Трудоголізм як форма професійної мотиваційної деформації програмістів
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2016-31.%25pКлючові слова:
програміст, трудоголізм, самооцінка особистісного росту в професії, самозвинувачення, самоприниження, внутрішня конфліктність, депресивність, невротичність, агресивність, емоційна стабільність.Анотація
У статті емпірично проаналізовано схильність програмістів до трудоголізму, а також виявлено особливості його прояву. В результаті теоретичного аналізу наукових праць, присвячених людському фактору в сфері програмування, з’ясовано наявність однієї з форм професійної деформації мотиваційної сфери програмістів, яка проявляється в надмірній захопленості професійною сферою при зниженні інтересу до інших, тобто трудоголізму. У результаті регресійного та кореляційного аналізу було встановлено прямий взаємозв’язок трудоголізму програмістів з самооцінкою особистісного росту в професії і бажанням відповідати професійним стандартам. Порівняно прояв депресивності в залежності від рівня трудоголізму програмістів. Встановлено статистично значиму відмінність за шкалою «Депресивність» у програмістів з низьким та високим рівнем трудоголізму. За результатами кластерного та дисперсійного аналізу виділено три кластери: «особи, схильні до трудоголізму», «особи, не схильні до трудоголізму» і «трудоголіки». З’ясовано особливості внутрішньої конфліктності і професійного самоставлення в трьох кластерах. Встановлено схильність трудоголіків-програмістів до внутрішніх протиріч, амбівалентності професійного самоставлення, осмислення себе в якості перешкоди для продуктивної трудової діяльності і кар’єрної самореалізації, а також об’єктивного неузгодження професійних вимог з індивідуальними можливостями. З’ясовано статистично значущі різниці проявів невротичності, дратівливості та емоційної лабільності у програмістів-трудоголіків і схильних до прояву трудоголізму програмістів. Отримані дані узагальнено та представлено у вигляді графіків і діаграм. Цікавим для подальшого дослідження є питання залежності трудоголізму програмістів від стилів мислення і спрямованості особистості.Посилання
Dijkstra Е.W. Programming Considered as a Human ActivityEdsger, 1995. – Р.1–9.
Killinger B. Workaholics, the respectable addicts. East
Roseville: Simon and Schuster. – 1992. – Р. 6.
Ершов А.П. О человеческом и эстетическом факторах в программировании / А.П. Ершов // Кибернетика. – 1972. –
№ 5. – С. 95–99.
Зеер Э.Ф. Психология профессий : учебное пособие для студентов вузов / Э. Ф. Зеер. – 2-е изд., перераб. и доп. – Москва : Академический Проект ; Екатеринбург : Деловая книга, 2003. – 336 с.
Ильин Е. П. Работа и личность. Трудоголизм, перфекционизм, лень / Е. П. Ильин. – Санкт-Петербург : Питер, 2011. –
с.
Колышко А.М. Профессиональное самоотношение личности и методика его психологической диагностики: моногр. /
А.М. Колышко. – Гродно : ГрГУ, 2010. – 139 с.
Кук В. Трудоголизм: труд – наркотик и тирания долга /
В. Кук. – Элект. ресурс. – Режим доступа:
ru>
Смульсон М.Л. Психологія розвитку інтелекту: монографія /
М.Л. Смульсон. – К. : Інститут психології ім. Г.С.Костюка
АПН України, 2001. – 276 с.
Ходош А.М. Методика изучения объект-субъектного образа
компьютера / А.М. Ходош // Вопр.психологии. – 1991. –
№6. – С.149–154.
Шнейдерман Б. Психология программирования: человеческие факторы в вычислительных и информационных
системах / Б. Шнейдерман. – М. : «Радио и связь», 1984. –
с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.