во Смысл; Эксмо, 2005. – 1136 с.

Выготскии Л.С. Собрание сочинении. В 6 т. – Т.4. Детская психология / Л. С. Выготский. – М. : Педагогика,1984. – 432 с.

Гладких Н. В. Катарсис смеха и плача / Н. В. Гладких // Вестник Томского гос. пед. ун-та. Серия Гуманитарные науки (филология) – Томск, 1999. – Вып. 6 (15). – С.88–92.

Домбровская И. С. Юмор в контексте развития / И. С. Домбровская. – ИК «Неформат», 2014. – 280 с.

Иванова Е. М. Психопатология и чувство юмора: Электронный ресурс / Е. М. Ива нова, С. Н. Ениколопов // Трудный пациент. – 2009. – Июль. – Режим доступа : http://t-pacient.ru/articles/6443/.

Леонтьев Д.А. Чувство юмора / Д. А. Леонтьев // Psychologies. – 2007. – №18. – С. 44.

Мамардашвили М. К. Классический и неклассический идеалы рациональности / М. К. Мамардашвили. – М. : Лабиринт, 1994 – 92 с.

Мартин Р. Психология юмора Куликова/ Р. Мартин . – Спб. : Питер: пер. с англ. // Под ред. Л. В. , 2009. – 480 с.

Носенко Е. Л. Стилі та форми прояву гумору як гіпотетичні аспекти імпліцитної діагностики психологічного здоров’я / Е. Л. Носенко, О. Б. Харченко // Проблеми сучасної психології. – 2010. – Випуск 10. – С. 501–514.

Опихайло О. Б. Характер зв’язку психологічних властивостей особистості з різними формами прояву гумору О.Б. Опи хайло // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. – 2014. – Випуск 2. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Vnadps_2014_2_18.pdf.

Поппер К.Р. Объективное знание. Эволюционный подход / К. Р. Поппер / Пер. с англ. – М. : Эдиториал УРСС, 2002. – 384 с.

Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии в 2-х томах / С. Л. Рубинштейн. – М. : Педагогика, 1989. – Т. 2. – 328 с.

Сергей Леонидович Рубинштейн. Очерки, воспоминания, материалы / Под ред. Б. Ф. Ломова. – М. : Наука, 1989. – 440 с.

Стефаненко Е. А. Исследование гелотофобии у больных психическими расстройствами / Е. А. Стефаненко, Е. М. Иванова, С. Н. Ениколопов // Теоретические и прикладне проблемы медицинской психологии. Сборник материалов Всероссийской юбилейной научно-практической конференции (к 85-летию Ю. Ф. Полякова), 14-15 февраля 2013. – М. : ГОУ ВПО «Московский городской психолого-педагогический университет» и ФГБУ «НЦЗП» РАМН. – 2013. – С. 106–107.

Харченко О. Б. Особистісні фактори різних форм прояву гумору / О. Б. Харченко // Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Психологія». – 2010. – № 9/1. – Вип. 16. – С. 113–118.

Щербина Л. Ф. Метатеоретичне мислення психотерапевта: модель, дослідження, програма розвитку / Л. Ф. Щербина. – К. : «Геопринт», 2012. – 283 с.

Apter M. J. A structural-phenomenology of play / M. J. Apter // Adult play : A reversal theory approach. – Amsterdam : Swets & Zeitlinger, 1991. – P. 13–29.

Frydenberg E. Thriving, surviving, or going under : Which coping strategies relate to which outcomes? / E. Frydenberg, R. Lewis // Thriving, surviving, or going under, University of Melbourne. – P. 3–23.

Lampert M.D. Cross-cultural variation in gelotophobia within the United States / M.D. Lampert, K.L. Isaacso, J. Lyttle // Psychological Test and Assessment Modeling. – 2010. – 52(2). – P. 202–216.

Polimeni J. Humor perception deficits in schizophrenia / J. Polimeni, J.P. Reiss // Psychiatry Research. – 2006. – S. 229–232.

Proyer R.T. An Initial Study on How Families Deal with Child Relations with Respect to Gelotophobia, Gelotophilia, and Katagelasticism / R.T. Proyer, S. Estoppey, W. Ruch // Journal of Adult Development, 2012. – Volume 19, Issue 4. – P. 228–237.

Ruch W. Who fears being laughed at? The location of gelotophobia in the Eysencki- an PEN-model of personality / W. Ruch, R. Proyer // Personality and Individual Differences. – 2009. – № 46 (5-6). – P. 627– 630.