Аналіз основних аграваційних наслідків транзиторних ішемічних атак

Анотація

Мета дослідження. Мета цієї статті – показати, чим небезпечні емоційні та когнітивні розлади після ТІА, як виглядає картина цих розладів загалом (симптоми, феноменологія), та якими мають бути першочергові дії, щоб подолати обтяжливі (аграваційні) наслідки цього судинного нападу.

Методи. У цій роботі використано такі методи дослідження: аналіз досліджень, як апаратні (SCT, MRI), так і шкальні методи скринінгової діагностики (MMSE, Verbal Fluency Test) як з використанням персональних опитувальників, так і тестів емоційних станів (Mini-Mult, PHQ-9), HADS тощо).

Результати дослідження. Загалом, правильна оцінка стану пацієнта є критичним елементом у попередженні можливих ускладнень та управлінні наслідками ТІА. Це дозволяє забезпечити швидке і належне медичне втручання, що збільшує шанси на повне відновлення та зменшує ризик довготривалих наслідків. Неправильна оцінка стану пацієнта при транзиторних ішемічних атаках може мати серйозні наслідки, які включають затримку в діагностиці, пропущення важливих симптомів, недостатній нагляд і догляд, неправильне лікування, збільшений ризик повторних судинних подій. У випадку затримки або неправильного лікування можуть залишитися довготривалі функціональні дефіцити. Недостатнє лікування та недостатня медична увага можуть призвести до погіршення якості життя пацієнтів, оскільки вони можуть стикатися з фізичними та психологічними обмеженнями. Неправильна оцінка стану пацієнта може спричинитися до аграваційних наслідків пацієнта та його близьких, збільшити рівень тривоги, індукувати депресивні стани, панічні атаки і страх повторення судинних подій.

Висновки. ТІА слід розглядати та інтерпретувати як важливий передвісник інсульту. Правильна оцінка стану пацієнта може допомогти вчасно виявити ризик інсульту і вжити заходів щодо його запобігання, знизивши ймовірність серйозних ускладнень. Важливе, якщо не вирішальне, значення після ТІА має психологічний супровід як цілісний комплекс профілактичних заходів, що включає: оперативне психодіагностичне обстеження, формування комплаєнсy пацієнта з лікарем, післягоспітальний психологічний моніторинг і супровід, спрямований на загальне оздоровлення психіки та корекцію психічного стану пацієнта, підтримання здорового способу життя та якості життя і, таким чином, профілактику (попередження) можливого інсульту.