Теоретико-методологічний аспект професійного образу «Я» як предмет психології
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2016-34.%25pКлючові слова:
професійний образ «Я», особистість, професійна освіта, професійна самопрезентація, формування професіонала, володіння професійною майстерністю.Анотація
Акцентовано увагу на головних складо-
вих процесу формування професійного образу «Я» особистості, зокрема
самовизначенні майбутнього професійного шляху. Констатовано, що
професійний образ «Я» – це результат процесів професійного самовиз-
начення, персоналізації і самоорганізації, що виявляється в усвідом-
ленні себе представником певної професії і професійного співтовари-
ства, що виявляється в когнітивно-емоційно-поведінкових самоописах
«Я». З’ясовано, що одним із джерел формування є професійна освіта.
Встановлено, що головними умовами становлення професійного об-
разу «Я» виступають освітньо-професійна спільність долі і професійна
обізнаність. Показано, що у становленні професійного образу «Я» пев-
ну роль відіграють суб’єктивні очікування і соціальні перспективи та
можливості, а також визнання професійності оточуючими, що сприяє
утвердженню професійного образу «Я», істотне значення має професій-
на самопрезентація. Стверджується, що від рівня сформованості профе-
сійного образу «Я» залежить процес формування професіонала, темп,
успішність опанування професійної діяльності, входження в професій-
ну спільність. Встановлено, що висока професійна підготовка й володін-
ня професійною майстерністю неможливі без формування професійної
самосвідомості і, зокрема, професійного Я.
Посилання
Бернс Р. Развитие «Я-концепции» и воспитание / Р. Бернс. – М. : Изд-во Педагогика, 1986. – 421 с.
Гарбузова Г. В. Эмпирические критерии формирования профессиональной идентичности студентов / Г. В. Гарбузова // Управление общественными и экономическими системами. – 2007. – № 1.
Зеер Э. Ф. Кризисы профессионального становления личности / Э. Ф. Зеер, Э. Э. Сыманюк // Психологический журнал. – 1997. – Т. 18. – № 6. – С. 35–44.
Климов Е. А. Введение в психологию труда / Е. А. Климов. – М., 1988. – 197 с.
Климов Е. А. Психология профессионала / Е. А. Климов. – М., Воронеж, 1996. – 400 с.
Климов Е. А. Психология профессионального самоопределения / Е. А. Климов. – Ростов-на-Дону, 1996. – 512 с.
Психологические особенности самосознания подростка [под ред. М. Й. Боришевского]. – К. : Вища школа, 1980. – 168 с.
Ренке С.О. Психологічні чинники становлення професійного образу «Я» у майбутніх психологів: автореф. дис.на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец.: 19.00.07 Педагогічна та вікова психологія / Сергій Олександрович Ренке. – К., 2010. – 20 с.
Сафин В. Ф. Устойчивость самооценки и механизм её сохранения / В. Ф. Сафин // Вопросы психологии. – 1975. – № 3. – С. 63–72.
Чепелєва Н. В. Формування професійної компетентности в процесі вузівської підготовки психолога-практика / Н. В. Чепелєва // Актуальні проблеми психології. – К. : Інститут психології АПН України. – 1999. – С. 271–279.
Шнейдер Л. Б. Профессиональная идентичность: теория, эксперимент, тренинг/ Л. Б. Шнейдер. – М. : МПСИ; Воронеж : НПО «МОДЭК», 2004. – 600 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
