The Problem of the Influence of Social Intelligence of Teachers on the Organization of Problem-Based Learning at Secondary Schools

Едуард Івашкевич; Руслан Сімко

doi:10.32626/2227-6246.2023-59.9-28

Автор(и)

Едуард Івашкевич Рівненський державний гуманітарний університет, Україна https://orcid.org/0000-0003-0376-4615
Руслан Сімко Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Україна https://orcid.org/0000-0002-9147-9541

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2023-59.9-28

Ключові слова:

соціальний інтелект, організація проблемного навчання, успішні комунікатори, вербальні реакції, контекст ситуації

Анотація

Метою нашої статті є дослідження рівня розвитку соціального інтелекту вчителів, які викладають природничі та гуманітарні дисципліни у підлітків і старшокласників; отримати та проаналізувати результати за субтестом № 3 «Вербальні вирази» (Гилфорд & О’Салливен, 2021), які визначають здатність вчителів розуміти значущість таких вербальних реакцій людей залежно від контексту ситуації; дослідити проблему впливу соціального інтелекту вчителя на організацію проблемного навчання в закладах середньої освіти.

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувалися такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, узагальнення. Також у своєму дослідженні ми використовували емпіричні методи, такі як констатувальне дослідження та формувальний експеримент. Для діагностики рівня розвитку соціального інтелекту застосовувалась «Методика дослідження соціального інтелекту» Дж. Гілфорда та М.О’Саллівена, адаптована О.С. Михайловою (2021).

Результати дослідження. Діагностовано рівень розвитку здібності вчителів до прогнозування розвитку соціальної ситуації залежно від зовнішніх обставин. Простежується незначна тенденція до вищих показників соціального інтелекту у жінок, проте відчутних відмінностей у показниках соціального інтелекту чоловіків і жінок за високим, середнім та низьким рівнем не встановлено. Респонденти однаково добре виконали завдання цього тесту. Також не виявлено статистично значущої різниці в результатах чоловіків та жінок за середнім та низьким рівнями розвитку соціального інтелекту за І субтестом «Історії із завершенням» (результати за цими рівнями не перевищують 20% як у чоловіків, так і у жінок), що свідчить про високий рівень філологічної підготовки вчителів природничо-гуманітарного циклу, адже респонденти із високим рівнем розвитку соціального інтелекту за цим субтестом здатні отримувати максимум інформації про поведінку людей, здатні розуміти мову невербального спілкування, висловлювати швидкі та точні судження про людей, успішно прогнозувати їхні реакції в заданих умовах, виявляти далекозорість у стосунках з іншими, що сприяє їхній успішній соціальній адаптації.

Висновки. Доведено, що люди з високим рівнем розвитку соціального інтелекту, як правило, бувають успішними комунікаторами. Їм притаманні контактність, відкритість, тактовність, доброзичливість та сердечність. Високий рівень соціального інтелекту пов’язаний із інтересом до соціальних проблем, наявністю потреби впливати на інших і часто поєднується із високим рівнем розвитку організаторських здібностей. Показано, що всі перераховані особистісні якості характеризують осіб гуманітарних професій.

Посилання

Amichai-Hamburger, Y. (2005). The social net: Understanding human behavior in cyberspace. Oxford, UK: Oxford University Press.

Arbuthnott, K., & Frank, J. (2000). Executive control in set switching: Residual switch cost and task-set inhibition. Canadian Journal of Experimental Psychology, 54, 33–41. Retrieved from https://doi.org/10.1037/h0087328.

Benson, P. (2001). Teaching and Researching Autonomy in Language Learning. Harlow: Longman.

Honcharuck, Nataliia, & Onufriieva, Liana (2018). Psykholohichnyi analiz rivniv pobudovy komunikatyvnykh dii – Psychological analysis of levels of communicative actions’ constructing. Psycholinguistics. Psykholinhvistyka. Psikholingvistika – Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics, 24 (1), 97–117. Retrieved from https://doi.org/10.31470/2309-1797-2018-24-1-97-117 [in Ukrainian].

