Художня література як засіб формування підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-49.322-341Ключові слова:
літературне оточення, суб’єкт пізнавальної діяль¬ності, суб’єктність особистості, квазіспілкування школярів із літературою, внутрішній світ особистості.Анотація
Мета нашого дослідження – обґрунтувати методологічні засади дослідження суб’єктності особистості й емпірично перевірити рівень сформованості суб’єктності школярів у підлітковому віці.
Для розв’язання поставлених у роботі завдань використано такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення. У якості експериментального методу використано метод анкетування. З метою проведення емпіричної частини дослідження було розроблено авторські анкети як для батьків, так і для вчителів.
Результати дослідження. У статті описано емпіричне дослідження, що тривало упродовж 2017–2019 рр. Було поставлено завдання виявлення специфіки літературного оточення. Це завдання вважалося основним, а визначення рівня розвитку підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності – додатковим. Зазначено, що змістовий аспект спілкування підлітків характеризується незбалансованістю їх інтересів щодо різних напрямів літературної культури. Остання значною мірою представлена фантастичною та детективною літературою. Спостерігається також загальна тенденція до витіснення літературної класики зі сфери літературних інтересів підлітків.
На етапі анкетування було зроблено спробу попередньо уявити ступінь розвитку підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності завдяки впливу літературного оточення, що визначалося на рівні вивчення думок школярів про літературу, специфіки відображуваної ними літературної реальності, засобів опанування літературною культурою. Отримані емпіричні дані свідчать про досить-таки слабку вираженість у підлітків спрямованості на іншу людину, проникнення у її внутрішній світ у ситуації реального спілкування з іншими школярами та вчителем.
Висновок. Отже, порівняння чотирьох вибірок учнів (двох експериментальних і двох контрольних класів) у межах можливостей, представлених анкетою, дає підстави зробити висновок щодо однаково низького рівня розвитку підлітків як суб’єктів пізнавальної діяльності незалежно від різного літературного оточення школярів, що визначається навчанням за різними програмами. Учні, як правило, не вміють проводити «внутрішній діалог» із текстом, обґрунтовувати власну позицію, тобто суб’єктність школярів не розвивається належним чином завдяки чи то звичайній навчальній програмі, чи спеціалізованій програмі з курсу «Світова література».
Збільшення часу на квазіспілкування школярів із літературою, що передбачається програмою її поглибленого вивчення, призводить до певних позитивних результатів, але само по собі не вирішує проблему недостатнього розвитку підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності. Можна наголосити, що сформувати суб’єктність вдасться за умови такого цілеспрямованого впливу вчителя на учнів, який забезпечить зміну особистісної позиції школярів щодо літератури. Одним із засобів досягнення цього може бути подолання встановленого у процесі анкетування учнів нерозуміння ними літератури як особливої форми квазіспілкування.
Посилання
Абульханова-Славская К. А. О субъекте психической деятельности. Мо¬сква : Наука, 1993. 287 с.
Брушлинский А. В. Проблемы психологии субъекта. Москва : Институт психологии РАН, 1994. 109 с.
Максименко С., Ткач Б., Литвинчук Л., Онуфрієва Л. Нейропсихо¬лінгвістичне дослідження політичних гасел із зовнішньої реклами. Psycholinguistics. Психолінгвістика. Психолингвистика. 2019. № 26 (1), С. 246–264. URL : https://psycholing-journal.com/ index.php/journal/ article/view/715.
Михальчук Н. О. Діалогічна взаємодія школярів з іншомовним текстом в детермінації становлення їх суб’єктності. Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Збір¬ник наук. праць «Наукові записки РДГУ». Рівне, 2008. Вип. 41. С. 127–133.
Рудестам Н. Групповая психотерапия. Москва, 1990. С. 74–75.
Татенко В. О. Суб’єкт психічної активності: природа, функції, розви¬ток. Психологія суб’єктної активності особистості. Київ : Ін-т психології АПН України, 1993. С. 91–93.
Титов В. М. Методологічні проблеми взаємовідношення суб’єкта і ді¬яльності. Актуальні проблеми психології: традиції і сучасність. Матеріали конференції. Т. 3. Київ, 1993. С. 142–149.
Чепелєва Н. В. Психологія читання тексту студентами вузу. Київ : Ли¬бідь, 1990. 97 с.
Harre, R. (1983). Personal being. Oxford : Blackwell, 1983. 56 p.
Mykhalchuk, Nataliia, & Kryshevych, Olga (2019). The peculiarities of the perception and understanding of Sonnets written by W. Shake¬speare by the students of the Faculty of Foreign Languages. Psy¬cholinguistics. Психолінгвістика. Психолингвистика: Збірник наукових праць. Серія: Психологія, 26 (1), 265–285. Переяслав- Хмельницький : ФОП Домбровська Я. М. DOI 10.31470/2309- 1797-2019-26-1-265-285.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.