Рівень психологічної готовності дзюдоїстів до змагань
DOI:
https://doi.org/10.15391/ed.2022-1.04Ключові слова:
дзюдо, психологічна готовність, опитування, психологічний стан, самоцінка, саморегуляціяАнотація
Мета – визначити рівень психологічної готовності до змагань дзюдоїстів
на етапі спеціалізованої підготовки та надати рекомендації з метою його підвищення. Матеріал і методи. У дослідженні проводився аналіз спортивної, педагогічної, психологічної літератури для визначення особливостей оцінки та формування психологічної готовності єдиноборців. Для оцінки психологічної підготовленості дзюдоїстів на етапі спеціалізованої підготовки використовувалася анкета, яка містила вісім питань стосовно готовності до змагань дзюдоїстів. В опитуванні прийняли участь 18 дзюдоїстів. Статистична обробка та аналіз результатів дослідження здійснювався на основі загальноприйнятих методик у фізичному вихованні та спорті. Результати: результат оцінки «впевненості у собі на змаганнях» дзюдоїстами в середньому склав 3,8. Найбільший показник у самооцінки, спортсмени оцінили себе у 4,1 бал. Це єдине питання, де значення більше 4 балів. Свій рівень емоційної стійкості спортсмени оцінили у 3,1 бал, це найменший показник. Результати анкетування на питання «здатності до саморегуляції» оцінено в середньому спортсмени у 3,2 бали. Свої здібності мобілізувати сили у продовж поєдинку спортсмени оцінили у 3,4 балів. Високу оцінку спортсмени поставили собі у здатності до концентрації уваги – 3,8 бали. Надані рекомендації формування психологічної готовності до змагань дзюдоїстів на етапі спеціалізованої підготовки, яка складається з декількох
взаємопов’язаних частин: оцінка психологічної готовності дзюдоїстів; комплекс засобів формування психологічної готовності; структура та особливості навчально-тренувального процесу з метою формування психологічної готовності. Рекомендації складаються з чотирьох блоки засобів, які можуть бути використані дзюдоїстами у навчально-тренувальному процесі. Висновки. Спортсмени мають досить високі значення самооцінки та впевненості у своїх діях, але в той же час досить низько оцінили свою емоційну стійкість та розуміння, які дії треба виконувати у певний час. Також спортсмени оцінили себе найменше в питанні саморегуляції та здатності мобілізуватися, в той же час найбільше мають здатність до концентрації уваги та прояву вольових якостей.
Посилання
Алексєєв, А.Ф., Ананченко, К.В., & Голоха, В.Л. (2021). Мотивація та психоемоційний стан в змагальній діяльності дзюдоїстів-ветеранів. Єдиноборства, 3(21), 4-12.
Ананченко, К.В., Чуєв, А.Ю., & Зантарая, Г.М. (2019). Дослідження методів регулювання позитивних емоцій в одноборствах. Єдиноборства, 3(13), 4-12.
Бабушкин, Г.Д., Шумилин, А.П., Чикуров, А.И. & Соколов, А.Н. (2008). Влияние психологической готовности на предстартовое состояние и результативность соревновательной деятельности дзюдоистов различной квалификации. Ученые записки университета им. ПФ Лесгафта, 3, 13-16.
Бейгул, І. (2014). Вплив спеціальної психологічної підготовки на здоров’я і розвиток особистості дзюдоїстів. Спортивний вісник Придніпров'я, 1, 118-122.
Вейнберг, Р.С. & Гоулд, Д. (2001). Психологія спорту. Олімпійська література, Київ.
Воронова, В.І. (2007). Психологія спорту: навчальний посібник. Олімпійська література, Київ.
Высочина, Н. (2016). Психологическое обеспечение в многолетней подготовке спортсменов. Наука в олимпийском спорте, 4, 65–71.
Долганов, О.В. (2015). Психологическая подготовка в дзюдо. Теоретические и практические проблемы физической культуры и спорта, 284-289.
Ильин, Е.П. (2008). Психология спорта. СПБ.: Питер.
Коробейніков, Г., Приступа, Є., Коробейнікова, Л., & Бріскін, Ю. (2013). Оцінювання психофізіологічних станів у спорті. ЛДУФК, Львів.
Коробейніков, Г.В. & Дуднік, О.К. (2016). Діагностика психоемоційних станів у спортсменів. Спортивна медицина, 1, 33–36.
Костюкевич, В.М., Шинкарук, О.А., Воронова, В.І., & Борисова, О.В. (2019). Основи науково-дослідної роботи здобувачів вищої освіти за спеціальністю Фізична культура і спорт. Олімпійська літ. Київ.
Курилюк, С. (2019). Дослідження психологічних особливостей саморегуляції дзюдоїстів на початковому етапі підготовки. Єдиноборства, 2(12), 31–38.
