Тривожність як чинник дитячого неврозу: теоретичне обґрунтування
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-30.%25pКлючові слова:
асоціальна поведінка, дитячий невроз, дитяча фантазія, механізми захисту, невротична поведінка, тривога, тривожність.Анотація
У статті обґрунтовано роль і місце особистісної тривожності у виникненні дитячого неврозу. Наголошено, що сучасне високотехнологічне суспільство змінює характеристики тривожності та неврозу. Проаналізовано змістовне значення тривожності. Розкрито значення тривоги, представлене вченими психоаналітичного напряму та сучасними дослідниками цієї проблеми. Охарактеризовано поняття тривоги і тривожності. Надано узагальнений фактичний матеріал, отриманий під час психологічного аналізу окремого випадку дитячого неврозу. Автор подає власний погляд на феномен тривожності, ґрунтуючись на особистих спостереженнях. Висунуто припущення, що невроз є періодичним явищем і проявляє себе як реакція на подразник. Розкрито вплив тривоги на поведінку дитини. Показано, як стан тривожності активує захисні психологічні механізми. Описано відмінності дитячої тривожності від підліткової. Дитячі фантазії розглядаються як механізм захисту в процесі соціалізації. Специфіка дитячої фантазії полягає у тому, що вона є ідеалізованою реальністю. Ця особливість дитячої фантазії, що виконує функцію психологічного захисту, пояснює виникнення немотивованої агресії та асоціальної поведінки у дітей. Пояснено, що втеча у фантазії не приносить дитині повного захисту і задоволення. Виведено припущення, що невротична поведінка має метою не дозволити дитині страждати, допомогти не відчувати душевний біль. Виявлено специфічні риси невротичної та тривожної поведінки дитини. Наведено літературний приклад, який ілюструє те, як суб’єктивне бачення дитиною навколишнього світу викликає в неї тривожні почуття, які спричиняють її асоціальну поведінку. Вирішення дилеми дитячого неврозу автор вбачає в усуненні або зменшенні зовнішніх чинників і коригуванні уявного світу дитини.
Посилання
Азімов А. Кінець Вічності: [вибр. твори // Тревожность у детей / В.М. Астапов. – СПб. : Питер, 2004. – 224 с.
Выготский Л.С. Трудное детство. Собр. соч.: в 6 т. /
Л.С. Выготский. – М. : Педагогика, 1983. – Т. 3. – 304 с.
Калюжна Є.М. Місце і значення тривожності в «екології»
психічного ландшафту особистості / Є.М. Калюжна // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки: зб. наук. праць. – К., 2005. – №7 (31). –
С.65–70.
Корольчук М.С. Психологічне забезпечення психічного і фізичного здоров’я / М.С. Корольчук. – К.: Фірма «ІНКОС»,
– 272 с.
Микляева А.В. Школьная тревожность: Диагностика, коррекция, развитие / А.В. Микляева, П.В. Румянцева. – СПб.:
Речь, 2004. – 248 с.
Омельченко Я.М. Особливості емоційного, когнітивного та
поведінкового компонентів тривожних станів у молодших
школярів / Я.М. Омельченко // Проблеми загальної та педагогічної психології: зб. наук. праць Інституту психології ім.
Г.С. Костюка АПН України / за ред. С.Д. Максименка.– К.,
– Т.VI, вип. 8. – С. 222–233.
Прихожан А.М. Формы и маски тревожности. Влияние тревожности на деятельность и развитие личности / А.М. Прихожан // Тревога и тревожность / ред. А.М. Астапов. – СПб.,
– С. 143–156.
Райх В. Функция оргазма / В. Райх. – СПб. : Изд-во «Университетская книга», 1997. – 304 с.
Сидоренко Е.В. Терапия и тренинг по Альфреду Адлеру / Е.В. Сидоренко. – СПб. : ООО Изд-во «Речь», 2000. –
с.
Фрейд З. Я и Оно: сочинения / З. Фрейд. – М.: Изд-во Эксмо;
Харьков: Изд-во Фолио, 2006. – 864 с.
Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности // Собрание сочинений: в 3 т. / К. Хорни. – М. : Смысл, 1997. –
Т. 1: Психология женщины; Невротическая личность нашего времени. – С. 298–312.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
