Процес фасилітативного навчання як основа гуманізації освіти
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2022-56.171-188Ключові слова:
фасилітативне навчання, гуманізація освіти, пізнавальна діяльність, фізичне та психічне здоров’я, продуктивна фасилітативна діяльність учнів, непродуктивна фасилітативна діяльність учнівАнотація
Метою статті є: розробити (за типом мовленнєвої реакції) чотири типи трансформаційних висловлювань фасилітативної взаємодії на уроках, які залежать від процесів внутрішньої інтерференції та концептуальної кореляції визначення «фасилітативне навчання як основа гуманізації освіти»; організувати пілотне дослідження фасилітативної взаємодії учнів на уроках англійської мови (клас 5-А, 42 учні, заклад середньої освіти № 12, м. Рівне) упродовж 2020-2021 років.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувалися такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення. Також у дослідженні використано емпіричний метод пілотного дослідження.
Результати дослідження. Здійснено порівняння результатів виконання респондентами пізнавальної діяльності, коли вони працювали наодинці, та у випадку її здійснення в присутності спостерігачів. Доведено, що ці два показники знову співвідносили після деякого тренування (коли пізнавальна діяльність виконувалась декілька разів). Перевіряючи гіпотезу, було знайдено найбільш точний фізіологічний показник для реєстрації змін рівня збудження особистості. Подібного роду дослідження було проведено нами наступного місяця. У цьому дослідженні учнями виконано відповідні завдання з метою актуалізації психомоторики в присутності спостерігачів. Результати засвідчили, що під час опанування великою мірою складним мисленнєвим та психомоторним навиком присутність десяти пасивних спостерігачів значно погіршувала діяльність респондентів на початку проведення емпіричного дослідження порівняно з тренуваннями наодинці.
Висновки. Доведено, що ідеї К. Роджерса щодо значущості процесу фасилітативного навчання, ролі вчителя, його фасилітативних взаємостосунків з учнями було покладено в основу гуманізації освіти за кордоном, і основні емпіричні дослідження були здійснені у 60-70-их роках. Результати фасилітативного навчання, в якому брали участь тисячі вчителів і десятки тисяч учнів початкових, середніх шкіл і коледжів в Англії і США, дозволили стверджувати, що спостерігається розвиток особистості учнів: покращилася їхня самооцінка, розвинулися пізнавальні здібності та здатності, що, в свою чергу, фасилітувало поліпшення фізичного і психічного здоров’я, успішність та активність школярів. Показано, що гуманістичні ідеї К. Роджерса, які сприяють зростанню освітнього потенціалу, є особливо важливими для демократизації української школи і суспільства. Зазначено, що в теорії К. Роджерса найчастіше бачать або імпліковану систему певних уявлень щодо людини та її сутності, або особливий метод психотерапії, або всього лише сукупність ретельно розроблених технік корекції міжособистісних взаємостосунків.
Посилання
Honcharuk, Nataliia, & Onufriieva, Liana (2018). Psykholohichnyi analiz rivniv pobudovy komunikatyvnykh dii [Psychological analysis of the levels of construction of communicative actions]. Psycholinguistics. PsykhoUnhvistyka. Psikholingvistika - Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics, 24(1), 97-117. Retrieved from https://doi.org/10.31470/2309-1797-2018-24-1-97-117 [in Ukrainian].
Ivashkevych, Er., & Komarnitska, L. (2020). Psychological aspects of comics as the paraliterary genres. Zbirnyk naukovykh prats «Prob- lemy suchasnoi psykholohii» - Collection of research papers “Problems of modern Psychology", 49, 106-130. Retrieved from https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-49.106-130.
Mykhalchuk, N., & Onufriieva, L. (2020). Psychological Analysis of Different Types of Discourse. Zbirnyk naukovykh prats «Problemy suchasnoi psykholohii» - Collection of research papers “Problems of modern Psychology", 50, 188-210. Retrieved from https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-50.188-210.
Allport, G.V. (1998). Lichnost v psikhologii: Teorii lichnosti [Personality in Psychology: Theories of Personality]. Moskva; St. Petersburg: KSP: YUVENTA [in Russian].
Onufriieva, L., & Ivashkevych, Ed. (2021). The development of learner’s autonomy by the way of the formation of social intelligence. Zbirnyk naukovykh prats «Problemy suchasnoi psykholohii» - Collection of research papers “Problems of modern psychology", 51, 9-32. Retrieved from https://doi.org/10.32626/2227-6246.2021-51.9-32
Rogers, C.R. (1983). Freedom to learn for the 80S. Columbus: Charles E. Merril Publ. Co.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Хупавцева Наталія, Логвіна Оксана
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.