Художня література як засіб формування підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності

Автор(и)

  • Наталія Терновик Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука, м. Рівне, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-1425-2423
  • Алла Сімко Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, м. Кам’янець-Подільський, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-6197-9086

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-49.322-341

Ключові слова:

літературне оточення, суб’єкт пізнавальної діяль¬ності, суб’єктність особистості, квазіспілкування школярів із літературою, внутрішній світ особистості.

Анотація

Мета нашого дослідження – обґрунтувати методологічні засади дослі­дження суб’єктності особистості й емпірично перевірити рівень сфор­мованості суб’єктності школярів у підлітковому віці.

Для розв’язання поставлених у роботі завдань використано такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функ­ціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення. У яко­сті експериментального методу використано метод анкетування. З метою проведення емпіричної частини дослідження було розроблено ав­торські анкети як для батьків, так і для вчителів.

Результати дослідження. У статті описано емпіричне досліджен­ня, що тривало упродовж 2017–2019 рр. Було поставлено завдання ви­явлення специфіки літературного оточення. Це завдання вважалося основним, а визначення рівня розвитку підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності – додатковим. Зазначено, що змістовий аспект спілкування підлітків характеризується незбалансованістю їх інтересів щодо різних напрямів літературної культури. Остання значною мірою представле­на фантастичною та детективною літературою. Спостерігається також загальна тенденція до витіснення літературної класики зі сфери літературних інтересів підлітків.

На етапі анкетування було зроблено спробу попередньо уявити ступінь розвитку підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності завдяки впливу літературного оточення, що визначалося на рівні вивчення думок школярів про літературу, специфіки відображуваної ними літературної реальності, засобів опанування літературною культурою. Отримані емпіричні дані свідчать про досить-таки слабку вираженість у підлітків спрямованості на іншу людину, проникнення у її внутрішній світ у ситуа­ції реального спілкування з іншими школярами та вчителем.

Висновок. Отже, порівняння чотирьох вибірок учнів (двох експери­ментальних і двох контрольних класів) у межах можливостей, представ­лених анкетою, дає підстави зробити висновок щодо однаково низького рівня розвитку підлітків як суб’єктів пізнавальної діяльності незалежно від різного літературного оточення школярів, що визначається нав­чанням за різними програмами. Учні, як правило, не вміють проводити «внутрішній діалог» із текстом, обґрунтовувати власну позицію, тоб­то суб’єктність школярів не розвивається належним чином завдяки чи то звичайній навчальній програмі, чи спеціалізованій програмі з курсу «Світова література».

Збільшення часу на квазіспілкування школярів із літературою, що передбачається програмою її поглибленого вивчення, призводить до певних позитивних результатів, але само по собі не вирішує проблему недостатнього розвитку підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності. Можна наголосити, що сформувати суб’єктність вдасться за умови та­кого цілеспрямованого впливу вчителя на учнів, який забезпечить зміну особистісної позиції школярів щодо літератури. Одним із засобів досяг­нення цього може бути подолання встановленого у процесі анкетування учнів нерозуміння ними літератури як особливої форми квазіспілкування.

Біографії авторів

Наталія Терновик, Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука, м. Рівне

Кандидат психологічних наук, доцент

Алла Сімко, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, м. Кам’янець-Подільський

Кандидат психологічних наук, старший викладач

Посилання

Абульханова-Славская К. А. О субъекте психической деятельности. Мо¬сква : Наука, 1993. 287 с.

Брушлинский А. В. Проблемы психологии субъекта. Москва : Институт психологии РАН, 1994. 109 с.

Максименко С., Ткач Б., Литвинчук Л., Онуфрієва Л. Нейропсихо¬лінгвістичне дослідження політичних гасел із зовнішньої реклами. Psycholinguistics. Психолінгвістика. Психолингвистика. 2019. № 26 (1), С. 246–264. URL : https://psycholing-journal.com/ index.php/journal/ article/view/715.

Михальчук Н. О. Діалогічна взаємодія школярів з іншомовним текстом в детермінації становлення їх суб’єктності. Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Збір¬ник наук. праць «Наукові записки РДГУ». Рівне, 2008. Вип. 41. С. 127–133.

Рудестам Н. Групповая психотерапия. Москва, 1990. С. 74–75.

Татенко В. О. Суб’єкт психічної активності: природа, функції, розви¬ток. Психологія суб’єктної активності особистості. Київ : Ін-т психології АПН України, 1993. С. 91–93.

Титов В. М. Методологічні проблеми взаємовідношення суб’єкта і ді¬яльності. Актуальні проблеми психології: традиції і сучасність. Матеріали конференції. Т. 3. Київ, 1993. С. 142–149.

Чепелєва Н. В. Психологія читання тексту студентами вузу. Київ : Ли¬бідь, 1990. 97 с.

Harre, R. (1983). Personal being. Oxford : Blackwell, 1983. 56 p.

Mykhalchuk, Nataliia, & Kryshevych, Olga (2019). The peculiarities of the perception and understanding of Sonnets written by W. Shake¬speare by the students of the Faculty of Foreign Languages. Psy¬cholinguistics. Психолінгвістика. Психолингвистика: Збірник наукових праць. Серія: Психологія, 26 (1), 265–285. Переяслав- Хмельницький : ФОП Домбровська Я. М. DOI 10.31470/2309- 1797-2019-26-1-265-285.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-05-27

Як цитувати

Терновик, Н., & Сімко, А. (2020). Художня література як засіб формування підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності. Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології", (49), 322–341. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-49.322-341