Психологічні особливості використання відеофонограми у навчанні підлітків іноземним мовам у закладах середньої освіти
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2022-56.108-128Ключові слова:
психологічні особливості використання відеофонограми, рефлексія, мислення, безпосередній контакт зі слухачем, синтагматична реорганізація тексту, нетекстові асоціації, діалогічна квазікомунікація з текстомАнотація
Метою нашого дослідження є: визначити психологічні особливості використання відеофонограми у навчанні підлітків іноземним мовам у закладах середньої освіти; побудувати модель навчального процесу з використанням відеофонограми; окреслити характеристики та виокремити завдання кожного підциклу відеофонограми; описати та проаналізувати отримані результати на етапі її експериментальної перевірки.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувалися такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення. В якості експериментального методу використано методи інтерв’ю та спостереження. Учасниками нашого дослідження стали 45 учнів 7-Б класу закладу середньої освіти №15 м. Рівне (Україна). Експеримент тривав упродовж 2020-2021 років.
Результати дослідження. Відштовхуючись від теорії діалогу в парадигмі вторинної предикації (Mykhalchuk & Ivashkevych, 2019), визначено такі основні характеристики поняття «діалогічності тексту», що є основою відеофонограм у навчанні підлітків іноземним мовам у загальноосвітній школі: 1) спроба включити слухача у спільний з автором пошук істини, орієнтація на роздуми та розмірковування; 2) прагнення автора здійснювати безпосередній контакт з слухачем, що експлікується у варіативності матеріалу твору для аналізу та pозуміння, можливості творчого підходу до розуміння змісту, тому що лише особистісне включення слухача робить текст твором мистецтва.
Висновки. За результатами дослідження встановлено, що будь-яка відеофонограма має потрійне значення: 1) первинне – загальномовне; 2) вторинне – те, що виникає за рахунок синтагматичної переорганізації тексту та протиставлення первинних одиниць; 3) третинне – базується на позатекстових асоціаціях різних рівнів – від найбільш загальних до суто особистісних, авторських (вони фіксуються на рівні авторських парадигм чи авторського словника).
Текст відеофонограми визначено як надзвичайно складний феномен, який наголошує на неможливості всебічного окреслення текстових параметрів, всіх складових його змісту. Це, у свою чергу, дещо заважає слухачеві до кінця зрозуміти багатство і розмаїття смислу відеофонограми. Доведено, що від слухача до слухача змінюється смислова структура тексту. І ніщо не в змозі, навіть розвиток науки, зупинити рух тексту, оволодіти всім його смисловим багатством, бо текст безмежно відкритий у нескінченість, а константи індивідуального стилю створюють відкритість відеофонограми, можливість входження слухача у процес діалогічного спілкування з текстом.
Посилання
Aleksandrov, A.A., Memetova, K.S., & Stankevich, L.N. (2020). Referent’s Lexical Frequency Predicts Mismatch Negativity Responses to New Words Following Semantic Training. Journal of Psycholinguistic Research, 49, 187-198. Retrieved from https://doi.org/10.1007/s10936-019-09678-3.
Charles, W. (2000). Contextual correlates of meaning. Applied Psycholinguistics, 21(4), 505-524. Retrieved from https://doi.org/10.1017/S0142716400004057.
Honcharuk, Nataliia, & Onufriieva, Liana (2018). Psykholohichnyi analiz rivniv pobudovy komunikatyvnykh dii [Psychological analysis of the levels of construction of communicative actions]. Psycholinguistics. Psykholinhvistyka. Psikholingvistika - Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics, 24(1), 97-117. Retrieved from https://doi.org/10.31470/2309-1797-2018-24-1-97-117 [in Ukrainian].
Ivashkevych, Er., & Komarnitska, L. (2020). Psychological aspects of comics as the paraliterary genres. Zbirnyk naukovykh prats «Prob- lemy suchasnoi psykholohii» - Collection of research papers “Problems of modern psychology", 49, 106-130. Retrieved from https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-49.106-130.
Maksymenko, S., Tkach, B., Lytvynchuk, L., & Onufriieva, L. (2019). Neiropsykholinhvistychne doslidzhennia politychnykh hasel iz zovnishnoi reklamy - A neuropsycholinguistic research of political slogans from outdoor advertising. Psycholinguistics. Psykholinhvistyka. Psikholingvistika - Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics, 26 (1), 246-264 [in Ukrainian].
Mykhalchuk, N., & Bihunova, S. (2019). The verbalization of the concept of “fear” in English and Ukrainian phraseological units. Cognitive Studies | Études cognitives, Warsaw (Poland), 11. Retrieved from https://doi.org/10.11649/cs.2043.
Mykhalchuk, N., & Ivashkevych, Er. (2019). Psycholinguistic Characteristics of Secondary Predication in Determining the Construction of a Peculiar Picture of the World of a Reader. Psycholinguistics. Psykholinhvistyka. Psikholingvistika - Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics, 25(1), 215-231. Retrieved from https://doi.org/10.31470/2309-1797-2019-25-1-215-231.
Mykhalchuk, Nataliia, & Khupavsheva, Natalia (2020). Facilitation of the Understanding of Novels by Senior Pupils as a Problem of Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psykholinhvistyka. Psikholingvistika - Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics, 28(1), 214–238. Retrieved from https://doi.org/10.31470/2309-1797-2020-28-1-214-238
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Михальчук Наталія, Коваль Ірина
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.