Актуальні проблеми психологічної підтримки фахівців з подолання наслідків травматичних подій
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2016-31.%25pКлючові слова:
травматичні події, кризові ситуації, психічне виго- рання, вторинна травматизація спеціалістів, професійний стрес, супервізія, інтервізії.Анотація
У статті обґрунтовано актуальність вивчення проблеми психологічної підтримки фахівців, що надають психологічну допомогу постраждалим внаслідок кризових психотравмуючих подій. Здійснено теоретичний аналіз наукових джерел, присвячених поставленій проблемі. Підкреслено слабку розробленість методичного поля психологічної науки щодо психологічної підтримки кризових фахівці. Здійснено огляд історії виникнення наукових поглядів на проблему психічного вигорання фахівців допоміжних професій. Здійснено аналіз різних моделей психічного вигорання. Розкрито психологічний зміст феноменів «психічного вигорання» і «вторинної травматизації» фахівця та визначено їх відмінності. Розглянуто особливості виникнення вторинної травматизації спеціалістів у процесі надання психологічної допомоги. Проаналізовано специфіку практичної діяльності кризових фахівців, яка зумовлює появу вигорання. Представлено огляд особливостей професійної діяльності фахівців, які задіяні у наданні первинної психологічної допомоги після травматичної події. Представлено детальний аналіз динаміки протікання емоційного вигорання фахівців допомагаючих професій та визначено основні чинники його виникнення. Проаналізовано основні підходи до вирішення проблеми психологічної підтримки та попередження розвитку вигорання у фахівців, задіяних у роботі з кризовими ситуаціями та подоланням їх наслідків. Розкрито зміст і функції супервізійної та інтервізійної підтримки фахівців допоміжних професій. Розглянуто основні правила роботи фахівця, дотримання яких знижує ризик виникнення емоційного вигорання. Обґрунтовано, що психологічна підтримка фахівців, задіяних в організації та наданні психологічної допомоги в умовах суспільних криз, є одним із ключових аспектів, який має бути у фокусі уваги професійної діяльності кризових психологів.Посилання
Баранова М. В. Изучение психологического содержания синдрома «эмоционального сгорания» // Вестник МГУ. – сер. 14, Психология. – 1995. – № 1. – С. 54 –58.
Виртц У. Жажда смысла: Человек в экстремальных ситуациях: Пределы психотерапии / Урсула Виртц, Йорг Цобели. – Издательство : Когито-Центр, 2012. – 328 c.
Водопьянова Н. Е. Синдром психического выгорания в коммуникативных профессиях / Н. Е. Водопьянова // Психологическое здоровье. – Санкт-Петербург, 2000. – 315 c.
Довженко Т. В. Помощь родственникам погибших при чрезвычайных ситуациях // Психология экстремальных ситуаций / Под ред. В. В. Рубцова, С. Б. Малых. – М. : Психологический институт РАО, 2007. – С. 250–253.
Кочюнас Р. Основы психологического консультирования / Римантас Кочюнас; Пер. с лит. – М. : Академический проект, 1999. – 240 с.
Кочюнас Р. Процесс супервизии: экзистенциальный взгляд // Экзистенциальное измерение в консультировании и психотерапии : Сборник. – Т. 2. / Составитель Ю. Абакумова-Кочюнене. – Бирштонас-Вильнюс: ВЕЭАТ, 2005.
Малкина-Пых И. Г. Психологическая помощь в кризисных ситуациях / И. Г. Малкина-Пых. – М.: Эксмо, 2008. – 928 с.
Миллер Л. В. Модель экстренной психологической помощи // Научно-практические и прикладные аспекты деятельности Центра экстренной психологической помощи ИЭП МГППУ: Сборник статей / Отв. ред. И. А. Баева. – М. : Эконинформ, 2011. – С. 21–54.
Орел В. Е. Феномен «выгорания» в зарубежной психологии: эмпирические исследования // Психологический журнал. – 2001. – Т 22. – №1. – С. 89–99.
Прайтлер Б. Бесследно пропавшие … Психотерапевтическая работа с родственниками пропавших без вести / Барбара Прайтлер; Пер. с нем.. – М. : Когито-Центр, 2015. – 316 с.
Практичне керівництво для психологів та соціальних працівників. Організація соціально-психологічної допомоги дітям та їхнім сім’ям, переміщеним в регіони України з
тимчасово окупованих територій і районів проведення антитерористичної операції / За заг. редакцією С. Г. Уварової. – К. : Етна-1, 2015. – 111 с.
Психотерапевтическая энциклопедия. – 3-е изд. / Под ред. Б. Д. Карвасарского. – СПб. : Питер, 2006.
Салогуб А. М. Структура и содержание синдрома эмоционального выгорания в исследованиях зарубежных и отечественных ученых / А. М. Салогуб // Молодой ученый. – 2014. – №5. – С. 459–461.
Сарджвеладзе Н. Травма и психологическая помощь / Н. Сарджвеладзе, З. Беберашвили, Д. Джавахишвили, Н. Махашвили, Н. Сарджвеладзе . – М. : Смысл, 2007. – 180 с.
Титаренко Т. М. Життєві кризи: технології консультування. Перша частина / Т. М. Титаренко. – К. : Главник, 2007. – 144 с.
Burisch, M. Das Burnout-Syndrom. Theorie der inneren Erschop-fung. Text. / M. Burisch. – Berlin, Heidelberg : Springer, 1989.
Beerlage I. Stress und Burnout in der Aids-Arbeit / I. Beerlage, D. Kleiber; Sozialpädagogisches Institut Berlin, 1990. – 177 p.
Grenglass E. R., Burke R. J., Konarsi R. Components of burnout, resources, and gender-related differences // J. of Applies Social physchology. 1998. V. 28 (12). P. 1088–1106.
Freudenberger H.J. Staff burn-out / Journal of Social Issues, 1974. – Vol. 30. – P. 159–165.
Halpern J., Tramontin, M. Disaster mental health: Theory and practice. Belmont, CA: Thomson Brooks /Cole // Traumatology June 2007. – Vol. 13. – № 2. – Р. 37–38.
Maslach С. Bumout: A multidimensional perspective // Professional bumout: Recent developments in the theory and research / Ed. W.B. Shaufeli, Cr. Maslach and T. Marek. Washington D. C : Taylor & Trancis, 1993. – P. 19–32.
Perlman B., Hartman E. A. Burnout: Summary and Future and Research // Human relations. – 1982. – V. 35 (4).
Pines A. Career burnout: causes and cures / A. Pines, E. Aronson. – New York : Free Press, 1988.
Soderfeldt M., Soderfeldt В., Wag L. E. Bunout in social work // Social Work. – 1995. – V. 40 (5). – P. 638–646.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
