Класифікація форм і видів віри особистості
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-28.%25pКлючові слова:
класифікація форм віри, види віри, раціональна віра, ірраціональна віра, продуктивна віра, непродуктивна віра, віра в себе, віра в іншого, містична віра, забобони, ідолопоклонство.Анотація
У статті представлено погляди психологів на вивчення різних форм і видів віри. Констатовано, що в психологічній науці вивченню питань класифікації форм і видів віри не приділялося достатньої уваги. Проаналізовано окремі спроби класифікацій релігійної віри, згідно з якими вона поділяється на: здорову і токсичну; автентичну і неавтентичну; організмічно-вітальну, екзистенційно-культуральну та онтологічну. Проаналізовано форми віри на основі взаємозв’язку критеріїв усвідомленості й активності. Розглянуто два типи віри – раціональну й ірраціональну. З’ясовано, що раціональна віра проявляється у вірі в себе, вірі в іншого, вірі в людство. Розглянуто окремі види ірраціональної віри: наївна довірливість, інтелектуальна й емоційна віра. Представлено класифікацію продуктивних і непродуктивних форм віри особистості. Відзначено, що основою для такої класифікації форм віри є ступінь її гармонізуючого й адаптивного впливу на особистість. Теоретично обґрунтовано види продуктивної віри – духовно-релігійну, аутоперсональну, інтерперсональну, віру в соціальні цінності. Проаналізовано погляди вчених на види непродуктивної віри – містичну віру (демонологічні уявлення, марновірство), забобони, ідолопоклонство. Зазначено, що продуктивна форма віри формує позитивний погляд особистості на майбутнє й поточне життя, стимулює її тенденцію до самоактуалізації, сприяє активізації внутрішніх ресурсів і особистісному зростанню. Непродуктивна форма віри породжує ілюзорне сприйняття світу, що призводить до викривлення дійсності, блокуючи здатність особистості до розвитку й адаптації. Зроблено висновок, що деякі вчені класифікують форми й види віри, однак більшість психологів розглядають їх окремо.
Посилання
Белорусов С.А. Психология духовности, веры и религии /
С.А.Белорусов // Журнал практического психолога. –
– № 6. – С. 21–43.
Бондар В. І. Релігійна віра в світлі глибинної психокорекції :
навчальний посібник / В. І. Бондар, Т. С. Яценко, О. В. Педченко. – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2013. –
с.
Габдуллин И. Р. Предрассудок как феномен сознания :
эпистемологические предпосылки / И. Р. Габдуллин // Вестник ОГУ. – 2014. – № 4. – С. 245–248.
Инина Н. В. Опыт классификации форм веры / Н. В. Инина // Вопросы психологии. – 2010. – № 2. – С. 120–128.
Климишин О. І. Христиансько-психологічні основи духовного розвитку особистості : дис. доктора психол. наук :
00.07 / Ольга Іванівна Климишин. – Івано-Франківськ,
– 492 с.
Кон И.С. Психология предрассудка. О социально-психологических корнях этнических предубеждений / И.С. Кон //
Новый мир. – 1966. – №9. – С. 187–205.
Леви-Брюль Л. Первобытное мышление / Л. Леви-Брюль /
Психология мышления; [под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, В.В. Петухова]. – М. : Изд-во СГУ, 1980. – С. 130–140.
Леманн А. Иллюстрированная история суеверий и волшебства : от древности до наших дней / А. Леманн; [пер. с
нем.]. – К. : изд-во «Украина», 1991. – 400 с.
Линецкий М. Л. Внушение, знание, вера / М. Л. Линецкий. – К. : Политиздат Украины, 1988. – 160 с.
Майерс Д. Социальная психология / Д. Майерс; [пер. с
англ.]. – СПб. : Питер, 1996. – 682 с.
Оллпорт Г. В. Личность в психологии / Г. В. Оллпорт. – М. :
«КСП+»; СПб : «Ювента», 1998. – 345 с.
Райгородский Д. Я. Психология личности. Хрестоматия /
Д.Я.Райгородский. – Самара : «БАХРАХ-М», 2006. –Т.1. –
с.
Роджерс К. Взгляд на психотерапию. Становление человека / К.Роджерс; [пер. с англ. Исениной Е.И.]. – М. : «Прогресс», «Универс», 1994. – 480 с.
Саенко Ю. В. Психологические аспекты изучения суеверий /
Ю. В. Саенко // Вопросы психологии. – 2006. – № 6. – С. 85–
Токарев С. А. Религия в истории народов мира / С. А. Токарев; [4-е изд.]. – М. : Политиздат, 1986. – 576 с.
Угринович Д. М. Психология религии / Д. М. Угринович. –
М. : Политиздат, 1986. – 352 с.
Фрейд З. Психопатология обыденной жизни / З. Фрейд. –
М. : АСТ, 2009. – 256 с.
Фрейджер Р. Личность. Теории, эксперименты, упражнения / Р. Фрейджер, Д. Фэйдимен. – СПб. : ПраймЕВРОЗНАК, 2001. – 864 с.
Фромм Э. Психоанализ и этика / Э. Фромм; [пер с англ.],
[вступ. сл. П.С.Гуревича]. – М. : Республика, 1993. – 415 с.
Черняева С.А. Развитие личности и психологической помощи в свете христианского мировоззрения : монография /
С.А. Черняева. – СПб. : Речь, СПбАППО, 2007. – 192 с.
Шейнман М.М. Вера в дьявола в истории религии /
М.М. Шейнман. – М. : Наука, 1977. – 112 с.
Ялом И. Экзистенциальная психотерапия / И. Ялом; [пер.с
англ. Т.С.Драбкиной]. – М. : Независимая фирма «Класс»,
– 576 с.
Arterburn S., Felton J. Toxic faith : Experiencing healing from
painful spiritual abuse. Colorado Springs : WaterBrook Press,
– 269 p.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.