Психологічна структура професійної компетентності майбутніх психологів
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-43.206-223Ключові слова:
професійна компетентність, майбутні психологи, мотиваційно-ціннісний, операційно-конативний, емоційно-регулятивний, рефлексивно-когнітивний компоненти, психологічна структура.Анотація
У статті представлено емпіричне дослідження психологічної струк-
тури професійної компетентності майбутніх психологів. Охаракте-
ризовано розвиток професійної компетентності як динамічний процес
мобілізації зовнішніх і внутрішніх ресурсів у непередбачуваних умовах
повсякденного життя.
У дослідженні взяли участь 546 студентів Вінницького держав-
ного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, На-
ціонального педагогічного університету імені М. П. Драгоманова та
Київського університету імені Бориса Грінченка.
Оцінку та вимірювання компонентів структури професійної ком-
петентності майбутніх психологів проведено з урахуванням визначен-
ня цього поняття та підходів до його дослідження.
Для визначення місця, ролі та ваги кожного компонента, що мо-
жуть виступати як детермінанти цього процесу, був проведений фак-
торний аналіз методом головних компонентів із Varimax raw обертан-
ням. На основі факторного аналізу розкрито психологічну структуру
професійної компетентності: мотиваційно-ціннісний, операційно-ко-
нативний, емоційно-регулятивний і рефлексивно-когнітивний компо-
ненти.
Найбільше смислове навантаження отримав мотиваційно-цін-
нісний фактор, до складу якого увійшли показники, що відображають
смисложиттєві та кар’єрні орієнтації, прагнення до успіху й саморе-
алізації в майбутній професії. До другого фактора – операційно-кона-
тивного – увійшли показники, що відображають прагнення до змін.
Третій фактор – емоційно-регулятивний – відображає емоційно-вольо-
ву активність студента, що включає показники емоційного інтелекту
та саморегуляції особистості у нових ситуаціях. Четвертий фактор –
когнітивно-рефлексивний – включає інтелектуальну залученість у
процес оволодіння майбутньою професійною діяльністю через інтерес
до знань, моделювання та планування своєї діяльності на основі наяв-
них знань і відкритість до набуття нових знань.
Посилання
Leont’ev, D. A. (2000). Test smyslozhiznennyh orientacij (SZhO) [Test on the meaning of life orientation (LSS)] (2nd ed.). Moskwa : Smysl [in Russian].
Leont’ev, D. A., & Osin, Je. N. (2014). Refleksija «horoshaja» i «durnaja»: ot ob’jasnitel’noj modeli k differencial’noj diagnostike [Reflection of «good» and «bad»: from the explanatory model to the differential diagnosis]. Psihologija. Zhurnal Vysshej shkoly jekonomiki – Psychology. Journal of the Higher School of Economics, 4, 110–135 [in Russian].
Morosanova, V. I. (2000). Stilevaja samoreguljacija povedenija cheloveka [Style self-regulation of human behavior]. Voprosy psyhologii – Psychology issues, 2, 118–126 [in Russian].
Perehonchuk, N. V. (2016). Formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh psykholohiv u suchasnomu osvitnomu prostori [Formation of professional competence of future psychologists in the modern educational space]. Nauka ta osvita – Science and education, 11, 49–55 [in Ukrainian].
Sapronov, D. V., & Leont’ev, D. A. (2007). Lichnostnyj dinamizm i ego diagnostika [Personal dynamism and its diagnosis]. Psihologicheskaja diagnostika – Psychological diagnosis, 1, 66–68 [in Russian].
Sokolova, T. V. (2015). Motivacionnaja sfera lichnosti kak komponent eje professional’noj napravlennosti [The motivational sphere of the personality as a component of its professional orientation]. Retrieved from http://lib.brsu.by/sites/default/files/Motivational sphere.pdf [in Russian].
Fetiskin, N. P., Коzlоv, V. V., & Маnujlоv, G. М. (2002). Social’no-psihologicheskaja diagnostika razvitija lichnosti i malyh grupp [Social and psychological diagnosis of personal development and small groups]. Moskwa : Isd-vo Instituta psychoterapii [in Russian].
Frajlinger, K. (2002). Upravlenie izmenenijami v organizacii [Management of changes in the organization]. Moskwa : Knigopisnaja palata [in Russian].
Chоshаnоv, М. P. (1997). Didakticheskoe konstruirovanie gibkoj tehnologii obuchenija [Didactic constructing of flexible technology of training]. Pedagogika – Pedagogics, 2, 21–27 [in Russian].
Allison, K. W. (2014). Human diversity and professional competence: Training in clinical and counselling psychology revisited. Retrieved
from http://psycnet.apa.org/journals/amp/49/9/792/
Kane, M. T. (2013). The Assessment of Professional Competence. Retrieved from http://ehp.sagepub.com/content/15/2/163.short.
Peregoncuk, N. V. (2018). Development trend in pedagogical and psychological science the experience of countries of Eastern Europe and prospects of Ukraine. Development model of professional competence of future psychologists: monograph. Riga, Latvia. P. 151–170.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
