Теоретико-методологічні засади дослідження когнітивних стилів
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-29.%25pКлючові слова:
когнітивний стиль, когнітивний контроль, індивідуальний стиль, стильовий підхід, когнітивні теорії особистості.Анотація
У статті розглядаються проблеми формування та розвитку когнітивних стилів особистості в наукових роботах західних і вітчизняних учених. З’ясовано, що термін «когнітивний стиль» з’явився в американській психології у межах досліджень, зосереджених на індивідуальних відмінностях у сприйнятті, аналізі, категоризації і відтворенні інформації. Результати досліджень когнітивного стилю лягли в основу створення когнітивних теорій особистості. У них, на противагу персонологічним напрямкам, стверджується, що детермінанти особистісних рис і своєрідність індивідуальної поведінки слід шукати в особливостях сприймання, структурування, кодування, категоризації, інтерпретації, прогнозування і розуміння людиною дійсності. Проведений у статті аналіз існуючих зарубіжних досліджень показав, що сьогодні в психології описано біля двох десятків різноманітних структурних компонентів цілісного когнітивного стилю індивідуальності, найбільш дослідженими є полезалежність/поленезалежність, вузький/широкий діапазон еквівалентності, вузькість/широта категоризації, ригідний/гнучкий пізнавальний контроль, вузькість/широта сканування, імпульсивність/рефлективність, когнітивна простота/ складність та ін. Представлено основні психологічні характеристики параметрів когнітивного стилю, які виділяє переважна більшість науковців у своїх дослідженнях, подано зміст цих когнітивних стилів і методики їх діагностики. Зроблено висновок, що сучасна психологія під когнітивними стилями розуміє наступне: індивідуально-своєрідні способи переробки індивідом інформації про своє оточення; стійкі способи організації пізнавальних процесів, які виявляються в індивідуальній специфіці, ментальній ієрархії, що впливає на всі рівні, включаючи особистісні властивості, інтегральну характеристику індивідуальності, пов’язану з типом реагування або вибором способів дій, стратегій поведінки особистості або особливостей контролю нею своїх пізнавальних процесів, що охоплює ряд індивідуальних особливостей пізнавальної діяльності особистості в ході її розвитку і виявляються емпіричним шляхом.
Посилання
Берулава Г.А. Стиль индивидуальности: теория и практика / Галина Алексеевна Берулава. – М. : Педагогическое общество России, 2001. – 236 с.
Гусева Т.А. Стили познавательной активности личности студентов: дис... доктора психол. наук: спец. 19.00.01 «Общая
психология, психология личности, история психологии» /
Татьяна Артуровна Гусева. – Новосибирск, 2009. – 518 с.
Ильин Е.П. Стиль деятельности: новые подходы и аспекты /
Е.П. Ильин // Вопросы психологии. – 1987. – № 5. – С. 85–93.
Клаус Г. Введение в дифференциальную психологию учения / Общ ред. И.В.Равич-Щербо; Пер. с нем. Е.Патяевой. – М. : Педагогика, 1987. – 287 с.
Климов Е.А. Индивидуальный стиль деятельности в зависимости от типологических свойств нервной системы / Евгений Александрович Климов. – Казань : КГУ, 1969. – 278 с.
Корнилова Т.В. Подходы к изучению когнитивных стилей : двадцать лет спустя / Т.В. Корнилова, Г.В. Парамей //
Вопросы психологии. – 1989. – № 6. – С. 140–147.
Либин А.В. Дифференциальная психология: на пересечении
европейских, российских и американских традиций / Александр Викторович Либин. – М. : Смысл, 1999. – 532 с.
Либин А.В. Стиль человека: психологический анализ / под
ред. А.В. Либина. – М. : Смысл, 1998. – 310 с.
Нартова-Бочавер С.К. Дифференциальная психология / Софья Кимовна Нартова-Бочавер. – М. : Флинта, Московский
психолого-социальный институт, 2003. – 280 с.
Палей И.А. Модальная структура эмоциональности и
когнитивный стиль / И.А. Палей // Вопросы психологии. –
– №1. – С. 118–126.
Холодная М.А. Когнитивные стили: О природе интеллектуального ума / Марина Александровна Холодная. – 2-е изд. –
СПб. : Питер, 2004. – 384 с.
Шкуратова И.П. Исследование стиля в психологии: оппозиция или консолидация // Стиль человека: психологический
анализ : Коллективная монографии / под ред. А.В. Либина.
М. : Смысл, 1998. – С. 13–33.
Gardner W. Cognitive control: A study of individual consistencies in cognitive behavior / W. Gardner, P.S. Holzman,
B.S. Klein, H. Linton, D.R. Spence// Psychological Issues. –
– Vol 1. – № 4. – Monograph 4. – P. 1–117.
Kagan J. Reflection-impulsivity: The generality and dynamics
of conceptual tempo / J.Kagan // Journal of Abnormal
Psychology, 1966 – V. 71. – P. 17–24.
Kelly G.A. The Psychology of Personal Constructs. V. 1.2 /
G.A. Kelly. – N.Y. : Norton, 1955. –P. 23–96.
Pettigrew T.F. The measurement and correlates of category
width as a cognitive variable / T.F. Pettigrew // Journal of
Personality, 1958. – V. 26. – PР. 532–544.
Witkin H. A. Perception of body position and the position of
the visual field / H. A. Witkin// Psychological Monographs,
– V. 63 (302). – PР. 1–46.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
