Intolerance of Uncertainty as a Factor of Social Anxiety in Student Youth

Наталія Завязкіна; Вікторія Яценко

doi:10.32626/2227-6246.2021-52.39-60

Автор(и)

Наталія Завязкіна Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна https://orcid.org/0000-0001-5565-8959
Вікторія Яценко Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2021-52.39-60

Ключові слова:

інтолерантність до невизначеності, уникання невизначеності, соціальна тривожність, страх негативної оцінки, студентська молодь

Анотація

Останні декілька десятиліть у клінічній психології не згасає інтерес до вивчення ролі інтолерантності до невизначеності (ІТН) у контексті прояву тривоги та депресії, оскільки в низці досліджень показано, що ІТН є важливим корелятом різноманітних тривожних і невротичних порушень. Утім, на сьогодні мало що відомо про те, наскільки зв’язок між ІТН та соціальною тривожністю залишається стійким щодо впливу культурних чинників.

Мета статті полягає у вивченні того, наскільки інтолерантність до невизначеності пов’язана із соціальною тривожністю в іншому культурному контексті.

Методи дослідження. 86 студентів університету (22 – чоловіки й 64 – жінки) погодилися на добровільну й анонімну участь у цьому дослідженні. Їм було запропоновано відповісти на запитання, що стосуються соціальної тривожності (страх та уникання соціальних ситуацій), страху негативної оцінки, інтолерантності до невизначеності й уникання невизначеності, взятих з опитувальників: «Шкала Либовіца для оцінки соціальної тривоги», «Шкала страху негативної оцінки (коротка версія)», «Шкала толерантності-інтолерантності до невизначеності Баднера», «Шкала загальної толерантності до невизначеності МакЛейна».

Результати дослідження. Результати кореляційного та регресійного аналізу показали прямий статистично значущий зв’язок між униканням невизначеності й соціальною тривожністю, який залишався значущим навіть тоді, коли предиктори було розташовано у зворотному порядку. Водночас цей зв’язок був значущим як для страху, так і для уникання соціальних ситуацій, тоді як страх негативної оцінки виявився статистично незначущим предиктором для останнього.

Висновки. Інтолерантність до невизначеності вносить вагомий вклад у прояви соціальної тривожності, незалежно від страху негативної оцінки, що узгоджується з результатами західних дослідників. Подальші дослідження з репрезентативними вибірками необхідні для експериментального вивчення цього зв’язку й адаптації або розробки сучасних методик для вимірювання інтолерантності до невизначеності.

Посилання

Grigorieva, I. V., & Yenikolopov, S. N. (2016). Aprobatsiia oprosnikov «Shkala sotsialnoi trevozhnosti Libovitsa» i «Shkala strakha negativnoi otsenki (kratkaia versiia)» [Approbation of questionnaires «Liebowitz social anxiety scale» and «Brief fear of negative evaluation scale»]. Natsionalnyi psikhologicheskii zhurnal – National psychological journal, 1 (21), 31–44 [in Russian].

Kornilova, T. V., & Chumakova, M. A. (2014). Shkaly tolerantnosti i intolerantnosti k neopredelennosti v modifikatsii S. Badnera [Tolerance and intolerance scales in modification of S. Budner’s questionnaire]. Eksperimentalnaia psikhologiia – Experimental psychology, 7 (1), 92–110 [in Russian].

Krasnova, V. V. (2013). Sotsialnaia trevozhnost kak faktor narushenii interpersonalnykh otnoshenii i trudnostei v uchebnoi deiatelnosti u studentov [Social anxiety as a factor of interpersonal impairments and difficulties in educational activities in students]. Extended abstract of candidate’s thesis. Moskva [in Russian].

Osin, E. N. (2010). Faktornaia struktura versii shkaly obshchei tolerantnosti k neopredelennosti D. MakLeina [Factor structure of version of D. McLain’s general tolerance of ambiguity scale]. Psikhologicheskaia diagnostika – Psychological diagnostics, 2, 65–86 [in Russian].

