Психологічні шляхи надання первинної медичної санітарної допомоги людям, які вживають психоактивні речовини

Анотація

Метою статті є вивчення стану проблеми використання психоактивних речовин і лікування хворих у закладах первинної медико-санітарної допомоги України й інших країн світу. Для роз’язання сформульованих у роботі завдань було використано такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, методи аналізу, систематизації, моделювання, узагальнення. Також у дослідженні нами використано емпіричні методи, такі як спостереження, інтерв’ю, анкетування, тестування, метод експертних оцінок.

Результати дослідження. Актуальність надання комплексної первинної медико-санітарної допомоги тим, хто вживає психоактивні речовини, відповідає стратегічному завданню збереження та поліпшення здоров’я громадян України. Проблема вживання психоактивних речовин серед населення різних країн, зокрема України, є однією з найважливіших медичних і соціальних проблем сучасності. На початок 2016 року в Україні в системі охорони здоров’я було зареєстровано 1,7 млн людей, які потребували психіатричної та наркологічної допомоги. Це – майже 4% від загальної кількості населення країни. У структурі психічних розладів у 2015 р. діагностовано найпоширеніші психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин (алкоголю, наркотичних речовин), що становить 58,41% від усіх зареєстрованих випадків. Діагностовано 8,9% розладів здоров’я, пов’язаних зі стресом, невротичними та соматоформними розладами, серед яких було 1,8% ментальних розладів. Серед зареєстрованих у 2015 р. осіб із патологією психіки та поведінки було 62,7% людей працездатного віку. У 2020 р. в Україні на обліку перебувало 1,9 млн осіб, які потребували психіатричної та наркологічної допомоги. Серед цих людей діагностовано 10,1% розладів здоров’я, пов’язаних зі стресом, невротичними та соматоформними розладами, у тому числі 2,3% розладів настрою.

Дані власних досліджень за 2020 рік також свідчать щодо високого рівня використання психоактивних речовин серед молоді: в середньому 86,1% учнів хоч раз у житті вживали будь-які алкогольні напої. У віці 17 років цей показник становить 79,4%, а у 16–17 років він наближається до 88%. 

Висновки. Отримані результати ми великою мірою пояснюємо пандемією COVID-19 у цілому світі. В Україні люди стали вживати більше психоактивних речовин. Слід зазначити, що феноменологія екопсихологічних експедицій і невелика кількість наукових досліджень психічного стану людей під час пандемії COVID-19 дозволили вперше звернути увагу на деякі явища екологічної психології, відомі наукові концепції, що використовувалися. Слід одразу зазначити, що під впливом пандемії COVID-19 поведінка людини набуває досить явних екологічних характеристик. Екоатрибуцію ми розглядаємо як спосіб життя, який забезпечує охорону довкілля, природну доцільність дбайливого ставлення до природи, своєрідну гармонію людини та природи і світу навколо нас. Екоатрибуція, або екоатрибутивна поведінка, передбачають розуміння не тільки збалансованих гармонізацій у просторі природи, але й у життєвому середовищі загалом, а також адекватне включення людської діяльності в парадигму навколишнього середовища, виконання її діяльності, з одного боку, відповідно до законів природи з урахуванням умов існування в суспільстві, з урахуванням пандемії COVID-19 і вироблення власного стилю поведінки, який є природним і життєздатним за таких умов.

Екоатрибутивна поведінка та діяльність передбачають пошук адекватних форм і принципів, особливо для біологічної адаптації та захисту в змінних умовах життєдіяльності. Як ми і передбачали, характерні риси еколого-психологічного стресу, що виявляються в прагненні людини змінити ситуацію, суттєво змінюють як саму поведінку, так і діяльність людей. Особистісно значущий зміст, що зараз формується у разі відсутності практичного досвіду та практичних навичок адаптації до таких переживань і дій, формує, як виявилося, негнучку поведінку. В основу такої поведінки покладено ригідні, торпедні психічні стани, пандемічні або «ковідні» акцентуації, тривогу і страх.