Специфіка функціонування емоційного інтелекту підлітків із порушеннями інтелектуального розвитку
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2021-53.35-59Ключові слова:
особистість із порушеннями розумового розвитку, підлітковий вік, емоційний інтелект, емоційний компонент, розпізнавання емоцій, диференціація емоцій, вербалізація емоційАнотація
Сучасна спеціальна психологія та педагогіка в Україні спрямовані не лише на збереження набутого досвіду, а й на трансформацію набутих знань із метою створення умов для реалізації особистості з порушеннями розумового розвитку в сучасному соціумі. Усе більшої актуальності набувають дослідження технологій корекційно-компенсаторної роботи з особами, які мають особливості психофізичного розвитку. Актуальність дослідження психологічних аспектів емоційного інтелекту осіб із порушеннями інтелектуального розвитку обумовлюється вирішенням нагальної потреби розроблення ефективних технологій розвитку особистості з особливими освітніми потребами на різних вікових етапах її становлення.
Методи дослідження. Складність, малодослідженість і неоднозначність феномену поняття «емоційний інтелект» у підлітків із порушеннями розумового розвитку зумовили вибір методу дослідження – моделювання. Для розв’язання завдань і забезпечення достовірності положень і висновків було використано також специфічні наукові методи дослідження, зокрема, методи психодіагностики. Досліджено один із компонентів емоційного інтелекту підлітків із порушеннями інтелектуального розвитку – емоційний. Використано методику «Тестування здатності до розпізнавання емоцій на основі пантомімічних масок обличчя людини» (адаптація М. Лебедєвої), методику «Визначення здатності до диференціації емоційних станів» (за В. Матвєєвим), бесіди, спостереження.
Результати дослідження. У ході психодіагностичних процедур увагу було зосереджено на виявленні стану сформованості емоційного компонента й рівня представленості його показників. Ідеться про такі важливі якісні характеристики, як розпізнавання, диференціація та вербалізація емоцій. За результатами проведеного аналізу підсумовано та встановлено, що емоційний компонент у підлітків із порушеннями розумового розвитку характеризується середнім рівнем сформованості. Це вказує на те, що підлітки здатні до часткового розуміння, аналізу, співставлення емоційних станів із власним досвідом (3–4 стани); часткового визначення, оцінки, вербалізації емоцій (4–5 базових емоцій) та їх психолінгвістичного опису.
Висновки. У ході дослідження здійснено спробу встановити специфіку функціонування емоційного інтелекту особистості підлітка з порушеннями розумового розвитку, шляхом виокремлення основних компонентів із метою подальшого впливу на формування особистості досліджуваної категорії підлітків. Зокрема, було досліджено один із компонентів представленої моделі емоційного інтелекту й розглянуто результати дослідження одного з компонентів, зокрема йдеться про емоційний компонент у структурі емоційного інтелекту підлітків із порушеннями інтелектуального розвитку. Визначені компоненти, їх дослідження (емоційного й інших компонентів), установлення показників стану їх сформованості й встановлення рівнів емоційного інтелекту виступають підґрунтям для розроблення у подальшому ефективного психологічного супроводу підлітків із порушеннями розумового розвитку.
Посилання
Avramenko, V. (2016). Psykholohichna dopomoha pidlitkam z porushenniamy psykhofizychnoho rozvytku [Psychological assistance to adolescents with mental and physical disabilities]. Mykolaiv : Likvar [in Ukrainian].
Berezovska, T. (2007). Formuvannia sotsialnoho ta emotsiinoho intelektu studentiv humanitarnoho profiliu [Formation of social and emotional intelligence of students of humanitarian profile]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu im. V. Karazina «Psykholohichni nauky» – Visnyk of V. Karazin Kharkiv National University. Psychological Sciences, 3 (31), 86–91 [in Ukrainian].
Borshchevska, H. (2017). Volia ta emotsii u pidlitkiv z porushenniamy psykhofizychnoho rozvytku: teoretyko-metodolohichnyi aspekt [Will and emotions in adolescents with mental and physical disabilities: theoretical and methodological aspect]. Kharkiv : Vyd-vo Instytutu tekhnolohii ta vyrobnytstva [in Ukrainian].
Venger, A. (2003). Psikhologicheskiіe risunochnyіe testy: illiustrirovannoіe rukovodstvo [Psychological drawing tests: an illustrated guide]. Moskva : Izd-vo «Vlados-press» [in Russian].
Vlasova, O. (2005). Psykholohiia sotsialnykh zdibnostei: struktura, dynamika, chynnyky rozvytku [Psychology of social abilities: structure, dynamics, factors of development]. Kyiv : Vydavnycho-polihrafichnyi tsentr «Kyivskyi universytet» [in Ukrainian].
Vsesvitnia deklaratsiia pro zabezpechennia vyzhyvannia, zakhystu ta rozvytku ditei vid 30 veresnia 1990 roku [World Declaration on the Survival, Protection and Development of Children of September 30, 1990]. Retrieved on March 2, 2021. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_075#Text [in Ukrainian].
Vygotskii, L. (1981). Pedologiia podrostka [Pedology of a teenager]. Moskva : Pedagogika [in Russian].