Aderka, I. M., Hofmann, S. G., Nickerson, A., Hermesh, H., Gilboa-Schechtman, E., & Marom, S. (2012). Functional impairment in social anxiety disorder. Journal of anxiety disorders, 26 (3), 393–400.

American Psychiatric Association (2013). Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders: DSM-5 (5th ed). Washington : Author.

Boelen, P. A., & Reijntjes, A. (2009). Intolerance of uncertainty and social anxiety. Journal of anxiety disorders, 23 (1), 130–135.

Carleton, R. N., Collimore, K. C., & Asmundson, G. J. (2010). «It’s not just the judgements – It’s that I don’t know»: Intolerance of uncertainty as a predictor of social anxiety. Journal of Anxiety Disorders, 24 (2), 189–195.

Carleton, R. N., Mulvogue, M. K., Thibodeau, M. A., McCabe, R. E., Antony, M. M., & Asmundson, G. J. (2012). Increasingly certain about uncertainty: Intolerance of uncertainty across anxiety and depression. Journal of anxiety disorders, 26 (3), 468–479.

Cohen, J. (1992). Statistical power analysis. Current directions in psychological science, 1 (3), 98–101.

Dugas, M. J., Gagnon, F., Ladouceur, R., & Freeston, M. H. (1998). Generalized anxiety disorder: A preliminary test of a conceptual model. Behaviour research and therapy, 36 (2), 215–226.

Dugas, M. J., Gosselin, P., & Ladouceur, R. (2001). Intolerance of uncertainty and worry: Investigating specificity in a nonclinical sample. Cognitive therapy and Research, 25 (5), 551–558.

Dugas, M. J., Marchand, A., & Ladouceur, R. (2005). Further validation of a cognitive-behavioral model of generalized anxiety disorder: Diagnostic and symptom specificity. Journal of Anxiety Disorders, 19 (3), 329–343.

Freeston, M. H., Rhéaume, J., Letarte, H., Dugas, M. J., & Ladouceur, R. (1994). Why do people worry? Personality and individual differences, 17 (6), 791–802.

Frenkel-Brunswik, E. (1949). Intolerance of ambiguity as an emotional and perceptual personality variable. Journal of personality, 18 (1), 108–143.

Gentes, E. L., & Ruscio, A. M. (2011). A meta-analysis of the relation of intolerance of uncertainty to symptoms of generalized anxiety disorder, major depressive disorder, and obsessive-compulsive disorder. Clinical psychology review, 31 (6), 923–933.

Heimberg, R. G., Brozovich, F. A., & Rapee, R. M. (2010). A cognitive behavioral model of social anxiety disorder: Update and extension. In Social anxiety: Clinical, Developmental, and Social Perspectives, (pp. 395–422). Academic Press.

Hofmann, S. G., Anu Asnaani, M. A., & Hinton, D. E. (2010). Cultural aspects in social anxiety and social anxiety disorder. Depression and anxiety, 27 (12), 1117–1127.

McEvoy, P. M., & Mahoney, A. E. (2012). To be sure, to be sure: Intolerance of uncertainty mediates symptoms of various anxiety disorders and depression. Behavior therapy, 43 (3), 533–545.

Revelle, W., & Condon, D. M. (2019). Reliability from α to ω: A tutorial. Psychological assessment, 31 (12), 1395–1411.

Spence, S. H., & Rapee, R. M. (2016). The etiology of social anxiety disorder: An evidence-based model. Behaviour Research and Therapy, 86, 50–67.

Tabachnick, B. G., & Fidell, L. S. (2019). Using multivariate statistics (7th ed.). Boston, MA : Pearson.

Weeks, J. W., Heimberg, R. G., Fresco, D. M., Hart, T. A., Turk, C. L., Schneier, F. R., & Liebowitz, M. R. (2005). Empirical validation and psychometric evaluation of the Brief Fear of Negative Evaluation Scale in patients with social anxiety disorder. Psychological assessment, 17 (2), 179–190.