Емпіричне дослідження базисних переконань особистості в контексті подолання життєвих криз
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-45.358-380Ключові слова:
базисні переконання, життєві кризи, автобіографічний стрес, емоційна, дієва та когнітивна поведінка.Анотація
У статті розглянуто теоретичні та практичні підходи у дослідженні
базисних переконань особистості в контексті подолання життєвих
криз. Поняття «базисні переконання» проаналізовано з когнітивної,
соціальної та екзистенційної позицій. Зазначено, що травматична
стресова подія є досвідом гострого і раптового зіткнення переконань
людини з реальністю, й перебіг кризи залежитеме від життєстійкос-
ті людини, від рівня порушення смислових зв’язків у структурі життє-
вого світу особистості, що лежить в основі смисловтрати.
Проаналізовано концепцію базисних переконань Р. ЯноффБульман,
що пояснює, яким чином індивід конструює свої уявлення про навко-
лишній світ і власне «Я». Базисні переконання – це необхідна внутрішня
опора в мінливій реальності, що сприяє психічній стабільності людини
та її успішності в житті, а також є важливою умовою особистісно-
го розвитку. Але базові переконання змінюються під впливом психіч-
ної травми, адже екстремальний негативний досвід різко суперечить
описаній концепції життя.
Для визначення рівня та змісту автобіографічного стресу було
використано комплекс методів і методик: метод структурованого
діагностичного інтерв’ю («Значущі життєві події») для отримання
загальної картини позитивної та негативної подієвості автобіогра-
фії, закриту анкету «Список стресових подій» з оцінкою значущості їх
впливу на емоційному, когнітивному та поведінковому рівнях і Шкалу
базисних переконань «World Assumptions Scale» (Р. ЯноффБульман).
З’ясовано рівень біографічного стресу в житті сучасних українців,
який представлений широким діапазоном кризових ситуацій, включаю-
чи найважчі. Має високий рівень представленість стресових подій, що
носять всезагальний характер: природні та техногенні катастрофи,
неодноразові економічні кризи, соціальнополітичні потрясіння, вій-
ськовий конфлікт.
Проведено кореляційний аналіз, який доводить, що чим більше
життя людини насичене стресовими подіями, тим менші оцінки вона
ставить значущості їх впливу на власні емоції, когніції та поведінку і
тим у меншому ступені демонструє здатність долати кризи шляхом
особистісного зростання. Зроблено висновок, що насиченість життя
кризовими подіями негативно позначається на базисних переконаннях
про доброзичливість світу та людей і водночас позитивно корелює з
переконанням про контрольованість навколишнього світу.
Посилання
Kelly, G. A. (2000). Teorija lichnosti. Psihologija lichnyh konstruktov [Personality theory. Psychology of personal constructs]. А. Alekseeva (Trans.). Sankt-Peterburg [in Russian].
Korzhova, E. Ju. (2006). Psihologija zhiznennyh orientatsij cheloveka [Psychology of life orientations of a person]. Sankt-Peterburg [in Russian].
Kravtsova, O. A. (2000). Seksual’noe nasilie kak psihologicheskaja travma [Sexual abuse as a psychological trauma]. Candidate’s thesis. Moskva [in Russian].
Padun, M. A., & Kotel’nikova, A. V. (2012). Psihicheskaja travma i kartina mira. Teorija, jempirija, praktika [Mental trauma and a picture of the world. Theory, empiricism, practice]. Moskva : Institut psihologii RAN [in Russian].
Hundertailo, Yu. D., Klymchuk, V. O., & Kliapets, O. Ya. (2016). Psykholohiia zhyttietvorennia osobystosti v suchasnomu sviti [Psychology of life way of personality in the modern world]. T. M. Tytarenko (Ed.). Kyiv : Milenium [in Ukrainian].
Savel’ev, D. I. (2009). Psihologicheskoe soderzhanie krizisa identichnosti lichnosti [Psychological content of the identity crisis]. Izvestija Rossijskogo gosudarstvennogo universiteta im. A. I. Gertsena – News of Hertsen Russian state university, 116, 276–283 [in Russian].
Taleb, N. N. (2016). Antihrupkost’. Kak izvlech’ vygodu iz haosa [Anti-fragility. How to benefit from chaos]. N. Karaev (Trans.). Moskva [in Russian].
Tytarenko, T. M. (2018). Zhyttia yak budivelnyi maidanchyk: osobysti naslidky posttravmatychnoho dosvidu [Life as a construction site: the personal effects of post-traumatic experience]. Psykholohichna dopomoha osobystosti v skladnykh obstavynakh zhyttiediialnosti – Psychological assistance of the individual in difficult circumstances of life: Collection of reports of All-Ukrainian scientific and practical workshop. (pp. 6–9). Chernivtsi : ChNU im. Yu. Fedkovycha [in Ukrainian].
Chykhantsova, O. (2018). Zhyttiestiikist ta yii zviazok iz tsinnostiamy osobystosti [Hardiness and its Relationship with the Values of the Personality]. Problemy suchasnoi psykholohii – Problems of modern psychology: Collection of Research Papers of Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohiienko University and G. S. Kostiuk Institute of Psychology of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine, 42, 211–231. DOI 10.32626/2227-6246.2018-42.211-231[in Ukrainian].
Jadov, V. A. (2013). Samoreguljatsija i prognozirovanie sotsial’nogo povedenija lichnosti: dispozitsionnaja kontseptsija [Self-regulation and prediction of social behavior of an individual: dispositional concept]. Moskva [in Russian].
Kobasa, S. (1979). Stressful life events, personality and health. Journal of Personality and Social Psychology, 37, 1–11. Retrieved from www.researchgate.net/publication/22682825.
Maddi, S. (2004). Hardiness: An operationalization of existential courage. Journal of Humanistic Psychology, 44, 279–298. Retrieved from https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/0022167804266101.
Osin, E. (2008). Subjective alienation: Measurement and correlates. International Journal of Psychology, 43, 509. Retrieved from http://gate-way.webofknowledge.com/gateway/Gateway.cgi?GWVersion=2&SrcAuth=ORCID&SrcApp=OrcidOrg&DestLinkType=FullRecord&DestApp=WOS_CPL&KeyUT=WOS:000259264306001&KeyUID=WOS:000259264306001.
Janoff-Bulman, R. (1992). Shattered assumptions: Towards a new psychology of trauma. New York : Oxford University Press.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.