Hanich, L. (2019). Psykhodiahnostychni metodyky osib z porushenniamy psykhofizychnoho rozvytku: rekomendatsii ta praktychne zastosuvannia [Psychodiagnostic methods of persons with psychophysical development disorders: recommendations and practical application]. Kyiv : RV «Delta» [in Ukrainian].
Zhuravlova, О. (2017). Psykholohiia empatii [Psychology of empathy]. Zhytomyr : Vyd-vo ZhDU im. I. Franka [in Ukrainian].
Izard, K. (2008). Psikhologiia emotsii [Рsychology of emotions]. Sankt-Peterburg : Piter [in Russian].
Konventsiia OON pro prava dytyny vid 20 lystopada 1989 roku [UN Convention on the Rights of the Child of November 20, 1989]. Retrieved on April 12, 2021. Retrieved from http://search.ligazakon.ua/ l_doc2.nsf/link1/MU89K01U [in Ukrainian].
Kurganova, N. (2019). Assotsiativnyi eksperiment kak metod issledovaniia znacheniia zhivogo slova [Аn associative experiment as a method of studying the meaning of a living word]. Voprosy psikholingvistiki – Journal of Psycholinguistics, 3 (41), 24–37. Retrieved from https:// doi.org/10.30982/2077-5911-2019-41-3-24-37 [in Russian].
Kyrychenko, T. (2015). Samosvidomist pidlitka z mentalnymy porushenniamy [Self-awareness of a teenager with mental disorders]. Kharkiv : PromTTT [in Ukrainian].
Lіusin, D. (2015). Psikhologicheskaia korrektsiia emotsionalnogo intelekta [Psychological correction of emotional intelligence]. Sankt-Peterburg : Print-R [in Russian].
Matveіev, V. (1992). Psykholohichni tekhnolohii formuvannia ta korektsii povedinky pidlitkiv z porushenniamy rozumovoho rozvytku [Psychological technologies of formation and correction of behavior of adolescents with mental retardation]. Kherson : Obus [in Ukrainian].
Melnychenko, V. (2016). Osoblyvosti stanovlennia osobystosti pidlitkiv z porushenniamy intelektualnoho rozvytku [Features of personality development of adolescents with intellectual disabilities]. Kharkiv : Liha [in Ukrainian].
Natsionalna stratehiia rozvytku osvity v Ukraini na 2012–2021 roky [National strategy for the development of education in Ukraine for 2012–2021]. Retrieved on April 30, 2021. Retrieved from www. mon.gov.ua/images/files/news/12/05/4455 [in Ukrainian].
Pahava, D. (2017). Emotsii ta pochuttia pidlitkovoho viku za umov psykhofiziolohichnykh porushen [Emotions and feelings of adolescence in terms of psychophysiological disorders]. Kharkiv : Kyivski chytannia [in Ukrainian].
Sokolova, O. (2018). Pubertat u normi ta patolohii: empirychni doslidzhennia [Puberty in normal and pathology: empirical studies]. Kyiv : VV «Smart» [in Ukrainian].
Khomenko, M. (2018). Emotsiino-volіova sfera ditei z rozumovoiu vidstalistiu: hendernyi analiz [Emotional-volitional sphere of children with mental retardation: gender analysis]. Kyiv : Soldt LT [in Ukrainian].
Yakovenko, O. (2015). Psykhokorektsiini metodyky formuvannia ta korektsii emotsiino-volіovoi sfery pidlitkiv z porushenniamy psykhofiziolohichnoho rozvytku [Psychocorrectional methods of formation and correction of emotional-volitional sphere of adolescents with disorders of psychophysiological development]. Chernivtsi : Liha [in Ukrainian].
Gawda, B. (2019). The Structure of the Concepts Related to Love Spectrum: emotional verbal fluency technique application, initial psychometrics, and its validation. Journal of Psycholinguistic Research, 48, 339–361. Retrievd from https://doi.org/10.1007/s10936-019-09661.
Grof, S. (2012). Psychology of the Future. New York : State University of New York Press. The development of global coherence in life narratives across adolescence: Temporal, causal, and thematic aspects. Developmental Psychology, 44, 707–721. Retrieved from https://doi. org/10.1037/0012-1649.44.3.707.
Dirilen-Gumus, O. (2012). Refining the theory of basic individual values. Journal of Personality and Social Psychology, 103, 663–688. Retrieved from https://doi.org/10.1037/a0029393.
Hammack, P. (2018). Narrative and the cultural psychology of identity. Personality and Social Psychology Review, 12, 222–247. Retrieved from https://doi.org/10.1177/1088868308316892.
Lind, A. (2018). Adolescent psychology: helping parents. New York : ЕТN.
Mayer, J. (2005). Emotional intelligence: popular or scientific psychology. Retrieved on April 8, 2021. Retrieved from http://www.apa.org/ monitor/sep 99/.
Mayer, J., Salovey, P., & Caruso, D. (2004). Emotional intelligence: Theory, findings, and implications. Psychological Inquiry, 15, 197–215.
Vovchenko, O. (2019). Formation of emotional intelligence in children of primary school age with disabilities of intellectual development: psychological support. The scientific heritage, 40, 57–60.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Вовченко Ольга
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.