Іпохондричний дискурс сучасності як базова основа викривленої турботи про себе (нав’язливе прагнення зниження ваги)
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2014-25.%25pКлючові слова:
феноменологічний (лінгвокультурологічний) підхід, іпохондричний дискурс, розлади харчової поведінки.Анотація
У статті розглянуто модель формування розладів харчової поведінки у рамках концепції тілесності (зокрема, співвідношення психосоматичних, соматопсихічних і аутопсихічних явищ), що вимагає залучення більш широкого контексту – аналізу сучасної ситуації розвитку (соціальних процесів) на основі феноменологічного (лінгвокультурологічного) підходу. Показано, що сучасна ситуація соціального розвитку характеризується «тиском» іпохондричного дискурсу, сутність якого спрямована на турботу про власне тіло та інтерес до суб’єктивних тілесних переживань у ситуації відсутності хвороби. Обґрунтовано, що в цьому випадку, для людей з реальною або уявною «зайвою вагою» на тлі незадоволеності собою та життям у цілому, ідея «турботи про здорове і красиве тіло» повністю визначає суб’єктивний сенс та характер дій індивіда у плані турботи про самого себе. Отже, значущість, домінування та панування іпохондричного дискурсу зумовлює певний стиль поведінки, що спрямований на підтримання здоров’я, відновлення здоров’я та вирішення реальних або уявних проблем тіла. Іпохондрична ідеологія дозволяє виокремити компоненти для репресій – об’єкт (тіло) та привід (реальну або уявну надмірну вагу). Наведена характеристика іпохондричного дискурсу як системи уявлень, яка включає в себе наступні компоненти: переконаність у небезпеці навколишнього середовища; переконаність у небезпеці деяких внутрішніх спонукань; переконаність у неможливості досягнення здоров’я та красивого тіла без спеціальних зусиль; переконаність у тому, що «турбота про тіло», результатом якої є «ідеальний стан здоров’я» та «ідеальна краса» визначає успіхи в усіх інших сферах життя. Підсумком аналізу виступає припущення про те, що «розлади харчової поведінки» представляють собою викривлені стратегії поведінки, у т.ч. харчової, які формуються під впливом сучасного іпохондричного дискурсу.
Посилання
Лосев А.Ф. Диалектика мифа / А.Ф.Лосев. – М.: Академический проект, 2008. – 304. (Серия «Философские технологии»).
Подорога В.А. Феноменология тела. Введение в философскую антропологию / В. А. Подорога. – М.: Ad Marginem,
– с. 9-98.
Психосоматика: телесность и культура / Под.ред. В.В.Николаевой. – М.: Академический проект, 2009. – 311 с.
Райзман Е.М. Ипохондрия и субъективный телесный опыт /
Е.М.Райзман, М.М. Мучник, И.Р. Семин // Сибирский вестник психиатрии и наркологии. – 1997. – № 1-2 (3). – С. 89-94.
Смулевич А. Б. К вопросу о психопатологической систематике ипохондрии / А. Б. Смулевич // Журнал невропатологии
и психиатрии. – 1996. – Вып. 2. – С. 9-13.
Стоянова И. Я. Пралогические образования в норме и патологии : автореф. дис. на соискание учёной степени докт.
психол. наук : спец. 19.00.04 – медицинская психология /
Ирина Яковлевна Стоянова. – Томск, 2007.– 47 с.
Тхостов А.Ш. Интроцепция и ипохондрия: психологическая
и философская проблема / А. Ш. Тхостов // Независимый
психиатрический журнал. – 1993. – № 1-2. – С. 5-22.
Фильц А.О. Проблема небредовой ипохондрии : автореф.
дис. на соискание учёной степени докт. мед. наук: спец.
00.18 – психиатрия / А.О.Фильц. – М.: НЦПЗ РАМН,
– 49 с.
Шебанова В.І. Харчові деформації у дзеркалі ритуалу /
В. І. Шебанова // Вісник Одеського національного університету ім. І.І.Мечнікова. Серія: Психологія / Ред. кол. серії
Т.П. Вісковатова та ін. – Одеса: Астропринт, 2013. – Т.18. –
Вип. 22 (3). – Ч.3. – С. 238 – 243.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.