Алекситимія як чинник соматизації психологічних проблем
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-50.11-30Ключові слова:
алекситимія, соматичні розлади, психологічні особливості, емоційна сфера, стрес, адаптація, соціальна поведінка.Анотація
У роботі наголошено на актуальності проблеми глибшого розуміння та дослідження зв’язку алекситимії з соматичними захворюваннями, що може бути важливим для ефективнішої діагностики, профілактики і прогнозування надання професійної допомоги особам, які мають психосоматичні захворювання. Аналіз характеристик, притаманних особам з алекситимією та проявами психосоматичних захворювань, допоможе сформувати загальні критерії, які важливо враховувати при першому зверненні до лікаря або психолога.
Мета статті полягає у виявленні зв’язку між алекситимією й особистісними особливостями в осіб зі схильністю до соматизації психологічних проблем.
Для досягнення завдань використано такі методи: теоретичний аналіз наукової літератури, відповідні задачам дослідження психодіагностичні та статистичні методи.
У дослідженні добровільно й анонімно взяла участь 61 особа (34 жінки та 27 чоловіків).
У результаті дослідження проаналізовано поняття алекситимії та висвітлення цього феномену в сучасній науковій літературі. Опрацювання накопиченої з порушеної теми літератури надало змогу зробити висновки щодо історії дослідження алекситимії, її характерних рис і проявів, зв’язків, які окреслений феномен має з іншими психологічними конструктами, а також висловити припущення стосовно майбутнього напрямку в дослідженні цього феномену.
У ході проведеного емпіричного дослідження було встановлено наявність різноманітних зв’язків, зокрема психологічних особливостей осіб, схильних до психосоматичних проявів. Виявлено зв’язок алекситимії з депресивністю, загальним дистресом як реакцією на життєві складнощі, а також дратівливістю та недостатньо сформованою регуляцією емоційної сфери.
Проведений аналіз надав змогу зробити висновки щодо характеристик, притаманних особам, схильним до психосоматичних порушень. Продовження розробки й вивчення можливостей вирішення питань розуміння емоцій та емоційного самовираження було б цікавим із позицій вивчення ґендерних особливостей. Подальше дослідження алекситимії й соматизації та їх ґендерних і статевих особливостей, на наш погляд, має бути пов’язано з дослідженням порівняно нового феномену – нормативної чоловічої алекситимії.
Посилання
Карвасарский Б. Д. Клиническая психология. Санкт-Петербург : Питер, 2004. 553 с.
Любан-Плоцца Б., Пельдингер В., Крегер Ф., Ледерах-Хофман К. Психосоматические расстройства в общей медицинской практике. Санкт-Петербург : Лита, 2005, 288 с.
Малкина-Пых И. Г. Психосоматика: Справочник практического психолога. Москва : Эксмо, 2004, 214 с.
Николаева В. В. Влияние хронической болезни на психику. Москва : Издательство Московского университета, 1987. 168 с.
Хаустова О. О. Психосоматичні маски тривоги. Український медичний часопис. 2019. № 4 (1) (132) – VII/VIII. URL : https://www.umj. com.ua/article/160744/psihosomatichni-maski-trivogi.
Чабан О. С., Хаустова О. О. Психосоматична медицина (аспекти діагностики та лікування). Київ : Медкнига, 2005. 96 с.
Freyberger, H. (1997). Supportive psychotherapeutic techniques in primary and secondary alexithymia. Psychotherapy and Psychosomatics. № 28. S. 337–342.
Goerlich, K. S. (2018). The Multifaceted Nature of Alexithymia. A Neuroscientific Perspective. Frontiers in Psychology. URL : https://www. ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6124373/.
Kauhanen, J., Kaplan, G., & Cohen, R. (1996). Alexithymia and risk of death in middle-aged men. Journal of Psychosomatic Research. № 41 (6). S. 541–549.
Krystal, H., & Hillsdale, N. J. (1988). Integration and Self-Healing: Affect, Trauma, and Alexithymia. Hillsdale : Analytic Press, NJ. 198 s.
Levant, R. F., Hall, R. J., Williams, C. M., & Hasan, N. T. (2009). Gender differences in alexithymia. Psychology of Men & Masculinity. № 10 (3). S. 190–203.
Levant, R. F., Good, G. E., & Cook, S. W. (2006). The normative Male Alexithymia Scale: Measurement of a gender-linked syndrome. Psychology of Men & Masculinity. № 7. S. 212–224.
Lumley, M. A., Stettner, L., & Wehmer, F. (1996). How are alexithymia and physical illness linked? А review and critique of pathways. Journal of Psychosomatic Research. № 41 (6). S. 505–518.
MacLean, P. D. (1949). Psychosomatic disease and the visceral brain; recent developments bearing on the Papez theory of emotion. Psychosomatic Medicine. № 11. S. 338–353.
Parker, J. D., Taylor, G. J., & Bagby, R. M. (1998). Alexithymia: Relationship with ego defense and coping styles. Comprehensive Psychiatry. № 39. S. 91–98.
Sifneos, P. E. (1973). The prevalence of «alexithymic» characteristics in psychosomatic patients. Psychotherapy and Psychosomatics. № 22. S. 255–262.
Taylor, G. J., Bagby, R. M., & Parker, J. D. (1997). Disorders of Affect Regulation: Alexithymia in Medical and Psychiatric Illness. Cambridge : Cambridge University Press. 199 s. 26
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.