Особливості чуттєвих типів особистості в парадигмі аналітичної психології К.Г.Юнга
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2014-26.%25pКлючові слова:
психологічні типи особистості, аналітична психологія К.Г. Юнга, Аніма, Анімус, чуттєвий тип, розумовий тип, екстравертна установка, інтровертна установка.Анотація
З точки зору юнгіанської психології чуттєва функція відрізняється від почуттів і емоцій, які випробовуються людиною. Вона може оцінювати думки, об’єкти, що викликають відчуття і будь-який психічний зміст. А так само вимагає поступового до неї підходу за допомогою розвитку допоміжних функцій. Почуття бувають різноманітними: приємними і неприємними, конструктивними і деструктивними, відкрито виражені і стримувані. Почуття розглядаються як індивідуальні риси характеру. Вивчаючи прояв чуттєвої функції, можна прийти до висновку, що вони носять загальний характер. Представлено результати дослідження особливостей чуттєвої функції у парадигмі аналітичної психології К.Г. Юнга. Обстежено 68 людей віком від 20 до 55 років. Виявлено закономірності між гендером і психологічним типом особистості. Розвиток чуттєвої функції розглядається з позиції інтуїтивної і сенсорної функцій. Виявлено деякі типологічні особливості особистості, які суттєво впливають на формування его-свідомості і несвідомих компонентів. Серед чоловіків розумового типу інтровертна установка зустрічається частіше, в той час як серед жінок чуттєвого типу вона частіше виявляється у підпорядкуванні. Так само виявлено достовірний зв’язок між провідною і підпорядкованою функціями у більшості подружніх пар серед випробуваних, які мають компенсаторний характер. Отримані в ході діагностики дані разом із результатами первинної бесіди дозволяють психологу-консультанту отримати найбільш адекватне і повне уявлення про специфіку проблеми клієнта і можливих варіантах її розв’язку.
Посилання
Юнг К.Г. Психологические типы / К.Г. Юнг. – М., 1995. –
с.
Юнг К.Г. Аналитическая психология. Прошлое и настоящее / К.Г. Юнг. – М.: Республика, 1995. – 360 с.
Юнг К.Г. Аналитическая психология: теория и практика.
Тавистокские лекции / К.Г. Юнг. – СПб.: Б.С.К., 1998. –
с.
Юнг К.Г. Брак как психологическое отношение / К.Г. Юнг. –
Университетская книга. – Перевод и научная редакция А.А.
Алексеева. – Сакт-Петербург-Москва, 1997. – 324 с.
Юнг К.Г. Проблемы души нашего времени / Пер. с нем.;
Предисл. А.В. Брушлинского. – М.: Издательская группа
«Прогресс» – «Универс», 1994. – 336 с.
Юнг. К.Г. Структура психики и процесс индивидуации / Пер
с нем. / К.Г. Юнг. – М.: Наука, 1996. – 269 с.
Франц М.-Л. фон., Хиллман Дж. Лекции по юнговской типологии. Подчиненная функция. Чувствующая функция.
С-Пб.: Б.С.К., 1998. – 198 с.
Колесникова В.И. Опросник «Юнгианская типология личности» / В.И. Колесникова // Наука і освіта. – 2001. – № 3.
(52). – 64 с.
Шнейдер Л.Б. Психология семейных отношений. Курс лекций / Л.Б. Шнейдер. – М.: Апрель Пресс, «ЭКСМО – Пресс»,
– 720 с.
Эйдемиллер Э.Г. Психология и психотерапии семьи /
Э.Г. Эйдемиллер, В. Юстицкис. – СПб., 1999. – 243 с.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
