Психологічна реабілітація учасників бойових дій з психічними розладами та травмами
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2023-61.51-73Ключові слова:
психологічна реабілітація учасників бойових дій, психічні розлади, психічна травма, хронічний постійний (або тривалий) стрес, гострий ситуаційний стрес, постійний фізіологічний стрес, психологічний стрес, порушення психологічної стійкості, психологічне перевантаження, емоційний стрес, інформаційний стресАнотація
Метою статті є ознайомлення з поняттям психосоматичного стресу; опис видів військового стресу, показати принципи використання методу позитивної психотерапії для психологічної реабілітації учасників бойових дій із психічними розладами.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувалися такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення. Експериментальним методом є метод організації емпіричного дослідження. Також було використано метод Позитивної Психотерапії.
Результати дослідження. Ми виділяємо такі види стресу: хронічний стрес визначається постійним (чи тривалим) серйозним навантаженням на людину і викликає підвищену нервово-психологічну і фізіологічну напругу організму; гострий стрес викликається певною подією чи явищем, у результаті якого людина втрачає психічну рівновагу; фізіологічний стрес пов’язаний з фізичними перевантаженнями організму і впливом на нього різних шкідливих факторів навколишнього середовища (некомфортна температура, високий рівень шуму). Доведено, що психологічний стрес є наслідком: порушення психологічної стійкості особистості (наприклад, зачеплене самолюбство та ін.); психологічного перевантаження особистості (підвищена відповідальність, великий обсяг роботи та ін.). Показано, що різновидом психологічного стресу є емоційний стрес, що виникає при погрозі, небезпеці, образах. Зазначено, що інформаційний стрес визначається інформаційними перевантаженнями чи інформаційним вакуумом.
Висновки. Вирішення проблеми, яка мучить пацієнта, в позитивній психології завжди має пройти п’ять основних етапів: 1. Аналіз ситуації з боку, з певної відстані. 2. Ретельне опрацювання кожної окремої деталі, всіх без винятку нюансів. 3. Ситуаційна згода. 4. Вербалізація. У психології це – оформлення почуттів та емоцій у словесно-логічні форми. Простими словами, це – опис того, що відчуває людина, думаючи щодо цієї проблеми. 5. Розширення кордонів, постановка нових цілей та складання плану дій. Головна мета кожного сеансу – звільнити людину від вантажу, з яким вона прийшла до психотерапевта. Причому зробити це потрібно саме зараз, у цей момент часу. Цікаво, що за такою схемою фахівці з позитивної психології спілкуватимуться абсолютно зі всіма своїми клієнтами, незалежно від їхньої проблеми.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Харченко Євген, Онуфрієва Ліана
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.