Трудоголізм як форма професійної мотиваційної деформації програмістів

Автор(и)

  • О.В. Сазонова

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2016-31.%25p

Ключові слова:

програміст, трудоголізм, самооцінка особистісного росту в професії, самозвинувачення, самоприниження, внутрішня конфліктність, депресивність, невротичність, агресивність, емоційна стабільність.

Анотація

У статті емпірично проаналізовано схильність програмістів до трудоголізму, а також виявлено особливості його прояву. В результаті теоретичного аналізу наукових праць, присвячених людському фактору в сфері програмування, з’ясовано наявність однієї з форм професійної деформації мотиваційної сфери програмістів, яка проявляється в надмірній захопленості професійною сферою при зниженні інтересу до інших, тобто трудоголізму. У результаті регресійного та кореляційного аналізу було встановлено прямий взаємозв’язок трудоголізму програмістів з самооцінкою особистісного росту в професії і бажанням відповідати професійним стандартам. Порівняно прояв депресивності в залежності від рівня трудоголізму програмістів. Встановлено статистично значиму відмінність за шкалою «Депресивність» у програмістів з низьким та високим рівнем трудоголізму. За результатами кластерного та дисперсійного аналізу виділено три кластери: «особи, схильні до трудоголізму», «особи, не схильні до трудоголізму» і «трудоголіки». З’ясовано особливості внутрішньої конфліктності і професійного самоставлення в трьох кластерах. Встановлено схильність трудоголіків-програмістів до внутрішніх протиріч, амбівалентності професійного самоставлення, осмислення себе в якості перешкоди для продуктивної трудової діяльності і кар’єрної самореалізації, а також об’єктивного неузгодження професійних вимог з індивідуальними можливостями. З’ясовано статистично значущі різниці проявів невротичності, дратівливості та емоційної лабільності у програмістів-трудоголіків і схильних до прояву трудоголізму програмістів. Отримані дані узагальнено та представлено у вигляді графіків і діаграм. Цікавим для подальшого дослідження є питання залежності трудоголізму програмістів від стилів мислення і спрямованості особистості.

Посилання

Dijkstra Е.W. Programming Considered as a Human ActivityEdsger, 1995. – Р.1–9.

Killinger B. Workaholics, the respectable addicts. East

Roseville: Simon and Schuster. – 1992. – Р. 6.

Ершов А.П. О человеческом и эстетическом факторах в программировании / А.П. Ершов // Кибернетика. – 1972. –

№ 5. – С. 95–99.

Зеер Э.Ф. Психология профессий : учебное пособие для студентов вузов / Э. Ф. Зеер. – 2-е изд., перераб. и доп. – Москва : Академический Проект ; Екатеринбург : Деловая книга, 2003. – 336 с.

Ильин Е. П. Работа и личность. Трудоголизм, перфекционизм, лень / Е. П. Ильин. – Санкт-Петербург : Питер, 2011. –

с.

Колышко А.М. Профессиональное самоотношение личности и методика его психологической диагностики: моногр. /

А.М. Колышко. – Гродно : ГрГУ, 2010. – 139 с.

Кук В. Трудоголизм: труд – наркотик и тирания долга /

В. Кук. – Элект. ресурс. – Режим доступа:

ru>

Смульсон М.Л. Психологія розвитку інтелекту: монографія /

М.Л. Смульсон. – К. : Інститут психології ім. Г.С.Костюка

АПН України, 2001. – 276 с.

Ходош А.М. Методика изучения объект-субъектного образа

компьютера / А.М. Ходош // Вопр.психологии. – 1991. –

№6. – С.149–154.

Шнейдерман Б. Психология программирования: человеческие факторы в вычислительных и информационных

системах / Б. Шнейдерман. – М. : «Радио и связь», 1984. –

с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-01-04

Як цитувати

Сазонова, О. (2016). Трудоголізм як форма професійної мотиваційної деформації програмістів. Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології", (31). https://doi.org/10.32626/2227-6246.2016-31.%p