Формування професійного спілкування у майбутніх сурдопедагогів
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2014-26.%25pКлючові слова:
педагогічне спілкування, комунікативні вміння, стилі педагогічного спілкування, засоби спілкування, типи навчального спілкування студентів-сурдопедагогів.Анотація
У статті розглядається проблема формування педагогічного спілкування студентів-сурдопедагогів у навчальному процесі. Спираючись на те, що воно формується і закладається, в основному, під час навчання в університеті, сурдопедагогічне спілкування вивчалось під час здійснення студентами навчальної діяльності. Окрім того, враховувалися вікові особливості процесу спілкування. Так, у дослідженні ми виходили з того, що у юнацькому віці, тобто у період навчання у вищому навчальному закладі, на спілкуванні базується ефективність набуття професійних якостей. Зокрема, спілкування виступає структурним компонентом професійних компетенцій і стимулюючим засобом розбудови власного творчого підходу у навчальному процесі. Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив, що якість засвоєння інформації дітьми залежить від стилю міжособистісної взаємодії між учителем та учнями. Стиль визначається особливостями та умовами, що забезпечують професійно-педагогічну діяльність, а його специфіка залежить від особистісних якостей вчителя і ситуації спілкування. За результатами проведеного дослідження було виділено чотири типи навчального спілкування студентів–сурдопедагогів за особистісною спрямованістю: життєво-розбудовно-орієнтоване спілкування, культурно-орієнтоване спілкування, навчально-виконавсько-орієнтоване спілкування, професійно-орієнтоване спілкування. Виявлено, що в студентські роки найбільшою мірою на темп формування професійного сурдопедагогічного спілкування впливає особистісний стиль спілкування, який сформувався на основі досвіду студента та характеру міжособистісних контактів.
Посилання
Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания / Б.Г. Ананьев. – Л.: Издательство Ленинградского университета,
– 339 с.
Амонашвили Ш.А. Здравствуйте, дети!: Пособие для учителя. – 2–е изд./ Ш.А. Амонашвили.– М.: Просвещение,
– 208 с.
Андреева Г.М. Общение и оптимизация совместной деятельности/ Г.М. Андреева. – М.: Издательство МГУ, 1987. –
с.
Бодалев А.А. Личность и общение: Избранные психологические труды/ А.А. Бодалев. – М.: Педагогика, 1983. – 272 с.
Зимняя И.А. Педагогическая психология: Учебник для вузов/ И.А. Зимняя. – М.: Логос, 2001. – 383 с.
Кан–Калик В.А. Учителю о педагогическом общении: Книга
для учителя/ Кан– В.А. Калик. – М.:Просвещение, 1987. –
с.
Леонтьев А.А. Педагогическое общение/ А.А. Леонтьев. –
М.: Знание, 1979. – 48 с.
Митина Л.М. Психология развития и здоровья педагога:
выбор стратегии профессиональной жизнедеятельности
(часть II)/ Л.М. Митина. – М.: Про–Пресс, 2005. – 80 с.
Цимбалюк І.М. Психологія спілкування: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Цимбалюк
І.М. – К.: Професіонал, 2007.–458 с.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.