Алекситимія як чинник соматизації психологічних проблем

Автор(и)

  • Наталія Завязкіна Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-5565-8959
  • Анна Ведмеденко Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-50.11-30

Ключові слова:

алекситимія, соматичні розлади, психологічні особливості, емоційна сфера, стрес, адаптація, соціальна поведінка.

Анотація

У роботі наголошено на актуальності проблеми глибшого розуміння та дослідження зв’язку алекситимії з соматичними захворюваннями, що може бути важливим для ефективнішої діагностики, профілактики і прогнозування надання професійної допомоги особам, які мають психо­соматичні захворювання. Аналіз характеристик, притаманних особам з алекситимією та проявами психосоматичних захворювань, допоможе сформувати загальні критерії, які важливо враховувати при першому зверненні до лікаря або психолога.

Мета статті полягає у виявленні зв’язку між алекситимією й осо­бистісними особливостями в осіб зі схильністю до соматизації психоло­гічних проблем.

Для досягнення завдань використано такі методи: теоретичний аналіз наукової літератури, відповідні задачам дослідження психодіагностичні та статистичні методи.

У дослідженні добровільно й анонімно взяла участь 61 особа (34 жін­ки та 27 чоловіків).

У результаті дослідження проаналізовано поняття алекситимії та висвітлення цього феномену в сучасній науковій літературі. Опра­цювання накопиченої з порушеної теми літератури надало змогу зро­бити висновки щодо історії дослідження алекситимії, її характерних рис і проявів, зв’язків, які окреслений феномен має з іншими психологічними конструктами, а також висловити припущення стосовно майбутнього напрямку в дослідженні цього феномену.

У ході проведеного емпіричного дослідження було встановлено наяв­ність різноманітних зв’язків, зокрема психологічних особливостей осіб, схильних до психосоматичних проявів. Виявлено зв’язок алекситимії з де­пресивністю, загальним дистресом як реакцією на життєві складнощі, а також дратівливістю та недостатньо сформованою регуляцією емо­ційної сфери.

Проведений аналіз надав змогу зробити висновки щодо характе­ристик, притаманних особам, схильним до психосоматичних порушень. Продовження розробки й вивчення можливостей вирішення питань ро­зуміння емоцій та емоційного самовираження було б цікавим із позицій вивчення ґендерних особливостей. Подальше дослідження алекситимії й соматизації та їх ґендерних і статевих особливостей, на наш погляд, має бути пов’язано з дослідженням порівняно нового феномену – норма­тивної чоловічої алекситимії.

Біографії авторів

Наталія Завязкіна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ

Доктор психологічних наук, доцент

Анна Ведмеденко, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ

Магістр психології

Посилання

Карвасарский Б. Д. Клиническая психология. Санкт-Петербург : Питер, 2004. 553 с.

Любан-Плоцца Б., Пельдингер В., Крегер Ф., Ледерах-Хофман К. Психосоматические расстройства в общей медицинской практике. Санкт-Петербург : Лита, 2005, 288 с.

Малкина-Пых И. Г. Психосоматика: Справочник практического психолога. Москва : Эксмо, 2004, 214 с.

Николаева В. В. Влияние хронической болезни на психику. Москва : Издательство Московского университета, 1987. 168 с.

Хаустова О. О. Психосоматичні маски тривоги. Український медичний часопис. 2019. № 4 (1) (132) – VII/VIII. URL : https://www.umj. com.ua/article/160744/psihosomatichni-maski-trivogi.

Чабан О. С., Хаустова О. О. Психосоматична медицина (аспекти діагностики та лікування). Київ : Медкнига, 2005. 96 с.

Freyberger, H. (1997). Supportive psychotherapeutic techniques in primary and secondary alexithymia. Psychotherapy and Psychosomatics. № 28. S. 337–342.

Goerlich, K. S. (2018). The Multifaceted Nature of Alexithymia. A Neuroscientific Perspective. Frontiers in Psychology. URL : https://www. ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6124373/.

Kauhanen, J., Kaplan, G., & Cohen, R. (1996). Alexithymia and risk of death in middle-aged men. Journal of Psychosomatic Research. № 41 (6). S. 541–549.

Krystal, H., & Hillsdale, N. J. (1988). Integration and Self-Healing: Affect, Trauma, and Alexithymia. Hillsdale : Analytic Press, NJ. 198 s.

Levant, R. F., Hall, R. J., Williams, C. M., & Hasan, N. T. (2009). Gender differences in alexithymia. Psychology of Men & Masculinity. № 10 (3). S. 190–203.

Levant, R. F., Good, G. E., & Cook, S. W. (2006). The normative Male Alexithymia Scale: Measurement of a gender-linked syndrome. Psychology of Men & Masculinity. № 7. S. 212–224.

Lumley, M. A., Stettner, L., & Wehmer, F. (1996). How are alexithymia and physical illness linked? А review and critique of pathways. Journal of Psychosomatic Research. № 41 (6). S. 505–518.

MacLean, P. D. (1949). Psychosomatic disease and the visceral brain; recent developments bearing on the Papez theory of emotion. Psychosomatic Medicine. № 11. S. 338–353.

Parker, J. D., Taylor, G. J., & Bagby, R. M. (1998). Alexithymia: Relationship with ego defense and coping styles. Comprehensive Psychiatry. № 39. S. 91–98.

Sifneos, P. E. (1973). The prevalence of «alexithymic» characteristics in psychosomatic patients. Psychotherapy and Psychosomatics. № 22. S. 255–262.

Taylor, G. J., Bagby, R. M., & Parker, J. D. (1997). Disorders of Affect Regulation: Alexithymia in Medical and Psychiatric Illness. Cambridge : Cambridge University Press. 199 s. 26

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-07-18

Як цитувати

Завязкіна, Н., & Ведмеденко, А. (2020). Алекситимія як чинник соматизації психологічних проблем. Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології", (50), 11–30. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-50.11-30