Вплив спілкування в соціальних мережах на розвиток особистості підлітка
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2014-26.%25pКлючові слова:
віртуальний соціально-культурний простір, особистість, соціальні мережі, інформаційна картина світу, інтеграція особистості, віртуальна свідомість, соціальна група, особистісна мотивація.Анотація
Автором здійснено теоретичний аналіз впливу спілкування в соціальних мережах на розвиток особистості підлітка. Зазначено, що питання створення віртуального соціально-культурного простору-часу взаємопов’язане з проблемами соціально-культурної інтеграції молодого покоління засобами соціальних мереж. Проаналізовано, що соціально-культурна інтеграція в соціальних мережах передбачає розширення особистісного буття у часі, багаторівневу ідентифікацію з віртуальною соціальною групою, суспільством, культурою. Вказано, що соціалізація забезпечується шляхом «включення» молодої людини в загальний для всіх життєвий (соціальний, ціннісний) Інтернет-простір засвоєння знань про навколишній світ, оскільки на цьому шляху він вибирає з соціального і культурного контексту ідеї, цінності, форми життєдіяльності, які відповідають індивідуальним особливостям. Встановлено, що в процесі становлення самосвідомості молода людина усвідомлює і формує свою індивідуальність, знаходить себе в процесі міжособистісної комунікації, в якому власна самобутність людини у віртуальному просторі соціальних мереж обертається до неї відбитим у «дзеркалі» інших свідомостей образом її «Я». Зроблено висновок, що соціально-інтеграційні та самореалізаційні ресурси дозвілля в найбільш концентрованому вигляді реалізуються в колективних формах віртуальної культурно-дозвіллєвої діяльності молоді – спілкуванні в соціальних мережах. Доведено, що основна форма участі особистості в сфері дозвілля – віртуальна спільність стає умовою інтеграції особистості молодої людини й водночас засобом її інкультурації і самореалізації в силу культурного змісту спільної активності, особистісної мотивації та максимального врахування індивідуальності.
Посилання
Бодрийяр Ж. Прозрачность зла / Ж. Бодрийяр. – М., 2000.
Вернадский В.И. Биосфера и ноосфера / В.И. Вернадский. –
М.: Наука, 1989.
Каган М.С. Введение в историю мировой культуры / М.С. Каган. – СПб., 2000. – Кн. 1.
Карпицкий Н. Онтология виртуального/ Н. Карпицкий. –
М., 1996.
Каширин В.И. Очерки философии планетарного самосознания / В.И. Каширин. – Ставрополь: Изд-во СГУ, 1996. –
С. 89-100.
Левченко Е. В. Идея отношения в познании человека / Е.В. Левченко // Новые идеи в философии. – Пермь, 2000. – Вып. 9.
Носов Н.А. Виртуальный человек / Н.А. Носов. – М., 1997.
Стрельцов Ю.А. Человек в мире общения: Основы досуговой
синергетики / Ю.А. Стрельцов; Моск. гос. ун-т культуры и
искусств. – М., 1999.
Хабермас Ю. Понятие индивидуальности / Ю. Хабермас //
Вопросы философии. – 1989. – № 2.
Хесле В. Кризис индивидуальной и коллективной идентичности / В. Хесле // Вопросы философии. – 1999. – № 10.
Чалая И. П. Культурно-ландшафтное районирование Тверской области / И.П. Чалая, Ю.А. Веденин. – М.: Российский
научно-исследовательский институт культурного и природного наследия, 1997.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.