Метафоричні асоціативні карти в роботі психолога
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-50.289-307Ключові слова:
метафоричні асоціативні карти, діагностичний і психокорекційний інструментарій, психологічні функції метафоричних асоціативних карт, метафора, актуальні стани, особистісний смисл, ресурси.Анотація
Мета статті – описати переваги метафоричних асоціативних карт як інструменту роботи психолога.
Для вирішення поставлених завдань було використано комплекс теоретичних методів дослідження: аналіз, синтез, узагальнення матеріалу, представленого у науковій літературі з досліджуваної проблеми.
Результати дослідження. Проаналізовано психологічні функції метафоричних асоціативних карт. Показано, що реалізація цих функцій дає змогу ефективно використовувати метафоричні карти як діагностичний і психокорекційний інструментарій. Узагальнено цілі вправ на основі метафоричних асоціативних карт. Представлено, що цілі безпосередньо пов’язані з проявом і реалізацією різних психологічних функцій. Зроблено акцент на тому, що правила застосування метафоричних карт є максимально гнучкими і слугують керівництвом для створення бажаного контексту, в якому кожна людина отримує доступ до свого творчого джерела.
Висновки. Презентовано, що метафоричні асоціативні карти (проектні або психотерапевтичні карти) застосовуються як спеціальний психодіагностичний і психотерапевтичний інструмент у професійній психологічній практиці, в тому числі у діяльності ведучого психологічних груп (для «розігріву» групи, встановлення довірчих відносин між членами групи, діагностики актуальних потреб групи тощо).
Обґрунтовано, що асоціації, які виникають у людини при описанні карт і коментарів до них, виявляють актуальні стани, переживання і потреби, дають змогу виявляти основні страхи і бажання, внутрішні конфлікти, визначати особистісні риси, життєві стратегії та цілі, особистісний сенс минулого досвіду, «побачити» ресурси (як внутрішні, так і зовнішні).
Описано, що метафоричні асоціативні карти через метафору (асоціації) дозволяють швидко отримати доступ до психотравмуючої ситуації, що, з одного боку, допомагає виявити незавершені внутрішні процеси, а з іншого – уникнути додаткової ретравматизації. Крім того, метафоричні асоціативні карти створюють безпечний контекст для пошуку і моделювання рішення, запускають внутрішні процеси самозцілення і пошуку свого унікального шляху виходу з кризової життєвої ситуації.
Завантаження
Посилання
Солсо Р. Когнитивная психология [пер. с англ. С. Комаров; гл. ред. Е. Строганова]. Санкт-Петербург : Питер, 2006. 589 с. (Серия: «Мастера психологии»).
Фанч Ф. Преобразующие диалоги: практические техники для содействия личностным изменениям [пер. с англ. Д. А. Ивахненко]. Киев : Ника-центр, 1997. 400 с.
Шебанова В. И. Тренинг нормализации пищевого поведения: Программа психологического сопровождения на пути к свободе от переедания «Парус мечты». Практическое руководство. Херсон : ПП Вишемирский В. С., 2014. 394 с.
Шебанова В., Тавровецька Н. Застосування інструментарію візуально-наративного підходу у психологічній допомозі особистості. Психолінгвістика. Психолингвистика. Psycholinguistics. 2018. Вип. 24 (1). С. 381–402. URL : https://doi.org/10.31470/2309- 1797-2018-24-1-381-402.
Bandler, R., & Grinder, J. (1982). Reframing: NLP and the Transformation of Meaning. New York : Real People Press. 208 р.ф
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
