Можливості та обмеження застосування герменевтичного методу у психології
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2013-20.%25pКлючові слова:
герменевтичний метод, психологія, розуміння, інтерпретація, індивідуальні особливості.Анотація
Досліджено можливості та обмеження у застосування герменевтич-
ного методу в психології. Показано зв’язок застосування герменевтики
у психології з розумінням як психічним процесом. З’ясовано принци-
пове значення індивідуальних відмінностей суб’єктів дослідження при
використанні герменевтичного методу. Вказано, що варіантами гер-
меневтичного методу є графологічний та фізіогномічний методи, пси-
хоаналітична інтерпретація, сукупність проективних методик, аналіз
продуктів діяльності, біографічний метод, а також психологічна інтер-
претація. Зроблено висновок, що кожна концепція, отримана на основі
даного методу, є психологічно специфічною, тобто підходить для опису
психічної реальності та поведінки лише деякого психологічного типу
людей.
Посилання
Варфоломеева В.О. Психотерапия: герменевтический кон-
текст. Монография / В.О. Варфоломеева. – Симферополь;
Бланк-экспресс, 2002. – 148 с.
Габитова Р.М. «Универсальная» герменевтика Фридриха
Шлейэрмахера / Р.М. Габитова//Герменевтика: история и
современность (критические очерки). – М., 1985. – 303 с.
Гадамер Х.-Г. Истина и метод: Основы философской герме-
невтики / Х.-Г. Гадамер. – М., 1988. – 704 с.
Дiльтей В. Виникнення герменевтики / В. Дiльтей // Сучас-
на зарубiжна фiлософiя: Течiї i напрямки. Хрестоматiя. –
К., 1996. – С.33-60.
Дружинин В.Н. Экспериментальная психология: Учебник
для вузов. 2-е изд. / В.Н. Дружинин. – СПб.; Питер, 2008. –
с: ил. – (Серия «Учебник нового века»).
Знаков В.В. Понимание в познании и общении / В.В. Зна-
ков. – Самара; СамГПУ, 1998. – 188 с.
Квіт С. Основи герменевтики: Навч. посіб. / С. Квіт. – К.,
– 192 с.
Коваленко А.Б. Психологія розуміння / А.Б. Коваленко. –
К., 1999. – 184 с.
Коршунов А.М. Диалектика социального познания /
А.М. Коршунов, В.В. Мантатов. – М., 1988. – 384 с.
Кузнецов В.Г. Герменевтика и гуманитарное познание /
В.Г. Кузнецов. – М.: Изд-во МГУ, 1991. – 192 с.
Одуев С.Ф. Герменевтика и описательная психология в «фи-
лософии жизни» Вильгельма Дильтея / С.Ф. Одуев//Герме-
невтика: история и современность (критические очерки). –
М.: Мысль, 1985. – 303 с. – С. 97 – 120.
Полани Л. Личностное знание / Л. Полани. – М.: Наука, 1985.
Рузавин Г.И. Проблема понимания в герменевтике /Г.И. Ру-
завин // Герменевтика: история и современность (критичес-
кие очерки). – М.: Мысль, 1985. – 303 с. – С. 162 – 178.
Фогелер Я.Г. История возникновения и этапы эволюции
философской герменевтики / Я.Г.Фогелер //Герменевти-
ка: история и современность (критические очерки). – М.:
Мысль, 1985. – 303 с. – С. 11 – 38.
Чепелева Н.В. Методологические основы исследования лич-
ности в контексте постнеклассической психологии/ Н.В. Че-
пелева//Актуальні проблеми психології: Психологічна
герменевтика/За ред. Н.В.Чепелєвої. – К.: ДП «Інформаційно-
аналітичне агентство», 2010. – Том 2, вип. 6. – 194 с. [c.15-25].
Шлейермахер Ф. Герменевтика / Ф. Шлейермахер. – Спб.:
Европейский дом, 2004. – 242 с.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
