Психологічна структура професійної компетентності майбутніх психологів

Автор(и)

  • Наталія Перегончук Вінницький педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця, Україна https://orcid.org/0000-0001-5965-5288

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-43.206-223

Ключові слова:

професійна компетентність, майбутні психологи, мотиваційно-ціннісний, операційно-конативний, емоційно-регулятивний, рефлексивно-когнітивний компоненти, психологічна структура.

Анотація

У статті представлено емпіричне дослідження психологічної струк-
тури професійної компетентності майбутніх психологів. Охаракте-
ризовано розвиток професійної компетентності як динамічний процес
мобілізації зовнішніх і внутрішніх ресурсів у непередбачуваних умовах
повсякденного життя.
У дослідженні взяли участь 546 студентів Вінницького держав-
ного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, На-
ціонального педагогічного університету імені М. П. Драгоманова та
Київського університету імені Бориса Грінченка.
Оцінку та вимірювання компонентів структури професійної ком-
петентності майбутніх психологів проведено з урахуванням визначен-
ня цього поняття та підходів до його дослідження.
Для визначення місця, ролі та ваги кожного компонента, що мо-
жуть виступати як детермінанти цього процесу, був проведений фак-
торний аналіз методом головних компонентів із Varimax raw обертан-
ням. На основі факторного аналізу розкрито психологічну структуру
професійної компетентності: мотиваційно-ціннісний, операційно-ко-
нативний, емоційно-регулятивний і рефлексивно-когнітивний компо-
ненти.
Найбільше смислове навантаження отримав мотиваційно-цін-
нісний фактор, до складу якого увійшли показники, що відображають
смисложиттєві та кар’єрні орієнтації, прагнення до успіху й саморе-
алізації в майбутній професії. До другого фактора – операційно-кона-
тивного – увійшли показники, що відображають прагнення до змін.
Третій фактор – емоційно-регулятивний – відображає емоційно-вольо-
ву активність студента, що включає показники емоційного інтелекту
та саморегуляції особистості у нових ситуаціях. Четвертий фактор –
когнітивно-рефлексивний – включає інтелектуальну залученість у
процес оволодіння майбутньою професійною діяльністю через інтерес
до знань, моделювання та планування своєї діяльності на основі наяв-
них знань і відкритість до набуття нових знань.

Біографія автора

Наталія Перегончук, Вінницький педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця

кандидат психологічних наук, доцент кафедри
психології та соціальної роботи

Посилання

Leont’ev, D. A. (2000). Test smyslozhiznennyh orientacij (SZhO) [Test on the meaning of life orientation (LSS)] (2nd ed.). Moskwa : Smysl [in Russian].

Leont’ev, D. A., & Osin, Je. N. (2014). Refleksija «horoshaja» i «durnaja»: ot ob’jasnitel’noj modeli k differencial’noj diagnostike [Reflection of «good» and «bad»: from the explanatory model to the differential diagnosis]. Psihologija. Zhurnal Vysshej shkoly jekonomiki – Psychology. Journal of the Higher School of Economics, 4, 110–135 [in Russian].

Morosanova, V. I. (2000). Stilevaja samoreguljacija povedenija cheloveka [Style self-regulation of human behavior]. Voprosy psyhologii – Psychology issues, 2, 118–126 [in Russian].

Perehonchuk, N. V. (2016). Formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh psykholohiv u suchasnomu osvitnomu prostori [Formation of professional competence of future psychologists in the modern educational space]. Nauka ta osvita – Science and education, 11, 49–55 [in Ukrainian].

Sapronov, D. V., & Leont’ev, D. A. (2007). Lichnostnyj dinamizm i ego diagnostika [Personal dynamism and its diagnosis]. Psihologicheskaja diagnostika – Psychological diagnosis, 1, 66–68 [in Russian].

Sokolova, T. V. (2015). Motivacionnaja sfera lichnosti kak komponent eje professional’noj napravlennosti [The motivational sphere of the personality as a component of its professional orientation]. Retrieved from http://lib.brsu.by/sites/default/files/Motivational sphere.pdf [in Russian].

Fetiskin, N. P., Коzlоv, V. V., & Маnujlоv, G. М. (2002). Social’no-psihologicheskaja diagnostika razvitija lichnosti i malyh grupp [Social and psychological diagnosis of personal development and small groups]. Moskwa : Isd-vo Instituta psychoterapii [in Russian].

Frajlinger, K. (2002). Upravlenie izmenenijami v organizacii [Management of changes in the organization]. Moskwa : Knigopisnaja palata [in Russian].

Chоshаnоv, М. P. (1997). Didakticheskoe konstruirovanie gibkoj tehnologii obuchenija [Didactic constructing of flexible technology of training]. Pedagogika – Pedagogics, 2, 21–27 [in Russian].

Allison, K. W. (2014). Human diversity and professional competence: Training in clinical and counselling psychology revisited. Retrieved

from http://psycnet.apa.org/journals/amp/49/9/792/

Kane, M. T. (2013). The Assessment of Professional Competence. Retrieved from http://ehp.sagepub.com/content/15/2/163.short.

Peregoncuk, N. V. (2018). Development trend in pedagogical and psychological science the experience of countries of Eastern Europe and prospects of Ukraine. Development model of professional competence of future psychologists: monograph. Riga, Latvia. P. 151–170.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-01-25

Як цитувати

Перегончук, Н. (2019). Психологічна структура професійної компетентності майбутніх психологів. Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології", (43), 206–223. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-43.206-223