Вплив соціальних взаємодій як мотив деструктивних форм компенсації особистісних деструкцій
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2016-33.%25pКлючові слова:
соціалізація особистості, соціальна взаємодія, особистісна деструкція, деформована соціалізація, деструктивна поведінка.Анотація
У статті розкрито сут-
ність і взаємозв’язок механізмів формування деструктивних форм ре-
агування особистості та їх проявами у соціальній взаємодії. Здійснено
науково-теоретичний огляд вітчизняних і зарубіжних досліджень, при-
свячених проблемі особистісних деструкцій у системі соціальних вза-
ємовідносин як детермінанти формування деформованої соціалізації у
суспільстві. Розкрито сутність і взаємозв’язок між мотивами деструк-
тивних форм реагування особистості, їх проявами у соціумі. Здійсню-
ється спроба визначення мотивів та механізмів формування деструкту-
рування системи ціннісних орієнтацій в умовах соціально-економічної
кризи суспільства, що забезпечить проведення ефективної діагностики
та своєчасних цілеспрямованих профілактичних заходів щодо подолан-
ня соціальних відхилень.
Розглянуто психологічні особливості особистісних деструкцій як
однієї з рушійних сил десоціалізації особистості. Розкрито механізми
формування деформованої соціалізації, а також проаналізовано місце
соціальних взаємодій у суспільстві як рушійного чинника формування
деструктивних форм реагування. Здійснено аналіз соціальних відхи-
лень поведінки особистості, які формуються під впливом соціально-пси-
хологічних змін,а також аналіз теорії причин виникнення відхилень.
Здійснено аналіз феномена особистісної деструкції як соціально-
го фактора, що формується під впливом змін суспільства. Представ-
лено аналіз, який забезпечує системне уявлення про мотиви та форми
деструктивної поведінки особистості у взаємодії з іншими суб’єктами
соціального оточення та забезпечує розкриття причинно-наслідкового
аналізу впливу соціальних змін на становлення та розвиток особистість.
Посилання
Китаев-Смык Л.А. Стресс войны: Фронтовые наблюдения врача-психолога / Л.А. Китаев-Смык. – М. : М-во культуры РФ.; Рос. ин-т культурологии, 2001. – 80 с.
Осипова А.А. Справочник психолога по работе в кризисных ситуациях / А.А. Осипова. – Изд. 2-е. – Ростов н/Д. : Феникс, 2006. – 315 с.
Психологічне супроводження військовослужбовців в діяльності за екстремальних умов: методичні рекомендації / В.І. Воронова, В.Є. Шевченко, Д.О. Коршевнюк, Д.С. Байбаєв, Б.В. Кравченко, С.А. Галкін, І.В. Малько / під ред. Ложкіна Г.В. – К. : Національний університет фізичного виховання і спорту України, 2003. – 145 с.
Пушкарев А.Л. Посттравматическое стрессовое расстройство: диагностика, психофармакотерапия, психотерапия / А.Л. Пушкарев, В.А. Доморацкий, Е.Г. Гордеева; Под ред. Б.А. Казаковцева. – М.: Издательство Института психотерапии, 2000. – 128 с.
Сыропятов О.Г. Техники психотерапии при ПТСР: практическое пособие / О.Г. Сыропятов, Н.А. Дзеружинская. – К. : ЛитРес, 2014. – 320 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.