Heino, R.D., Ellison, N.B., & Gibbs, J.L. (2010). Relationshopping: Investigating the market metaphor in online dating. Journal of Social and Personal Relationships, 27 (4), 427– 447. DOI:10.1177/0265407510361614.

Guilford, J., & O’Sulliven, M. (2021). Test «Sotscialnyi intellekt» – Test “Research of Social Intelligence”. Adapted by E.S. Mikhailova. Retrieved from lib.chdu.edu.ua/pdf/posibnuku/160/41.pdf.

Ishkhanyan, B., Boye, K., & Mogensen, J. (2019). The Meeting Point: Where Language Production and Working Memory Share Resources. Journal of Psycholinguistic Research, 48, 61–79. Retrieved from https://doi.org/10.1007/s10936-018-9589-0.

Key-DeLyria, S.E., Bodner, T., & Altmann, L.J.P. (2019). Rapid Serial Visual Presentation Interacts with Ambiguity During Sentence Comprehension. Journal of Psycholinguistic Research, 48, 665–682. Retrieved from https://doi.org/10.1007/s10936-018-09624-9.

Kim, J., & Dindia, K. (2011). Online self-disclosure: A review of research. Computer-mediated communication in personal relationships, K.B. Wright & L.M. Webb (Eds.). New York: Peter Lang.

Lawson, H.M., & Leck K. (2006). Dynamics of Internet dating. Social Science Computer Review, 24 (2), 189–208. DOI:10.1177/0894439305283402.

Mykhalchuk, Nataliia, & Ivashkevych, Eduard (2018). Psycholinguistic features of the development of social intelligence of the teacher. Psycholinguistics. Psykholinhvistyka. Psikholingvistika. – Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics, 23 (1), 242–257. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.1211618.

Mykhalchuk, Nataliia, & Kryshevych, Olga (2019). The peculiarities of the perception and understanding of Sonnets written by W.Shakespeare by the students of the Faculty of Foreign Languages. Psycholinguistics. Psykholinhvistyka. Psikholingvistika – Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics, 26(1), 265–285. DOI: 10.31470/2309-1797-2019-26-1-265-285.

Nowak, K., Watt, J.H., & Walther, J.B. (2009). Computer mediated teamwork and the efficiency framework: Exploring the influence of synchrony and cues on media satisfaction and outcome success. Computers in Human Behavior, 25(5), 1108–1119. DOI:10.1016/j.chb.2009.05.006.

Nunan, D. (2003). Nine steps to learner autonomy. Retrieved June, 20. Retrieved from: http://www.andrasprak.su.se/polopoly_fs/1.84007.1333707257!/menu/standard/file/2003_11_Nunan_eng.pdf.

Pimperton, H., & Nation, K. (2010). Suppressing irrelevant information from working memory: Evidence for domain-specific deficits in poor comprehenders. Journal of Memory and Language, 62(4), 380–391. Retrieved from https://doi.org/10.1016/j.jml.2010.02.005.

Rains, S.A., & Scott, C.R. (2007). To identify or not to identify: A theoretical model of receiver responses to anonymous communication. Communication Theory, 17 (1), 61–91. DOI:10.1111/j.1468-2885.2007.00288.x.

Ramirez, A. Jr., & Wang, Z. (2008). When online meets offline: An expectancy violation theory perspective on modality switching. Journal of Communication, 58 (1), 20–39. DOI:10.1111/j.1460-2466.2007.00372.x.

Rezaei, A., & Mousanezhad Jeddi, E. (2020). The Contributions of Attentional Control Components, Phonological Awareness, and Working Memory to Reading Ability. Journal of Psycholinguistic Research, 49, 31–40. Retrieved from https://doi.org/10.1007/s10936-019-09669-4.

Stephens, K.K., & Rains, S.A. (2011). Information and communication technology sequences and message repetition in interpersonal interaction. Communication Research, 38 (1), 101– 122. DOI:10.1177/0093650210362679.

Walther, J.B. (2011). The effect of feedback on identity shift in computermediated communication. Media Psychology, 14, 11-26. DOI:10.1080/15213269.2010.547832.

Wright, K.B. & Webb, L.M. (2011). Computer-mediated communication in personal relationships. New York: Peter Lang.