Педагогічна рефлективність як детермінанта розвитку метапам’яті викладача вищої школи
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2014-26.%25pКлючові слова:
метапам’ять, педагогічна рефлективність, метакогнітивна компетентність викладача вишу, педагогічна діяльність викладача вищої школи, здатність до довільного та мимовільного запам’ятовування, рефлексивні функції пам’яті.Анотація
У статті констатується, що метапам’ять є складовою метакогнітивної компетентності особистості і відіграє ключову роль у здійсненні професійної діяльності викладача поряд із педагогічною рефлективністю. Зазначено, що здатність до планування процесу запам’ятовування пов’язана із педагогічною рефлективністю викладача вишу. Встановлено, що виявлення рефлексивності у професійній сфері обумовлює здатність планувати процес запам’ятовування вербального матеріалу. Зроблено висновок, що педагогічна рефлективність, як здатність усвідомлено ставитись до творчого компоненту власної педагогічної діяльності, усвідомлювати наслідки власних педагогічних рішень, допомагати студентам, організовувати власну мисленнєву діяльність, властива викладачам, які вміють також планувати та організовувати мнемічні процеси. Встановлено, що рефлексивні функції пам’яті, під якими розуміється поєднання дослідницької функції (фіксація та реконструкція ускладнення), критичної функції (знаходження причини ускладнення) та нормативної функції (перебудова попередньої норми діяння, яка призвела до ускладнення) передбачає високий рівень усіх показників педагогічної рефлексивності особистості викладача. Зроблено висновок, що здатність до довільного запам’ятовування та відтворення фактологічного, теоретичного та рефлексивного вербального матеріалу пов’язана із педагогічною рефлекcивністю особистості викладача, зокрема когнітивним компонентом педагогічної рефлективності. Показано, що здатність до мимовільного запам’ятовування у меншій мірі пов’язана із педагогічною рефлективністю. Процес мимовільного запам’ятовування виступає вищою формою розвитку метапам’яті і здійснюється не усвідомлено, у той час як педагогічна рефлексивність пов’язана з процесом довільної уваги та мислення особистості педагога.
Посилання
Доцевич Т.І. Розроблення та апробація опитувальника педагогічної рефлекcивності викладача вищої школи / Т.І. Доцевич // Психологічні перспективи. – Випуск 23. – Луцьк:
Східноєвропейський національний університет імені Лесі
Українки, 2014. – С. 99-112.
Ляудис В.Я. Психологические проблемы развития памяти /
В.Я. Ляудис // Исследования памяти. – М.: Наука, 1990. –
С. 20-45.
Степанов С. Ю. Проблема формирования типов рефлексии
в решении творческих задач / С. Ю. Степанов, И. Н. Семенов // Вопросы психологии, 1982. – № 1. – С. 99–104.
Хомуленко Т. Б. Развитие высших форм памяти: дис... д-ра
психол. наук: 19.00.07 / Тамара Борисовна Хомуленко. – Х.,
– 380 с.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.