Аналіз відбору зі спортивної боротьби на Олімпійські ігри у Токіо

Автор(и)

  • Віктор Шандригось Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Україна http://orcid.org/0000-0002-1511-4559
  • Микола Латишев Київський університет Бориса Грінченка, Україна https://orcid.org/0000-0001-9345-2759
  • Марія Розторгуй Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського, Україна http://orcid.org/0000-0001-7726-0036
  • Ростислав Первачук Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського, Україна http://orcid.org/0000-0002-8067-7825

DOI:

https://doi.org/10.15391/ed.2021-3.08

Ключові слова:

система відбору, олімпійська ліцензія, спортивна боротьба, Олімпійські ігри, етап, країна, континент, кваліфікаційний турнір

Анотація

Мета: проаналізувати кваліфікаційні вимоги для здобуття спортсменами олімпійських ліцензій для участі в Іграх ХХХІІ Олімпіади у м. Токіо зі
спортивної боротьби. Матеріал і методи. Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення літературних даних та мережі Інтернет, методи математичної статистики. Вихідні дані результатів виступів взяті з офіційного сайту міжнародної федерації спортивної боротьби «United World Wrestling» (https://uww.org/). Для статистичної обробки даних і графічного представлення результатів використовувалася програма MS Excel. Результати: встановлено, що згідно з вимогами МОК в змаганнях зі спортивної боротьби на літніх ОІ у Токіо можуть брати участь не більше 288 атлетів (по 16 борців у 12 вагових категоріях у змаганнях чоловіків і по 16 учасниць в шести вагових категоріях у змаганнях жінок). За право виступати на ОІ зі спортивної боротьби проводився досить напружений відбір, що включав кілька етапів. Виявлено, що жодна із найсильніших «борцівських» країн світу не здобула максимальної кількості ліцензій (18) на ОІ. Росія здобула 17 ліцензій, США – 15, по 12 – у команд Куби і Японії, по 11 – у Ірану, Казахстану і Китаю, по 10 – у Тунісу та України. 10 і більше учасників представлять на ОІ 9 найсильніших «борцівських» держав, що в сумі склало 37,85 % усіх борців. Всього право участі в ОІ завоювали представники 62 країн. 52,43 % ліцензій здобули представники 14 країн. 20 держав зможуть виставити на ОІ лише по одному атлету, при тому, що в їх число увійшли держави, які мають давні борцівські традиції. Проте, здобули путівки на ОІ і невеличкі країни, що свідчить про популяризацію боротьби і розширення її географії у світі. Найбільшу кількість путівок на ОІ у Токіо традиційно здобули представники Європи – 122 ліцензії (42,36 %), їм поступилися борці з Азії – 84 ліцензії (29,17 %), значно менше ліцензій у представників Америки – 44 (15,28 %), Африки і Океанії – 38 (13,19 %). Висновки. Обмеження кількості борців, які беруть участь в Олімпіадах, змушує фахівців боротьби перебувати в постійному пошуку оптимальної системи відбору спортсменів, причому такий відбір повинен, по-перше, забезпечити участь в ОІ всіх найсильніших борців планети і, по-друге, надати рівні права представникам різних країн і континентів в суперництві за цю участь. Перенесення літніх ОІ у Токіо на 2021 рік через пандемію коронавірусу внесло свої корективи у календар кваліфікаційного відбору і позначилося на результатах самого відбору. Все це в сукупності негативно позначилося на ефективності відбору, і значна частина борців високого класу так і не змогла відібратися до участі на ОІ.

Біографії авторів

Віктор Шандригось, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

к.фіз.вих., доцент

Микола Латишев , Київський університет Бориса Грінченка

к.фіз.вих. доцент

Марія Розторгуй, Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського

доктор наук з фізичного виховання та спорту, доцент

Ростислав Первачук , Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського

к.фіз.вих. доцент

Посилання

Апойко, Р.Н. (2016). Эволюция спортивной борьбы в международном олимпийском движении и ее влияние на основные компоненты подготовки борцов высшей квалификации (Автореф. дис. … д-ра пед. наук). Санкт-Петербург, Россия.

