Значення психологічних ресурсів в актуалізації  смислових конструктів

Олена Штепа

doi:10.32626/2227-6246.2019-45.429-450

Автор(и)

Олена Штепа Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів, Україна https://orcid.org/0000-0002-5396-3279

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-45.429-450

Ключові слова:

психологічні ресурси, смисловий конструкт, актуалізація, мотиваційні цінності, мотиви, етична позиція, ресурсний і мотиваційний спосіб актуалізації.

Анотація

Сформульовано проблему емпіричної верифікації двобічної актуалізації
смислових конструктів. Емпіричне дослідження було реалізовано у мо-
делі Нельсона, що полягає у визначенні сутності проблеми за наявних
умов. Наявними умовами є соціальнокультурний контекст життя,
тому варто вказати, що термінальними межами дослідження є жов-
тень 2018 – квітень 2019 рр. У емпіричному дослідженні взяли участь
214 осіб віком 20–65 років. За результатами проведеного дослідження
можна узагальнити, що актуалізація смислового конструкту реалізу-

ється у ресурсний і мотиваційний спосіб. За наявної ситуації досліджен-
ня смисловий конструкт актуалізовано ресурсами відповідальності,
віри в добро, любові, допомоги іншим і неактивованістю мотивів уни-
кання й змагання. Джерелом ресурсів є етична позиція суб’єктивізму, а
джерелом мотивів – мотиваційні цінності досягнення і влади.
Головними показниками ресурсної актуалізації смислового кон-
структу є змагальний мотив, мотив самоповаги, мотив вольового
зусилля, ресурс допомоги іншим і ресурс успіху, цінність стимуляції, від-
сутність цінності влади та недетермінованість нового смислового
конструкту змістом попереднього, що свідчить про наявність смис-
лових диспозицій. Головними показниками мотиваційної актуалізації
смислового конструкту є мотиви уникання і змагання, цілі традиції
й універсалізму, загальний рівень смисложиттєвих орієнтацій, локус
контролю Я. Загальний рівень смисложиттєвих орієнтацій є показни-
ком смислового конструкту, що означає наявність установки.
Контроверсійність актуалізації смислового конструкту задана
ресурсом допомоги іншим і мотиваційною цінністю прагнення влади
й реалізується у змагальному мотиві. Результати дослідження об-
ґрунтували, що ресурсний спосіб актуалізації смислового конструкту
уможливлений здатністю особистості оперувати власними психо-
логічними ресурсами, яку можна увиразнити через мотиви пізнання й
оцінки власного потенціалу. Роль психологічних ресурсів в актуалізації
смислового конструкту полягає у підтриманні зв’язку з метанарати-
вом і, відтак, наближенні особистості у процесі смислових перетво-
рень до автентичності.

Біографія автора

Олена Штепа, Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів

Ph.D. in Psychology, Assistant Professor

Посилання

Batarshev, A. V. (2006). Diagnostika sposobnosti k obshcheniju [Diagnosis of ability to communicate]. Sankt-Pеterburg : Piter [in Russian].

Brudnyj, A. A. (2005). Psihologicheskaja germenevtika [Psychological hermen eutics]. Moskva : Labirint [in Russian].

Znakov, V. V. (2005). Samoponimanie subjekta kak kognitivnaja i jekzistentsial’naja problema [Self-understanding of the subject as a cognitive and existential problem]. Psihologicheskij zhurnal – Psychological Journal, 1, Vol. 26, 18–28. Retrieved from https://institut.smysl.ru/article/understand.php [in Russian].

Znakov, V. V. (2010). Tezaurusnoe i narrativnoe ponimanie sobytija kak problema psihologii chelovecheskogo bytija [The thesaurus and narrative-oriented understanding of the event as a problem of human being]. Metodologija i istorija psihologii – Methodology and history of psychology, 3, Vol. 5, 105–119. Retrieved from https://mhp-journal.ru [in Russian].

