Соціалізаційні орієнтації сучасної студентської молоді: культурно-типологічний підхід
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-30.%25pКлючові слова:
цілісність особистості, соціалізація, культурний уклад, багатоукладне суспільство, ціннісні орієнтації особистості.Анотація
У статті досліджується актуальна проблема, що полягає у суперечності між сучасним станом знання про процеси соціалізації (сформованого за доби моноукладного індустріального суспільства), з одного боку, та, з іншого – потребою вирішення психологічних, педагогічних дослідницьких і практичних завдань, обумовлених переходом до багатоукладного суспільства. Автором запропоновано підхід до аналізу процесів соціалізації та становлення цілісної особистості в умовах сучасності, що спирається на концепцію культурної багатоукладності сучасного суспільства. Представлено результати емпіричного соціально-психологічного дослідження процесів соціалізації студентської молоді, проведеного на засадах такого підходу в 2014- 2015 рр. науковцями факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Виявлено два виміри детермінант цілісності соціалізаційних процесів – культурно-типологічний та психо-соціальний. З’ясовано, що у першому вимірі цілісність особистості детермінується наявністю в індивіда типової ціннісної орієнтації відповідно до одного з культурних укладів (традиційний, модерністський і постмодерністський), а у другому –специфікою типів соціально-психологічного усвідомлення цілісності власної особистості (тотальний, партитивний та гармонійний). Описано багатомірний простір соціалізації як такий, в якому присутні три ядра соціалізації, орієнтованої на різні культурні уклади. Зроблено висновок, що студентство більшою мірою орієнтоване на цінності традиційного або модерного типу. Виявлено, що ступінь відмінності у тлумаченні смислового наповнення цінностей між представни- ками різних культурно типових орієнтацій змінюється в залежності від сфери соціалізації. Ця ступінь найбільш консенсусна щодо публічних інституцій (демократія) та зростає у наближенні до сфери приватних (сім’я, особисте життя та самореалізація) аспектів соціалізації.
Посилання
Хартія основних прав Європейського Союзу 7 грудня 2000
року [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_524.
Васильєва Н. Г. Право на цілісність особистості в праві Європейського Союзу.: Дис... канд. наук: 12.00.11/ Наталія Георгіївна Васильєва. – [Електронний ресурс] . – 2009. – Режим
доступу до ресурсу: відкритий доступ http://www.lib.ua-ru.
net/diss/cont/353654.html.
Пірен Марія. Соціалізація молоді в українському суспільстві: стан, особливості становлення/ Марія Пірен, Анна Ясенова: [Електронний ресурс] // Український науковий журнал «ОСВІТА РЕГІОНУ». – №4. – 2011. – Режим доступу:
http://social-science.com.ua/article/658
Щербина В. Л. Типологія культурних орієнтацій студентської молоді у процесах соціалізації за умов сучасного суспільства / Вікторія Леонардівна Щербина // Актуальні
проблеми психології : Збірник наукових праць Інституту
психології імені Г. С. Костюка : Психологія особистості.
Психологічна допомога особистості. – Том 11. – Вип. 12. –
Ч.2. – 2015. – С. 663–673.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.