Інтенсифікація діяльності органів виконавчої влади щодо протидії чуткам при виникненні надзвичайної ситуації
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2016-31.%25pКлючові слова:
протидія чуткам, шляхи та умови протидії чуткам, надзвичайні ситуації, інтенсифікація діяльності органів виконавчої влади, профілактичні заходи, соціально-психологічні умови, засоби масової інформації, поведінка населення.Анотація
У статті обґрунтовано поняття «інтенсифікація діяльності органів виконавчої влади щодо протидії чуткам при виникненні надзвичайних ситуацій». Автором статті розглянуто соціально-психологічні умови, які спонукають людей сприймати чутки; охарактеризовано психологічні результати дії поширення чуток на населення в умовах надзвичайних ситуацій. У статті визначено роль органів виконавчої влади у протидії чуткам та техніки інтенсифікації діяльності органів виконавчої влади щодо протидії чуткам при виникненні надзвичайної ситуації. Автором статті доведено, що засоби протидії поширенню чуток (як стихійному, так і навмисного) можна розділити на дві групи: профілактичні заходи й активні контрзаходи, які включають в себе: прогнозування потенційних і вивчення процесуальних та емоційних складових поширення чуток; індоктринація («щеплення від чуток»), тобто застосування превентивних дій; завоювання довіри в аудиторії офіційними джерелами інформації за рахунок використання психологічних механізмів; підтримка ефективного керівництва на всіх рівнях, підвищення авторитету представників влади та довіри до них. У статті наведено перелік основних заходів, які доцільно проводити органам виконавчої влади щодо протидії чуткам при виникненні надзвичайної ситуації, а також заходів профілактичного та контрдієвого характеру. У статті обґрунтовано шляхи та умови протидії чуткам, визначено особливості поведінки суб’єктів цієї протидії. Автором статті доведено, що діяльність органів виконавчої влади в надзвичайних ситуаціях може розглядатися як індикатор, котрий перевіряє на міцність існуючий соціальний порядок, і тому метою цієї діяльності має бути зміна характеру освітлення надзвичайної ситуації у ЗМІ таким чином, щоб відповідні відомості не травмували свідомість населення, а мобілізовували на боротьбу з наслідками самої ситуації.Посилання
Бердников И. П. PR-коммуникации: практ. пособие /
И.П. Бердников. – 2-е изд. – М. : Дашков и К, 2013. – 208 с.
Воропаева Т. Исследование коллективной идентичности
граждан Украины в контексте информационно-психологической безопасности / Т. Воропаева // Психология безопасности, психологическая безопасность личности: человек и
общество. Материалы Всероссийской научно-практической
конференции. 13-14 октября 2011 г. // Под общей редакцией
М. М. Далгатова. – Махачкала : ИП Овчинников (АЛЕФ). –
с.
Дзялошинский И. М. СМИ и органы местного самоуправления. Взаимодействие во имя информационной открытости
власти / И. М. Дзялошинский. – М., 2002. – 305 с.
Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для
технологічної цивілізації / Г. Йонас. – К. : Лібра, 2001. –
с.
Козяр М. М. Професійна підготовка до діяльності в екстремальних умовах : навчальний посібник / М. М. Козяр. –
Львів : ЛДУ БЖД, 2009. – 220 с.
Кузнецов В. Ф. Связи с общественностью. Теория и технологии / В.Ф. Кузнецов. – М. : Аспект-Пресс, 2010. – 304 с.
Левада Ю. А. Пресса в обществе / Ю. А. Левада. – М., 2000. –
с.
Основи психологічного забезпечення діяльності МНС: Підручник / За заг.ред. В.П. Садкового. – Х. : УЦЗУ, 2009. –
с.
Потеряхин А. Понятие слухов и их признаки / А. Потеряхин // Справочник кадровика. – 2009. – №9. – С. 14–19.
Христенко В. Е. Психологические приемы нейтрализации
слухов в очаге чрезвычайной ситуации / В. Е. Христенко //
Проблемы экстремальной и кризисной психологии. Сборник
научных трудов. – Выпуск 12, Часть 2. – Харьков : НУЦЗУ,
– С. 143–150.
Черняков Г. О. Медицина катастроф / Г. О. Черняков,
И. В. Кочин, П. И. Сидоренко. – К., 2002. – 340 с.
Шабров О. Ф. Политическое управление: проблема стабильности и развития / О. Ф. Шабров. – М., 2007. – 174 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.