Психологічне дослідження функціонального стану хворого на ішемічний інсульт

Анотація

Мета дослідження – здійснити психологічне дослідження функціонального стану хворого.

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувалися такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення. Mетод організації емпіричного дослідження використовувався у якості експериментального методу.

Результати дослідження. Було виділено чотири первинних кластери, що складаються з однієї базової змінної, яка характеризує актуальний стан хворих на мозковий інсульт на момент початку реабілітаційних заходів. Доведено, що взаємодія «Фактора відхилення від аутогенної норми, патології соматичного стану» і «Фактора нестабільності здоров’я та самопочуття» складають перший та другий первинні кластери, які є домінувальними. Показано, що «Фактор тривожності» і «Фактор пасивності, фізичного обмеження діяльності та активності» утворюють третій та четвертий первинні кластери.

Висновки. Показано, що взаємодія досліджуваних змінних свідчить про наявність психологічного дискомфорту чи стану фізіологічного неблагополуччя, є джерелом тривоги. Доведено, що на першому місці, за значущістю, у таких хворих постає відновлення втрачених рухових функцій, хворий відчуває лише певне занепокоєння з огляду на свій психо- фізіологічний стан, не даючи собі звіту щодо причини наявності тривоги. Межі психологічних можливостей хворих значно звужені – про це свідчить значення показника взаємодії «Фактора відхилення від аутогенної норми, патології соматичного стану» і «Фактора тривожності». Ці показники є досить низькими, хоча їхній реабілітаційний потенціал часто буває високим (прогноз спеціаліста-невролога). Такі хворі повною мірою не зорієнтовані на процес фізичної реабілітації, у них відсутня або досить низька мотивація до занять фізичними вправами. Це також було враховано при плануванні та впровадженні реабілітаційних заходів у формувальному експерименті.