Психологічні особливості монологічного мовлення як засобу спілкування у дітей підліткового віку
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2010-10.%25pКлючові слова:
спілкування, монологічне мовлення, розповідь, опис, роздум, доказ.Анотація
У статті розкрито психологічні особливості монологічного мовлення
як засобу спілкування. Авторка здійснила порівняльний аналіз мовлення
дітей різних статусних категорій – лідерів, популярних, малопопулярних,
ізольованих.
Посилання
Варзацька Л., Шевченко Л. Методика розвитку звя’язного
мовлення молодших школярів. – Житомир: Книга. – 128 с.
Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического иссле
дования. – М.: Наука, 1981. – 139 с.
Подласый И. П. Педагогика. – М: Просвещение; ВЛАДОС,
– 324 с.
Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – СПб.: Питер,
– 720 с.
Скалкин В.Л. Обучение диалогической речи. – К.: Радянська
школа, 1989. —158 с.
Скалкин В.Л. Обучение монологическому высказыванию. –
К.: Радянська школа, 1983. – 119 с.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
