Сучасна когнітивно-інформаційна війна: роль маніпуляцій свідомістю українців у трансформації особистості
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2024-64.157-181Ключові слова:
когнітивно-інформаційна війна, дезінформація, маніпуляція, критичне мислення, медіаграмотність, трансформації особистості, свідомістьАнотація
Мета нашого логнітюдного, міждисциплінарного дослідження є розуміння і вивчення психологічної та нейро-психологічної природи і стратегій когнітивно-інформаційної війни в Українському контексті у 2024 році, а також формування теоретичної бази індивідуальних, особистісних змін, трансформацій і перетворень особистості як негативний наслідок руйнівного впливу методів пропаганди, дезінформації та прийомів маніпуляції на самосвідомість індивіда, мозок, когнітивні функції, емоційно-вольову сферу особистості під час екстремальних та ризикованих бойових дій.
Методи дослідження. Теоретико-методологічну базу дослідження складають комплекс теоретико-емпіричних методів: теоретико- методологічний аналіз, узагальнення, систематизація, опитування, інтерв’ю, тестові методики, метод проєктів, проєктивна методика Роршаха, генетико-креативний підхід (С.Д. Максименко) та принципи його побудови: розвитку; переживання свободи; технології, методи та прийоми дезінформації та пропаганди; саморегуляції поведінки; взаємодії; невизначеності і індетермінізму; терапевтичної дії через призму діджітал технологій; базові філософські, психологічні, соціологічні принципи осягнення проблеми когнітивно-інформаційної війни.
Результати дослідження. Протидія КІВ для України має вирішальне значення для забезпечення національної безпеки та захисту демократичних цінностей. Для ефективного протидії необхідна співпраця між владними структурами, громадським суспільством та міжнародними партнерами.
Висновки. Когнітивно-інформаційна війна (КІВ) 2023-2024 років є важливим аспектом сучасного світового порядку, особливо в контексті російсько-української війни. Це складний механізм маніпуляції свідомістю українців, що використовує різні методи та інструменти для досягнення своїх загарбницьких цілей, що призводить до трансформації когнітивних та поведінкових трансформацій особистості.
Встановлено, що вплив КІВ на українське суспільство виявляється через розкол та поляризацію, підрив довіри до влади, дестабілізацію політичної ситуації та зниження бойового духу української армії. Проте, відповідно до зазначеного плану, є заходи, які можуть зменшити негативний вплив КІВ, такі як розвиток критичного мислення та медіаграмотності, виявлення та протидія дезінформації, захист кібербезпеки та підтримка свободи слова та плюралізму думок.
Майбутні перспективи розвитку КІВ відображатимуться в постійному зростанні технологій та зміні стратегій ведення інформаційної війни. Тому важливо постійно оновлювати та адаптувати заходи протидії до нових викликів. З’ясовано, що для ефективної протидії КІВ необхідно поєднувати технологічні та психологічні підходи, розвивати критичне мислення і медіаграмотність населення та створювати ефективні механізми протидії дезінформації і маніпуляціям.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Максименко Сергій, Деркач Лідія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.