Латишев, М.В., Квасниця, О.М., Спесивих, О.О., & Квасниця, І.М. (2019). Прогнозування: методи, критерії та спортивний результат. Спортивний вісник Придніпров’я, 1, 39–47.
Латышев, Н.В., Поляничко, Е.Н., Юшина, Е.В., Еретик, А.А., & Барабаш О.В. (2020). Анализ результатов выступления сборной команды Украины по вольной борьбе в преддверии Олимпийских игр 2020. Єдиноборства, 2(16), 31-42.
Мосенз, В.А., Хорьяков, В.А., Приходько, В.М., Приходько, Е.А., & Романенко, В.А. (2010). Структура личности и темпераментальных свойств у дзюдоистов 14–16 лет.
Педагогiка, психологiя та медико–бiологiчнi проблеми фiзичного виховання i спорту, 2, 93-95.
Первачук, Р.А., Тропин, Ю.Н., Романенко, В.В., & Чуев, А.Ю. (2017). Модельные характеристики сенсомоторных реакций и специфических восприятий квалифицированных борцов. Слобожанський науково-спортивний вісник, 5, 84-88.
Пуни, А.Ц. (2002). О психологической разведке в подготовке к соревнованию. Спортивная психология, 246-250.
Тропин, Ю.Н., & Бойченко, Н.В. (2017). Содержание различных сторон подготовки борцов. Единоборства, 4, 79-83.
Тропин, Ю.Н., & Бойченко, Н.В. (2018). Взаимосвязь психофизиологических показателей и физической подготовленности у квалифицированных борцов. Слобожанський науково-спортивний вісник, 2(64), 82-87.
Тропин, Ю.Н., Романенко, В.В., Голоха, В.Л., Алексеева, И.А., & Алексенко, Я.А. (2018). Особенности проявления сенсомоторных реакций студентами ХГАФК. Слобожанський науково-спортивний вісник, 3 (65), 57-62.
Тропін, Ю.М., Романенко, В.В., & Латишев, М.В. (2021). Взаємозв’язок рівня прояву сенсомоторних реакцій з показниками фізичною підготовленістю у юних таеквондистів. Єдиноборства, 2(20), 93–104.
Шандригось, В.І. (2018). Cистемно-історичний аналіз досягнень країн-учасниць в змаганнях з вільної боротьби на Олімпійських Іграх (1904-2016 рр.). Єдиноборства, 1(7), 89-97.
Шандригось, В.І., Латишев, М.В., Розторгуй, М.С., & Первачук, Р.В. (2021). Аналіз відбору зі спортивної боротьби на Олімпійські ігри у Токіо. Єдиноборства, 3(21), 84–98.
Шинкарук, О.А. (2013). Теорія і методика підготовки спортсменів: управління, контроль, відбір, моделювання та прогнозування в олімпійському спорті. НВП Поліграфсервіс, Київ
Beam, W., & Adams, G. (2010). Exercise Physiology Laboratory Manual. McGraw–Hill, New York.
Chirazi, M. (2013). Consequences of the new specifications of the judo regulations. Sport si Societate: Revista de Educatie Fizica, Sport si Stiinte Conexe,13(2), 225-231.
Korobeynikov, G.V., Korobeynikova, L.G., Romanyuk, L.V., Dakal, N.A., & Danko GV. (2017). Relationship of psychophysiological characteristics with different levels of motivation in judo athletes of high qualification. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 21(6), 272-278.
Latyshev M., Latyshev S., Kaupužs A., Kvasnytsya O., Tropin Y., Kvasnytsya I., & Prystynskyi V. (2020). Cadets and Juniors Success: how Important is it for Sports Careers in Free-Style Wrestling? Society. integration. education. Proceedings of the International Scientific Conference. Vol.VI, May 22th-23th, 282-291.
Latyshev, M., Shandrygos, V., Tropin, Y., Polianychko, O., Deineko, A., Lakhtadyr, O., & Mozoliuk, O. (2021). Age distribution of wrestlers participating in the world championships. Acta Kinesiologica, 15 (1), 138-143.
Tropin, Y., Latyshev, M., Saienko, V., Holovach, I., Rybak, L., & Tolchieva, H. (2021). Improvement of the Technical and Tactical Preparation of Wrestlers with the Consideration of an Individual Combat Style. Sport Mont, 19(2), 23-28.
Tropin, Y., & Shatskikh, V. (2017). Model features of sensorimotor reactions and specific perception in wrestling. Applicable Research in Wrestling, 241.
Ziv, G., & Lidor, R. (2013). Psychological Preparation of Competitive Judokas. Sports SciMed, 12(3), 371-380.
