Шляхи розвитку творчого мислення студентів шляхом актуалізації їх слухового диференційованого відчуття

Анотація

Мета дослідження – показати шляхи розвитку творчого мислення студентів шляхом актуалізації їх слухового диференційованого відчуття; запропонувати три етапи сприйняття та розуміння відеоресурсів.

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувалися такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення. Експериментальним методом є метод організації емпіричного дослідження.

 Результати дослідження. Показано, що сприймання і розуміння відеоматеріалу відбувається в декілька етапів: на етапі сприйняття формується загальне уявлення щодо тексту (зазвичай щодо обсягу, граматичної правильності, що формує нечіткий прогноз того, про що йтиметься в тексті та формує зацікавленість). Успішність сприйняття, на нашу думку, репрезентується активністю рецепції та точністю очікувань реципієнта щодо тексту. Тоді критеріями можна вважати: активність рецепції, яка визначається увагою до відеоматеріалу або його ігноруванням. Показником рецепції є кількість відеоматеріалу, який студент переглянув. Така активність є початковим етапом емоційної ідентифікації (поверховою емоційною ідентифікацією), оскільки виникає на основі емоційної реакції цікаво – нецікаво; точність очікувань, що відображає перцептивний прогноз щодо відеоматеріалів та верифікується показником збігу домінант у вторинному сприйманні відеоматеріалів – реакціях на певний фрагмент відеоматеріалу та повний первинний його перегляд. Своєю чергою очікування передують інтерпретації, формуючи пресупозиції для тлумачення. Їх можна вважати поверхневою інтерпретацією.

Висновки. Доведено, що на етапі емоційної ідентифікації відбувається доповнення вторинного відеоматеріалу ймовірними емоційними конотаціями, усвідомлення авторської оцінки та формування власної, а також їх співвіднесення. Критеріями цього етапу вважаємо: 1) узгодженість емоційного ставлення, що виражається через відповідність конотацій у первинному та вторинному відеоматеріалах; показником конотацій можна вважати відсоток конотацій вторинної перцепції, які збіглися; 2) адекватність оцінки, тобто співвідношення оцінки складності розуміння відеоматеріалів з показником адекватності інтерпретації.