Психологічний аналіз семантичного простору концепту «віра»
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2014-26.%25pКлючові слова:
віра, довіра, впевненість, надія, відданість, сумніви, невір’я, семантичний аналіз.Анотація
В статті презентовано дефініційний аналіз словникових тлумачень поняття «віра», який дозволяє зробити висновок, що в цілому дефініції слова «віра» в різних мовах збігаються; аналізоване поняття має досить широку низку значень – істина, правда, довіра. Лексико-семантичний аналіз поняття віри доводить, що у різних словниках диференціюються види віри (віра у перемогу, в себе, в людей, в майбутнє) та її форми (релігійна та нерелігійна). Проаналізовано взаємозв’язок концепту «віра» з семантичним поняттям довіра. Розглянуто довіру як форму віри, яка формується на ранніх стадіях розвитку особистості і впливає на її психічне здоров’я. Акцентовано, що віра і довіра – це два різні соціально-психологічні явища, що будуються на різних психологічних засадах і виконують різні функції в життєдіяльності людини. Презентовано погляди представників екзистенційно-гуманістичного підходу на співвідношення між поняттями «віра» та «надія». Розглянуто феномен надії як почуття, психологічний стан людини, очікування позитивного результату, внутрішню готовність до дій. Проаналізовано зв’язок і відмінності між поняттями «віра і надія» та встановлено, що, з одного боку, надія і віра є підструктурами оптимістичної свідомості і віра виступає основою надії, а з другого боку ці феномени відрізняються за змістом, формами прояву і функціями. Досліджено погляди філософів і психологів на зв’язок віри з антагоністичними поняттями «сумніву» та «невір’я». Встановлено, що сумніви виступають елементами віри і завжди пов’язані з вибором особистості. Виділено раціональну та ірраціональну форми прояву сумнівів. Встановлено, що протилежністю віри є невір’я як рішуче неприйняття чого-небудь. Зроблено висновок, що поняття «віра», «довіра» і «надія» відрізняються за змістом, формою прояву та функціями.
Посилання
Андрушенко М. Т. Познание и вера / М. Т. Андрушенко. –
Иркутск: Изд-во Иркут. ун-та, 1990. – 164 с.
Антоненко И.В. Доверие: социально-психологический феномен: монография / И.В. Антоненко. – М.: Социум – ГУУ,
– 320 с.
Блох Э. Тюбингенское введение в философию / Э. Блох;
[Пер. Т. Ю. Быстровой]. – Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та,
– 400 с.
Большой академический словарь русского языка [Текст] /
[ред. К.С. Горабачев]. – М.: Наука, 2004. – Т. 2 : Благо –
Внять. – 657 с.
Братусь Б.С. К проблеме человека в психологии / Б.С. Братусь // Вопросы психологии. – 1997. – № 5. – С. 3-20.
Грановская Р. Д. Психология веры / Р. Д. Грановская. –
СПб.: Питер, 2010. – 480 с.
Джеймс У. Воля к вере / У. Джеймс; [пер. с англ.]. – М.: Республика, 1997. – 431 с.
Джидарьян И. А. Вера, надежда и любовь: оптимистическая
триада чувств / И. А. Джидарьян // Психологический журнал. – 2011. – Том 32. – № 6. – С. 5-17.
Етимологічний словник української мови: [Текст]. – К.:
Наук. думка, 1982. – [Т. 1]. – 631 с.
Евстафеева Е. А. К анализу феномена веры / Е. А. Евстафеева // Философские науки. – 1984 – №6. – С. 71-76.
Камю А. Миф о Сизифе. Эссе об абсурде / А. Камю // Сумерки богов / [общ. ред. А.А. Яковлева]. – М.: Политиздат, 1989. – 398 с.
Муздыбаев К. Феноменология надежды (статья первая) /
К. Муздыбаев // Психологический журнал. – 1999. – Т. 20. –
№ 3. – С. 18-27.
Нибур Х. Р. Радикальный монотеизм и западная культура /
Х. Р. Нибур // Христос и культура: избранные труды Ричарда Нибура и Райнхольда Нибура / [пер. с англ. И. И. Маханькова]. – М.: Юрист, 1996. – 574 с.
Новейший философский словарь / [сост. А. А. Грицанов]. –
Мн.: Изд. В. М. Скакун, 1998. – 896 с.
Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка: Ок.100000
слов, терминов и фразеологических выражений / С. И.Ожегов; [под ред. проф. Л. И. Скворцова]; [27-е изд., испр.]. – М.:
ООО «Издательство Оникс»; ООО «Издательство «Мир и образование», 2011. – 736 с.
Платонов К. К. О системе психологии / К. К. Платонов. – М.:
«Мысль», 1972. – 216 с.
Райгородский Д. Я. Психология личности: Хрестоматия /
Д. Я. Райгородский. – Самара: «БАХРАХ-М», 2006. – Т.1. –
с.
Сартр Ж. П. Экзистенционализм – это гуманизм / Ж. П.
Сартр // Сумерки богов / [общ. ред. А. А. Яковлева]. – М.:
Политиздат, 1989. – 398 с.
Скрипкина Т. П. Психология доверия / Т. П. Скрипкина. –
М.: Издательский центр «Академия», 2000. – 264 с.
Словник української мови: [в 11 т.]. – К.: Наук. думка,
– Т 1 : А-В. – 800 с.
Фрейджер Р. Личность. Теории, эксперименты, упражнения / Р. Фрейджер, Д. Фэйдимен. – СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК,
– 864 с.
Фромм Е. Психоанализ и этика / Е. Фромм. – М.: Республика, 1993. – 415 с.
Шакиров И. А. Некритическое мышление и гносеология сомнения / И. А. Шакиров // Вестник Башкирского университета. – 2008. – Т. 13. – № 1. – С.135 – 137.
Smith W.S. Faith and belief: The difference between them. –
Oxford: Oneworld, 1998. – 347 p.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.