Показники фізичної підготовленості тхеквондистів 15-17 років
DOI:
https://doi.org/10.15391/ed.2023-3.07Ключові слова:
тхеквондо, підготовка, фізична підготовленість, спортсмени, розвиток, кореляційний аналіз, взаємозв’язок, тренуванняАнотація
Мета: визначити показники фізичної підготовленості тхеквондистів 15-17 років. Матеріал та методи. У дослідженні взяли участь 120 тхеквондистів: у 1 групі – спортсмени 15 років, в 2 групі – 16 років в 3 групі – 17 років, по 40 у кожній віковій групі. Кваліфікація спортсменів 1-2 дорослий розряд. В дослідженні використовувались наступні методи: аналіз і узагальнення науково-методичної та спеціальної літератури, інформації в мережі Internet, педагогічне тестування, методи математичної статистики. Статистичний аналіз отриманих даних та кореляційний аналіз між показниками фізичної підготовленості виконано за допомогою ліцензійної програми MS Excel (2010). Визначалися показники описової статистики: середнє арифметичне значення, стандартне відхилення, помилка середнього арифметичного. Результати: аналіз фізичної підготовленості тхеквондистів показав, що за середніми показниками протягом 15-17 років результати відрізняються в середньому від: 0,12 до 57,96 %. Найбільша різниця в показниках фізичної підготовленості тхеквондистів 15-17 років – 57,96 % спостерігалася в тесті згинання розгинання рук в упорі лежачі, а найменша 0,12 % у бігу на 400 м. У 15-річних тхеквондистів виявлені високі кореляційні взаємозв’язки між: підтягуванням на високій перекладені та згинанням розгинанням рук в упорі лежачи r=0,597, та високі зворотні взаємозв’язки виявлені між показниками: біг на 100 м та стрибками через скакалку за 1 хв r=-0,570, у 16-річних тхеквондистів – між показниками: нахилом тулубу вперед з положення сидячі та стрибками через скакалку за 1 хв r=0,749; зміною стойок за 1 хв та стрибками через скакалку за 1 хв r=0,792; зміною стойок за 1 хв та нахилом тулубу вперед з положення сидячі r=0,739, 17-річних – між: індексом, біг на 200 м та бігом на 100 м r=0,579. Висновки. Дослідженням встановлено, що середньостатистичні показники фізичної підготовленості спортсменів з віком, за більшістю показників, стають більш однорідні, у 17-річних тхеквондистів V=8,53–51,19 %, у 16-річних – V=10,38–46,58 %, а у 15-річних – V=10,31–60,02 %. З віком спостерігається зменшення високих зворотних взаємозв’язків та збільшення кількості середнього рівня кореляційних зв’язків. Це обумовлено тим, що з віком, поліпшення показників фізичної підготовленості відбувається за рахунок покращення спеціальної фізичної підготовленості.
Посилання
Антомонов, М.Ю. (2006). Математическая обработка и анализ медикобиологических данных. Киев.
Бачинська, Н.В., & Кощєєв, О.С. (2010). Контроль загальної та спеціальної фізичної підготовленості тхеквондистів 12-13 років. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, № 1, 6–9. https://sportpedagogy.org.ua/html/journal/2010-01/10bmvsyt.pdf.
Бойченко, Н.В. (2023). Аналіз взаємозв’язку рівня фізичної підготовленості з технічними показниками змагальної діяльності дзюдоїстів 19-21 років різних вагових категорій. Проблеми і перспективи розвитку спортивних ігор та одноборств у закладах вищої освіти, 5–9. http://journals.uran.ua/pprsievnz/article/download/273308/268758.
Данищук, С., Яців, Я., & Гнатчук, Я. (2022). Обґрунтування параметрів контролю спеціальної фізичної підготовленості спортсменів віком 12–13 років у таеквон-до ітф. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини, (27), 5–13. http://visnyk-sport.kpnu.edu.ua/article/view/275025.
Мирошниченко, Є., & Бойченко, Н. (2022). Порівняльний аналіз рівня спеціальної фізичної підготовленості спортсменок 14-15 років в дзюдо та самбо. Проблеми і перспективи розвитку спортивних ігор і єдиноборств у вищих навчальних закладах, 1, 22-25. http://journals.uran.ua/pprsievnz/article/download/252698/250006.
Мішельман, С.В., & Детченя, В.В. (2012). Особливості підготовки тхеквондистів на етапі спеціалізованої базової підготовки. Олимпийский спорт, физическая культура, здоровье нации в современных условиях, 251–255.
