Відмінності та особливості різновидів самотності
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2014-25.%25pКлючові слова:
самотність, особистість, розвиток, механізми психологічного захисту, самовідношення, рефлексія, уособлення, ідентифікація.Анотація
У статті проаналізовано результати емпіричного дослідження відмінностей та особливостей різновидів самотності. В дослідженні розглядається два різновиди самотності, що утворюють методологічну суперечність. Зроблено висновок, що два дані різновиди представляють одне явище самотності та є відображенням потреби самовираження в одному випадку і потреби комунікації – в іншому. Досліджено, що незадоволення потреб призводить до виникнення самотності, що виконує сигнальну і каталізуючу функції. Підтверджено, що різновид самотності, який обумовлений уособленням і домінуванням особистісних ідентифікацій, пов’язаний із рефлексією, механізмами психологічного захисту і потребою самовираження. Зроблено висновок, що механізми психологічного захисту можуть пригнічувати потребу у самовираженні при паралельному зростанні рівня самотності, сигналізуючи про незадоволену потребу. Різновид самотності, що обумовлений домінуванням соціальних ідентифікацій, пов’язаний із незадоволеною потребою у спілкуванні. При незадоволенні такої потреби буде зростати рівень самотності і втрачатися смисл життя. На основі отриманих результатів представлена модель самотності, що відповідає онтологічній концепції особистості. Дане переживання може розгортатися на рівні особистості як соціальна самотність і на рівні індивідуальності як екзистенціальна самотність. Дані різновиди самотності протиставляються у сучасній психології, що утворює методологічну проблему, оскільки в одному випадку стверджується, що самотність має негативне значення, в іншому – позитивне і є умовою розвитку особистості. Побудована модель дозволяє вирішити дану проблему через варіативність самотності і цілісність даного явища. Результати, представлені у статті, можуть бути застосовані в дослідженнях самотності та в інтервенційній роботі із особами, що зіткнулися із даним явищем.
Посилання
Нечаев А. В. Онтология одиночества: рассуждения о природе
человеческого одиночества /А. В. Нечаев. – Самара: Изд-во
Самарского гос. ун-та, 2004. – 281 с.
Прохоренкова Е. В. Влияние одиночества на духовное развитие человека / Е. В. Прохоренкова // Человек и культура:
сборник статей и тезисов. – Тюмень: Изд-во ТюмГУ , 2001. –
С. 90-97.
Романова Н. П. Одиночество: введение в проблему / Н. П. Романова, В. С. Дробышевский. – М.: Изд-во МПУ, 2003. –
с.
Селиванова О. А. Специфика проявления состояния одиночества и коррекция его негативного влияния на личностное
развитие подростков с задержкой психического развития,
воспитывающихся в разных условиях: Автореф. дис… канд.
психол. н.: 19.00.10 – коррекционная психология / Елена
Анатольевна Селиванова. – Екатеринбург, 2009. – 22 с.
Сузая О. Ю. Социально-психологические проблемы изучения одиночества / О. Ю. Сузая // Социальный психолог. –
– №2. – С. 62-63.
Шагивалеева Г. Р. Одиночество и особенности его переживания студентами: монография / Г. Р. Шагивалеева. – Елабуга:
Алмедиа, 2007. – 157 с.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.