Психологічні особливості розвитку довільної уваги учнів початкових класів загальноосвітньої школи у процесі навчання англійської мови

Автор(и)

  • Лариса Ляшенко Інститут філології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-3014-5676

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-50.127-145

Ключові слова:

довільна увага, інтегральний показник розвитку довільної уваги, стійкість і концентрація уваги, мовленнєві операції, молодший шкільний вік, засоби зорового унаочнення, індивідуально-психологічні особливості, модель розвитку довільної уваги.

Анотація

Метою статті є вивчення мікровікових властивостей стійкості й концентрації довільної уваги учнів 1–2-х класів початкової загальноосвітньої школи, визначення рівнів їх розвитку, взаємозв’язку уваги з мисленням молодшого школяра, а також психолого-педагогічні умови активізації довільної уваги учнів-початківців для підвищення ефективності засвоєння англійської мови.

Для розв’язання поставлених у роботі завдань використано такі теоретичні методи дослідження: емпіричний метод, психолого-педагогічний експеримент, структурно-функціональні методи, методи аналізу, систематизації, моделювання, узагальнення.

Результати дослідження. Розроблено нові положення, а саме: взаємозв’язки між властивостями довільної уваги учнів 1–2-х класів початкової загальноосвітньої школи (стійкість, концентрація), мисленням та успішністю у процесі навчання англійської мови зумовлюють їх позитивні взаємовпливи у процесі мовленнєвого розвитку молодших школярів. Доведено, що властивості довільної уваги впливають на індивідуально-психологічні особливості учнів (тривожність, спілкування, самооцінка, властивості темпераменту) і, навпаки, індивідуальні характерні особливості учнів можуть впливати на основні властивості (стабільність і концентрацію) довільної уваги. Використання засобів зорового унаочнення на уроках англійської мови безпосередньо впливає на механізми формування довільної уваги молодших школярів, а також на їх індивідуально-психологічні особливості, що сприяє розвитку мовленнєвих і комунікативних навичок молодших школярів. Створено нову концептуальну модель розвитку довільної уваги учнів 1-х і 2-х класів, яка враховує її типові індивідуальні особливості (ступінь зосередженості на певному завданні, рівень розподілу уваги у процесі опису об’єктів за допомогою засобів зорової наочності). Створено нову технологію на основі вправ з англійської мови, спрямовану на розвиток у дітей основних властивостей довільної уваги у зв’язку з мисленням. Представлено критерії, показники та набір методик для діагностики розвитку основних властивостей довільної уваги 6–8-річних учнів. Було доведено, що ефективно використані у навчальному процесі наочні засоби мають значний вплив на розвиток монологічного мовлення молодших школярів, знижують рівень їх тривожності, покращують комунікативні навички, мотивують школярів до активності, розвитку своїх інтересів й адекватної самооцінки.

Висновки. Критеріально-орієнтована діагностика в нашому дослідженні дає змогу виявити розкид фактичних даних у межах визначених вікових категорій. Охарактеризовано п’ять основних рівнів розвитку стійкості й концентрації довільної уваги порівняно з рівнем, що характеризує оптимальним чином реалізований віковий потенціал дитячого віку. Використані методики, як ми переконалися, дозволяють діагностувати індивідуальні актуальні та потенційні особливості розвитку в 6–8-річних дітей найважливіших властивостей довільної уваги. Цілеспрямоване і планомірне формування дій самоконтролю в учнів 1–2-х класів потребує від учителя спеціальної підготовки: він повинен не тільки усвідомлювати завдання розвитку довільної уваги, але і володіти технологією формування розумових дій, здійснювати індивідуалізацію програми педагогічного впливу на дітей згідно з діагностичними даними про їх динаміку. З урахуванням загальновікових та індивідуально-типових особливостей стійкості й концентрації довільної уваги в учнів 1–2-х класів у дослідженні визначено можливі психолого-педагогічні напрями корекційної роботи, які можуть бути реалізовані за певних умов корекції педагогічного процесу вчителями та шкільними психологами.

Біографія автора

Лариса Ляшенко, Інститут філології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ

Заслужений працівник освіти України, Почесний доктор наук мистецтвознавства

Посилання

Abrams, R. A., & Law, M. B. (2000). Object-based visual attention with endogenous orienting. Perception & Psychophysics. Vol. 62. P. 818– 833. URL : https://psycnet.apa.org/record/2000-07939-013.

Allport, D. A. (1989). Visual attention. Foundations of Cognitive Science. Cambridge. P. 631–682. URL : https://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.85.8728&rep=rep1&type=pdf.

Bosse, M. L., & Valdois, S. (2009). Influence of the visual attention span on child reading performance: A cross-sectional study. Journal of Research in Reading. Vol. 32. P. 230–253. URL : https://doi.org/ 10.1111/j.1467-9817.2008.01387.x.

LaBerge, D. L. (1990). Attention. SAGE. Vol. l, № 3. P. 156–161. URL : https://doi.org/10.1111%2Fj.1467-9280.1990.tb00188.x.

Lellis, V. R. R., Mariani, M. Martins de Castro, Ribeiro, Adriana de Fátima, Cantiere, C. N., Teixeira, M. C., & Carreiro, L. R. (2013). Voluntary and automatic orienting of attention during childhood development. Psychology and Neurosciense. Vol. 6, № 1. URL : http://www.scielo. br/scielo.php?script=sci_serial&pid=1983-3288&lng=en&nrm=iso.

Mykhalchuk, Nataliia, & Onufriieva, Liana (2020). Psycholinguistic features of representation of emotions by the concept of «Fear». Проблеми сучасної психології: Зб. наук. праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Вип. 48. С. 206–227.

Navon, D. (1989). The importance of being visible: on the role of attention in a mind viewed as an anarchic intelligence system. European Journal of Cognitive Psychology. Vol. 1, № 3. P. 191–213. URL : https:// www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/09541448908403082.

Posner, M. I., & Petersen, S. E. (1990). The attention system of human brain. Annual Review of Neuroscience. Vol. 13. P. 25–42. URL : https://www.researchgate.net/publication/20971732.

Schneider, W. X. (1998). An Introduction to «Mechanisms of Visual Attention: A Cognitive Neuroscience Perspective». Visual Cognition, Vol. 5 (1/2). P. 1–8. URL : http://www.sciepub.com/reference/218021.

Spence, C., Shore, D. I., & Klein, R. M. (2011). Multisensory prior entry. Journal of Experimental Psychology. General. Vol. 130 (4). P. 799– 832. DОІ 10.1037/0096-3445.130.4.799.6е6е6е6е6ен

Schunk, D., & Ertmer, P. A. (2012). Self-regulation and academic learning: Self-efficacy enhancing interventions. Academic Press. 649 p. URL : https://www.researchgate.net/publication/232550063_ Selfregulation_and_academic_learning_Self-efficacy_enhancing_ interventions.

Titchener, E. (1908). Lectures on the Elementary Psychology of Feeling and Attention. 404 p. URL : https://www.amazon.com/Lectures- Elementary-Psychology-Feeling-Attention/dp/1230231706.

Turton, M. (2004). How does attention affect learning? 124 p. URL : http://www.getyourbreakthrough.com/blog/bid/338434/How-does-attention-affect-learning.

Wickens, C. D. (1987). Attention. Human Factors Psychology. North Holland : Elsevier. P. 29–80. URL : https://dl.acm.org/citation. cfm?id=57297.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-10-08

Як цитувати

Ляшенко, Л. (2020). Психологічні особливості розвитку довільної уваги учнів початкових класів загальноосвітньої школи у процесі навчання англійської мови. Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології", (50), 127–145. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-50.127-145