Теоретико–методологічні основи дослідження соціальної злагоди
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2012-17.%25pКлючові слова:
соціальна злагода, конфліктологічний, консенсусологічний і синтетичний підходи до дослідження соціальної злагоди, типи, види і функції соціальної злагоди.Анотація
Висвітлено теоретикометодологічні основи дослідження соціальної
злагоди. Зазначено, що на рівні методологічного аналізу можна виділити
принципові відмінності конфліктологічного, консенсусологічного і
синтетичного підходів до дослідження соціальної злагоди. При
конфліктологічному підході злагода – приватний стан конфліктуючого
суспільства. При консенсусологічному підході злагода – це “закон
соціальної статики”, що прагне до рівноваги соціальних систем.
Синтетичний підхід досліджує процес зародження злагоди в конфлікті;
нерівномірність і нестабільність у соціальному розвитку розглядає як
умову становлення стабільності. Соціальна злагода – це стан і процес
взаємодії між соціальними суб’єктами, що мають схожі цінності, потреби,
інтереси та цілі, при цьому соціальна група солідарна, згуртована,
впорядкована, стабільна, цілісна. Охарактеризовано типи, види і функції
соціальної злагоди. Доведена роль злагоди у формуванні зразків, правил
і норм узгодженої поведінки та дії. У подальших розвідках можливе
обґрунтування поняття “соціальна злагода” в психології; дослідженні
соціальної злагоди як складової процесу соціального розвитку особистості
в ранньому юнацькому віці.
Посилання
Авакян К. С. Формирование социального согласия в совре
менном российском обществе : Социальнофилософский
анализ : диссертация ... кандидата философских наук :
00.11.– РостовнаДону, 2005. – 172 с.
Акулич М.М. Социология согласия: Учебное пособие /
М.М.Акулич. – Тюмень: Издво Тюменского гос. университета,
– 240 с.
Андриенко Е.В. Социальная психология: Учеб. пособие для
студ. высш. пед. учеб. заведений / Е.В.Андриенко; под ред.
В.А.Сластенина. – М.: Издательский центр “Академия”,
– 264 с.
Богатырева О.А. Синергетика социальности / О.А.Богатырева,
А.Е.Шиллеров. – Новосибирск: Издво СО РАН, 1998. – 292 с.
Бранский В.П. Социальная синергетика как постмодер
нистская философия истории /В.П.Бранский // Общественные
науки и современность. – 1999. – №6. – С. 3033.
Вебер М. Избранные произведения /М.Вебер; перев. нем.;
Общая редакция Ю.М. Давыдова. – М: Прогресс, 1990. – 888 с.
Дюркгейм Э. Разделение общественного труда/ Э. Дюркгейм. –
М.: Канон, 1990. – 315 с.
Караваева И.В. Социальная стабильность как фактор эко
номического роста и финансовые механизмы ее реализации /
И.В.Караваева // Социологические исследования. – 2002. –
№1.
Сорокин П.А. Общедоступный учебник социологии / П.А.Со
рокин. – М.: Наука, 1994. – 560 с.
Тард Г. Социальная логика / Г.Тард. – СПб.: Социально
психологический центр, 1996. – 548 с.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.