Категоризація поняття «свобода» представниками різних інформаційних субкультур

Автор(и)

  • Єлєна Медведская Брестський державний університет імені О. С. Пушкіна, м. Брест, Білорусь https://orcid.org/0000-0003-2033-510X

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-50.167-187

Ключові слова:

свобода, буденна свідомість, категорії свідомості, когнітивна складність, семантичний диференціал.

Анотація

systemic nature of psyche; self-determination; li Мета статті полягає в порівняльному аналізі структури і змісту поняття «свобода» у свідомості дорослих, які віддають перевагу різним інформаційним носіям: традиційним (друкованим) і новим (цифровим).

Методи. Дослідження проведено на статистично великій і гомогенній вибірці за віком, рівнем освіти і професійної діяльності (сфери розумової праці). Диференціацію респондентів на представників різних інформаційних субкультур здійснено на підставі двох критеріїв: 1) вибір інформаційної системи у вільний час (друкований носій або Інтернет); 2) час, що приділяється взаємодії із зазначеною системою. Критерії визначено за допомогою анонімного і добровільного анкетування. Для вивчення структури і змісту поняття «свобода» було використано авторський варіант методики семантичного диференціала, що включає в себе дескриптори, раніше отримані іншими дослідниками як утворення семи категорій («оцінка», «сила», «активність», «складність», «упорядкованість», «реальність» і «звичайність») буденної свідомості.

Результати дослідження. Представлено результати порівняльного аналізу, проведеного в двох контрастних групах, які обирають різні інформаційні системи: суб’єктів читаючих і активних web-користувачів. Статистично достовірних відмінностей між двома вибірками не виявлено. У результаті первинної обробки даних усереднених оцінок за шкалами семантичного диференціала їх профілі збігаються в різних групах. У результаті вторинної обробки (факторний аналіз) у представників різних інформаційних субкультур виявлено однакову когнітивну складність поняття «свобода» (12 факторів-категорій за критерієм Кайзера, з яких 4 невипадкові за своєю суб’єктивною значущістю для респондентів) і близький зміст провідних категорій.

Висновки. Емпірично виявлено когнітивну простоту конструкту «свобода» в буденній свідомості дорослих білорусів і єдність представників різних інформаційних субкультур у його розумінні. Цю когнітивну спільність можна пояснити спільністю життєвого досвіду, який в ієрархії детермінант змісту свідомості виявляється більш значущим, ніж інформаційні звички, а, відтак, і сама інформація, незалежно від її носія. Отримані дані частково розвіюють лякаючий міф про можливі швидкі трансформації свідомості користувачів за допомогою цифрових технологій. fe; personality; mental functions; psyche; psychology of training; principles of construction of EGM methods; experimental-genetic method (EGM); mental processes; genetic-modeling method (GMM); need («nuzhda») (source and driving force of personality development) .

Біографія автора

Єлєна Медведская, Брестський державний університет імені О. С. Пушкіна, м. Брест

Кандидат психологічних наук, доцент

Посилання

Артемьева Е. Ю. Психология субъективной семантики. Москва : МГУ, 1980. 128 с.

Балл Г. А. Психологическое содержание личностной свободы: сущность и составляющие. Психологический журнал. 1997. Т. 18. № 5. С. 7–19.

Белова А. С. Проблема свободы в психологии: методический аспект. Педагогика и психология. 2008. № 1. С. 129–132.

Информационное общество в Республике Беларусь. 2019. Минск : Национальный статистический комитет Республики Беларусь, 2019. 100 с.

Кузьмина Е. И. Психология свободы. Москва : МГУ, 1994. 195 с.

Ланье Дж. 10 аргументов удалить все свои аккаунты в социальных сетях. Москва : Эксмо, 2019. 192 с.

Леонтьев Д. А. Психология свободы: к постановке проблемы самодетерминации личности. Психологический журнал. 2000. Т. 21. № 1. С. 15–25.

Мэй Р. Человек в поисках себя. Москва : Институт общегуманитарных исследований, 2016. 225 с.

О’Рейли Т. Что такое Веб 2.0? URL : http://www.computerra.ru/ think/234100/.

Паризер Э. За стеной фильтров. Что Интернет скрывает от вас? Москва : Альпина Бизнес Букс, 2012. 304 с.

Петренко В. Ф. Основы психосемантики. Санкт-Петербург : Питер, 2005. 480 с.

Франкл В. Человек в поисках смысла. Москва : Прогресс, 1990. 368 с.

Фромм Э. Бегство от свободы. Москва : Прогресс, 1990. 269 с.

Шмелев А. Г. Об устойчивости факторной структуры личностного семантического дифференциала. Вестник МГУ. Сер. 14. Психология. 1982. № 2. С. 62–65.

Bandura, A. (1997). Self-efficacy: the exercise of control. New York : W. H. Freeman & Co. 603 р.

Bentler, P. M., & LaVoie A. L. (1972). An Extension of semantic Space. Journal of Verbal Learning and Verbal Behaviour. Vol. 109. P. 123– 144.

Deci, E., & Ryan, R. (1991). A motivational approach to self: Integration in personality. Perspectives on motivation. Vol. 38. P. 237–288.

Harre, R. (1983). Personal being. Oxford : Blackwell. 299 р.

Osgood, C. E., Suci, G. J., & Tannenbaum, P. H. (1957). The measurement of meaning. Chicago and London : University of Illinois Press. 342 р.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-10-07

Як цитувати

Медведская, Є. (2020). Категоризація поняття «свобода» представниками різних інформаційних субкультур. Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології", (50), 167–187. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-50.167-187