Психологічні теорії розвитку креативності учнів як шлях особистісного зростання вчителя
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2022-55.92-110Ключові слова:
творчість учнів, особистісне зростання вчителя, творчість як інтелектуально-духовний процеси, духовна діяльність, творче мислення, розуміння, творча майстерність, розв’язання проблемиАнотація
Метою нашого дослідження є вивчення різних теорій розвитку креативності учнів як шляху особистісного зростання вчителя, а також висунення теорії для визначення творчості як інтелектуального і духовного процесів.
Методи дослідження. Для розв'язання поставлених у дослідженні завдань використовувалися такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення, а також експериментальні методи спостереження, інтерв'ю та метод проведення констатувального дослідження. Учасниками нашого дослідження стали 47 учнів 8-Б класу закладу середньої освіти №15 м. Рівне (Україна). Експеримент тривав протягом 2020-2021 років.
Результати дослідження. З урахуванням теоретичного аналізу матеріалу та проведеного експериментального дослідження творчість визначено як інтелектуально-духовний процес. Показано, що творчість великою мірою актуалізується в інтелектуальній та духовній діяльності людини. Інтелект презентує творчі продукти по-новому, як нову організовану інформацію. При цьому духовна діяльність постає процесом генерації думок. Тому на всіх етапах становлення особистості слід стимулювати і організовувати її інтелектуальну та духовну діяльність. Вважається, що вузька професійна спеціалізація стримує стимули особистості до творчості і у сфері техніки, і в гуманітарних науках. В результаті і те, і інше дещо нівелюється. Тому ми наголошуємо на тому, що потрібною є універсальна освіта, але така, що не виключає формування спеціальної майстерності особистості.
Висновки. Доведено, що творець (вчитель) і предмет творчості (учень) утворюють цілісну, гармонійну систему, в якій чітко зафіксовані прямі і зворотні зв'язки. Об'єктом творчості може бути будь-яке явище екосфери, все, що бере участь в еволюції світу, в тому числі - і сама по собі творчість, і власне мислення. Інструментом пізнання та перетворення при цьому є людина, яка також може бути об'єктом творчості.
Диференціюйовано творче, продуктивне мислення і репродуктивне, в основі якого - запам'ятовування, повторення і відтворення. Творче мислення постає парадигмою реструктурування цілісної, завершеної ситуації, відправною точкою якого є творче формулювання та презентація проблеми. Цей етап творчого процесу ми вважаємо надзвичайно важливим. Доведено, що формулювання продуктивного запитання часом є великим досягненням, аніж розв'язання поставленої перед особистістю задачі. На другому етапі творчого процесу здійснюється побудова цілісного образу ситуації(гештальту), істотним моментом якого є перецентрування, тобто - перехід від поверхневого і невірного структурування проблеми до адекватної та правильно центрованої структури. Нарешті третій етап творчого процесу є центральною ланкою творчого мислення, що передбачає виникнення ідеї розв'язання проблеми, несподіване прозріння, інсайт. Саме тому творчий процес концентрує в своїй структурі моменти переходу від «розуміння» до «творчого опанування». Четвертою стадією творчого процесу є виконання розв'язання проблеми, більш глибоке усвідомлення способу розв'язання певної задачі в цілому.
Посилання
Amabile, Т.М. (1983). The social psychology of creativity. New York: Springer-Verlag.
Bila, I.М. (2009). Osoblyvosti formuvannia zadumu rozviazannia tvorchykh zadach [The peculiarities of the formation of the idea of solving creative problems]. Aktualni problemy psykholohii - Current Issues of Psychology, 12 (8), 23-33 [in Ukrainian].
Honcharuk, Nataliia, & Onufriieva, Liana. (2018). Psykholohichnyi analiz rivniv pobudovy komunikatyvnykh dii [Psychological analysis of levels of communicative actions’ constructing]. Psycholinguistics. Psykholinhvistyka. Psikholinhvistika - Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics. Pereiaslav-Khmelnytskyi: FOP Dombrovskaya Ya.M., 24(1), 97-117. Retrieved from https://doi.org/10.31470/2309-1797-2018-24-1-97-117 [in Ukrainian].
Ivashkevych, Ed., & Hudyma, О. (2019). Psychological ways of the development of intercultural competence of pupils in the field of “Foreign Language Education” (according to the experience of education in foreign countries). Zbirnyk naukovykh prats «Problemy suchasnoi psykholohii» - Collection of research papers “Problems of modern psychology", 49, 84-105. Retrieved from https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-49.84-105.
Jaide, W. (1986). Die Berufswahl. München: Juventa.
Mykhalchuk, Nataliia, & Kryshevych, Olga (2019). The peculiarities of the perception and understanding of Sonnets written by W.Shakespeare by the students of the Faculty of Foreign Languages. Psycholinguistics. Psykholinhvistyka. Psikholingvistika - Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics. Pereiaslav-Khmelnytskyi: FOP Dombrovska Ya.M., 26 (1), 265-285. Retrieved from https://doi.org/10.31470/2309-1797-2019-26-1-265-285 .
Onufriieva, L.A. (2017). The Psychology of Professional Realization of a Future Specialist’s Personality: Theoretical and Methodological Aspect. BonusLiber: Rzeszöw. ISBN 978-83-65441-83-6.
Ponomarev, Ya.A. (1991). Issledovanie tvorcheskogo potentsiala cheloveka [The study of human creativity]. Psikhologicheskii zhurnal - Psychological journal, 12(1), 3-11 [in Russian].
Teplov, B.М. (1985). Sposobnosti i odarionnost [Abilities and Talent]. Selected Issues. Moskva: Pedagogy. Vol. 1 [in Russian].
Vygotskyi, L.S. (1997). Psikhologiia iskusstva. Analiz esteticheskoi reaktsii [Psychology of Art. Aesthetic reaction analysis]. Moskva: Labyrinth [in Russian].
Моliakо, V.А. (2013). Psikhologiia tvorcheskoi deiatelnosti [Psychology of creative activity]. Kiev: Institute of Psychology named after G.S. Kostiuk of NAPS of Ukraine. Retrieved from : https://bit.ly/3MnEIrT [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Набочук Олександр
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.