Сучасні інтерпретації проблеми побутового насильства як соціально-психологічного феномену
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2016-34.%25pКлючові слова:
побутове насильство, теорії насильства, насильницька поведінка, насильницьке мислення, стратегія домінування, ставлення до насильства, фактори ризику, когнітивні сценарії, десенсибілізація.Анотація
Статтю присвячено
аналізу теорій побутового насильства. Розглянуто тенденції пояснення
природи насильства. Досліджено біологічний підхід, що вивчає вплив
генетичних та гормональних чинників на виникнення побутового на-
сильства. Проаналізовано екологічне пояснення природи насильства.
У статті вивчено та описано спроби систематизації теорій насиль-
ства, приділено увагу гендерним теоріям побутового насильства. У цій
площині насильство розглянуто як практику, що використовується у
подружньому житті для контролю і підтримки відносин влади і підпо-
рядкування. Описано відтворення поведінкових насильницьких прак-
тик у сім’ї як основному інституті патріархату.
Охарактеризовано механізми відтворення насильницьких форм по-
ведінки через научіння та фактори ризику їх прояву. Виокремлено спо-
соби формування насильницького мислення та насильницької діяльнос-
ті, а також формування ставлення до побутового насильства через його
позитивне підкріплення.
Проаналізовано мікросоціальні та макросоціальні теорії насиль-
ства в сім’ї, розглянуто рівневий та багаторівневий підходи в теоріях
побутового насильства. Описано особистісні характеристики та психо-
логічні властивості, що сприяють виникненню побутового насильства.
Здійснено аналіз теорії когнітивних скриптів, приділено увагу
впливу середовища на виникнення побутового насильства.
Посилання
Балабанова Л.М. Судебная патопсихология (вопросы определения нормы и отклонений) / Л.М. Балабанова. – Д. : Сталкер, 1998. – 432 с.
Данилова О.Л. Психология восприятия насилия: культурный и гендерный аспекты : Практикум по гендерной психологии / Под ред. И.С. Клециной. – СПб. : Питер, 2003. – 480 с.
Ениколопов С.Н. Средства массовой коммуникации и насилие [Текст] / С.Н. Ениколопов // Проблемы медиапсихологии: Материалы секции «Медиапсихология» Междунар. науч.-практич. конференции «Журналистика в 2000 году: Реалии и прогнозы развития», Москва, МГУ, 2001. – Москва : РИП-холдинг. – 2002. – С. 87–103.
Зиновьева Н.О. Психология и психотерапия насилия. Ребёнок в кризисной ситуации / Н.О. Зиновьева, Н.Ф. Михайлова. – СПб. : Речь, 2003. – 248 с.
Клименкова Т.А. Насилие как основа культуры патриархатного типа. Гендерный подход к проблеме / Т.А. Клименкова // Гендерный калейдоскоп. – М. : Academia, 2001. – С. 121–146.
Козырев Г.И. Политическая конфликтология: учебное пособие / Г. И. Козырев. – М. : ИД «ФОРУМ»: ИНФРА-М, 2008. – 432 с.
Лысова А.В. Женская агрессия и насилие в семье / А.В. Лысова // Общественные науки и современность. – 2008. – № 3. – C. 167–176.
Лысова А.В. Психология семьи. Часть 2 / А.В. Лысова. – Владивосток : Издательство Дальневосточного университета, 2003. – 224 с.
Минюшев Ф. И. Социальная антропология: курс лекций / Ф. И. Минюшев. – М. : Междунар. Ун-т Бизнеса и Управления, 1997. – 192 с.
Насилие и его влияние на здоровье. Доклад о ситуации в мире / под ред. Этьенна Г. Круга и др.; Пер. с англ. – М. : Изд-во «Весь Мир», 2003. – 376 с.
Сидоренкова Т. Насилие в семье: частное дело или социальная проблема? / Т. Сидоренкова // Вестник ИЦ НЖФ. – 1997. – № 10. – С.12–17.
Родина И. В. Насилие в семье: теоретическое осмысление и ключевые понятия // Соц. политика и социология. – 2008. – № 2. – С. 69–79.
Харрис Р. Психология массовых коммуникаций / Ричард Харрис. – СПб. : Прайм-Еврознак, 2003. – 448 с.
Huesmann L.R. Cross-national communalities in the learning of aggression from media violence / L.R. Huesmann // Aggressive Behavior. – 1984. – Vol. 10. – Р. 243–251.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