Izvekov, A. I. (2012). Rozhdenie lichnosti postmoderna v krizise kul’tury [The birth of a postmodern personality in a crisis of culture]. Istoricheskie, filosofskie, politicheskie i juridicheskie nauki, kul’turologija, iskusstvovedenie – Historical, philosophical, political and law sciences, cultural studies, art history. Theory and practice, 9 (23), Vol. 1, 92–95 [in Russian].

Kapustin, S. A. (2017). Vklad U. Dzhejmsa v ptedstavlenija o lichnosti kak o psihologicheskoj real’nosti. [The contribution of William James to the concept of personality as a psychological reality]. Natsional’nyj psihologicheskij zhurnal – National Psychological Journal, 1 (25), 62–69 [in Russian].

Leont’ev, D. (2003). Psihologija smysla. Priroda, stroenie i dinamika smyslovoj real’nosti [Psychology of meaning. Nature, structure and dynamics of meaning reality]. Moskva : Smysl. Retrieved from https://bookap.info [in Russian].

Maksymenko, S. D. (2016). Poniattia osobystosti v psykholohii [The concept of personality in psychology]. Psykholohiia i osobystist – Psychology and personality, 1 (9), 11–17 [in Ukrainian].

Petrovskij, A. V., & Jaroshevskij, M. G. (1998). Kategorial’nyj stroj v psihologii. [Categorical structure of psychology]. Retrieved from https://psylib.org.ua [in Russian].

Chepelieva, N. V. (Ed.) (2013). Rozuminnia ta interpretatsiia zhyttievoho dosvidu yak chynnyk rozvytku osobystosti [Understanding and interpreting life experience as a factor in personality development]. Kirovohrad : Imeks-LTD [in Ukrainian].

Semkiv, I. I. (2013). Adaptatsiia metodyky Sh. Shvartsa «Portret tsinnostei» ukrainskoiu movoiu [Adaptation of Sh. Schwartz’s «Portrait of Values» method in the Ukrainian language]. Praktychna psykholohiia ta sotsialna robota – Practical Psychology and Social Work, 1, 12–28 [in Ukrainian].

Slotina, T. V. (2008). Psihologija lichnosti [Psychology of Personality]. Sankt-Peterburg : Piter [in Russian].

Shtepa, O. S. (2018). Opytuvalnyk psykholohichnoi resursnosti osobystosti: rezultaty rozrobky i aprobatsii avtorskoi metodyky [The questionnaire of a personality’s psychological resourcefulness: the result of development and approbation of the author’s method]. Problemy suchasnoi psykholohii – Problems of Modern Psychology: Collection of research papers of Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohiienko University, G. S. Kostiuk Institute of Psychology of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine, 39, 380–399. Kamianets-Podilskyi : Aksioma [in Ukrainian].

Shtepa, O. S. (2019). Resursna i motyvatsiina aktualizatsiia chuttia samoefektyvnosti [Resource and motivational actualization of the self-efficacy]. Zdorovia u multydystsyplinarnomu dyskursi – Health in a multidisciplinary discourse: Proceedings of the International Scientific and Practical Conference. (pp. 91–94). Lviv : Ukrainskyi katolytskyi universytet [in Ukrainian].

Bauer, J., Shwab, J., & McAdams, D. (2011). Self-Actualization. Where Ego Development Finally Feel Good? The Humanisctic Psychologist, 39, 121–136. DOI 10/1080/08873267.2011.564978.

Forsyth, D. R., O’Boyle, E. H., & McDaniel, M. A. (2008). East meets West: A meta-analytic investigation of cultural variations in idealism

and relativism. Journal of Business Ethics, 83 (4), 813–833. DOI 10.1007/s10551-008-9667-6.

Krems, J., Kenrick, D., & Neel, R. (2017). Individual Perceptions of Self-Actualization: What Functional Motives Are Linked to Fulfilling One’s Full Potential? Personality and Social Psychology Bull., Sep. 43 (9), 1337–1352. DOI 10.1177/0146167217713191. Retrieved from https://www.ncbi.nlm.nih.gov.