Панов, П.П., & Тропін, Ю.М. (2019). Модельні характеристики фізичної підготовленості кваліфікованих спортсменів-рукопашників. Єдиноборства, №3 (13), 35–41. DOI:10.15391/ed.2019-3.05.
Пашков, І.М. (2017). Методичні особливості застосування засобів в тренувальному процесі тхеквондистів. Актуальные проблемы спортивных единоборств в вузах, № 13, 49–52. http://www.sportsscience.org/index.php/combat/article/view/510/531.
Пашков, І.М., & Пироженко, О.В. (2023). Кореляційні взаємозв’язки спеціальної фізичної та технічної підготовленості тхеквондистів. Єдиноборства №1 (27), 39–48.
Пашков, І.М., & Кощеєв, О.С. (2022). Тхеквондо ВТФ. Навчальна програма для дитячо-юнацьких спортивних шкіл, шкіл вищої спортивної майстерності, закладів спеціалізованої освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання. Міністерства молоді та спорту України. Київ.
Пашков, І.М., & Пашкова, В.І. (2020). Особливості техніко-тактичної підготовки в єдиноборствах. Проблеми і перспективи розвитку спортивних ігор та одноборств у закладах вищої освіти, 29–32.
Пашкова, В.І.(2022). Особливості застосування засобів у тренувальному процесі тхеквондистів-юніорів 15–17 років. Фізична культура і спорт. Виклики сучасності, 66–72.
Платонов, В.М. (2020). Сучасна система спортивного тренування. Перша друкарня, Київ.
Ровний, А.С., Ільїн, В.М., Лизогуб, В.С., & Ровна, О.О. (2015). Фізіологія спортивної діяльності. ХНАДУ, Харків.
Ровный, А.С., Галимский, В.А. & Бойченко, Н.В. (2016). Физическая и технико-тактическая подготовка каратистов (киокушинкай) на этапе предварительной базовой подготовки. Харьков.
Ровный, А.С., Романенко, В.В. & Пашков, И.Н. (2013). Управление подготовкой тхеквондистов : монография. Харьков.
Савченко, В.Г., & Лукіна, О.В. (2016). Провідні компоненти фізичної та технічної підготовленості юних спортсменів-єдиноборців. Спорт вісник Придніпров‘я, №1, 111–116. http://infiz.dp.ua/misc-documents/2016-01/2016-01-18.pdf.
Cаєнко, В.Г., & Мишельман, С.В. (2010). Оптимальне співвідношення обсягів тренувальних навантажень в одноцикловому експериментальному періоді підготовки тхеквондистів високої кваліфікації. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, №9, 81– 84. https://sportpedagogy.org.ua/html/journal/2010-09/10svgahq.pdf.
Санжарова, Н.М., Огарь, Г.О., & Сич, Д.В. (2018). Особливості швидкісно-силової підготовки юних тхеквондистів. Єдиноборства, №3(9), 58–68. http://www.sportsscience.org/index.php/combat/article/view/745/787#.
Тропін, Ю.М., Романенко, В.В., & Латишев, М.В. (2021). Взаємозв’язок рівня прояву сенсомоторних реакцій з показниками фізичною підготовленістю у юних таеквондистів. Єдиноборства, 2(20), 93-104. DOI:10.15391/ed.2021-2.08.
Чертов, І., & Бойченко, Н. (2023). Рівень фізичної підготовленості дзюдоїстів 19-21 років різних вагових категорій. Єдиноборства, (1 (27)), 102-109. DOI:10.15391/ed.2023-1.09.
Rovniy, A., Pasko, V., Karpets, L., Lyzogub, V., Romanenko, V., Pashkov, I., Dzhym, V., & Dzhym, Y. (2018). Optimization of physical loads as a basis for formation of the coordination features of young taekvondo athletes. Research journal of pharmaceutical biological and chemical sciences, № 9(5), 2216–2225. https://www.rjpbcs.com/pdf/2018_9(5)/[281].pdf.
Tropin, Y., Boychenko, N., & Kovalenko, J. (2021). Improving the Methodology of Development of Strength Qualities Of 15-16-Year-Old Judokas. Slobozhanskyi herald of science and sport, 9(2), 26-35. http://journals.uran.ua/sport_herald/issue/view/14055/7519#page=26.
Yu, S., & Boychenko, N. (2023). A comprehensive approach to special physical training for experienced judo athletes aged 19-21: minimizing health risks. Pedagogy of Health, 2(1), 11-18. https://healtheduj.com/index.php/ph/article/view/16.
