Динаміка ефективності надання мультидисциплінарної реабілітаційної допомоги потерпілим із ушкодженнями хребта

Анотація

Ступінь ураження хребта є нині загрозою для здоров’я і стану оптимального функціонування організму людини в постравматичний період. Урахування особливостей механізму психогенних розладів в умовах повномасштабного російського вторгнення сприяє готовності фахівця до стресу й конфліктних ситуацій у реабілітаційний період роботи з потерпілими.

Метою статті є обґрунтування динаміки ефективності надання мультидисциплінарної реабілітаційної допомоги потерпілим із ушкодженнями хребта. Психокорекція має містити перелік тренувальних вправ, орієнтованих на розвиток самопізнання, підвищення психологічної культури, вдосконалення рефлексивних характеристик особистості, самоактуалізацію та передбачатиме оволодіння навичками довільної психофізичної саморегуляції стану.

Методи дослідження. Серед психодіагностичних методик використано такі: опитувальник «Зміна якості життя у зв’язку із захворюванням », методику визначення інтенсивності больового синдрому за візуально-аналоговою шкалою болю (ВАШ) та Міннесо́тський багатопро́фільний особи́стісний опи́тувальник (ММРІ-2) для оцінки психологічного статусу особистості. Характеристику рухової діяльності визначали згідно показників динаміки індексу ходи Хаузера, який визначає мобільність потерпілого та його здатність до вільного пересування і потребу в допоміжних підтримуючих засобах.

Результати дослідження. У досліджуваних із ушкодженням хребта під час госпіталізації та психокорекції в динаміці покращилися зміни щодо стану ходи за індексом Хаузера (сили м’язів) від 3,18±0,13 бала в середньому по групі до 4,9±0,63 після травми. Це свідчить про те, що через 10-12 міс. лікування усі досліджувані пересувалися без допомоги інших супровідних, деякі з яких – цілком самостійно, в межах та за межами житла щодо подолання порогів і невисоких бордюрів. Покращилася рухова активність і хода; спостерігалося помітне зниження інтенсивності болю, прояви тривоги та депресії.