Апойко, Р.Н., & Тараканов, Б.И. (2015). Спортивная борьба: эволюция, тенденции, проблемы и приоритетные пути их решения : монография. СПб. : Изд-во Политех. Ун-та

Бойченко, Н.В., Чертов, І.І., Пирог, Ю.А., & Алексєєв, А.Ф. (2020). Аналіз показників змагальної діяльності висококваліфікованих дзюдоїсток легких вагових категорій. Єдиноборства, 4-12.

Булатова, М.М. (2017). Боротьба. Енциклопедія в запитаннях і відповідях. Навчальне видання. Олімпійська література, Київ.

Дагбаев, Б.В. (2013). Подготовка борцов вольного стиля с учетом современных правил соревнований: монография. Улан-Удэ.

Задорожна, О.Р., Бріскін, Ю.А., Пітин, М.П., Потоп, В., Гращенкова, Ж.В., Глухов, І.Г., & Дробот, К.В. (2020). Особливості комплектування складу учасників Ігор ХХХІІ

Олімпіади 2020 у Токіо (на прикладі спортивних єдиноборств). Український журнал медицини, біології та спорту, Том 5, № 3(25), 445-449. https://DOI:10.26693/jmbs05.03.445

Латишев, Н., Шандригось, В., Тропин, Ю., Квасница, О., & Головач, И. (2020). Женская борьба: анализ результатов выступления сборной команды Украины. Фізична культура, спорт та здоров’я нації: збірник наукових праць, Вип. 9(28). 237-243. https://DOI:10.31652/2071-5285-2020-9(28)-237-243

Леннарц, К. (2013). Спортивная борьба в системе олимпийского спорта. Наука в олимпийском спорте, 4, 4-7.

Приступа, Є., Бріскін, Ю., Палатний, А., & Пітин, М. (2017). Розвиток та становлення спортивних єдиноборств у програмах Ігор Олімпіад сучасності. Фізична активність, здоров'я і спорт, №1(27), 3-19.

Тропин, Ю.Н., Панов, П.П., & Фазилов, Р.К. (2017). Анализ выступлений украинских борцов греко-римского стиля в лицензионных соревнованиях на Олимпийские игры 2016 года. Единоборства, №2(4), 52-55.

Чертов, І.І., Бойченко, Н.В., Зантарая, Г.М., & Мирошниченко, Є.С. (2021). Аналіз показників змагальної діяльності лідируючих дзюдоїсток вагової категорії до 52 кг. Єдиноборства, 69-78.

Шандригось, В.І. (2018). Cистемно-історичний аналіз досягнень країн-учасниць в змаганнях з вільної боротьби на Олімпійських Іграх (1904-2016 рр.). Єдиноборства, №1(7), 89-97.

Шандригось, В.І. (2019). Динаміка кількості вагових категорій борців вільного стилю в програмах Олімпійських ігор. Єдиноборства, №2 (12), 58-67. https://DOI:10.5281/zenodo.2544680

Шандригось, В.І., Латишев, М.В., Первачук, Р.В., & Яременко В.В. (2020). Аналіз результатів виступів збірної команди України з жіночої боротьби. Єдиноборства, №4(18), 90-104 https://DOI:10.15391/ed.2020-4.09

Шандригось, В.І., Латишев, М.В., Розторгуй, М.С., & Первачук Р.В. (2021). Динаміка кількості вагових категорій в жіночій боротьбі. Єдиноборства, №1(19), 79-89, https://DOI:10.15391/ed.2021-1.08.https://olympics.com/ioc/news/joint-statement-from-the-international-olympic-committee-and-thetokyo-2020-organising-committee– [Електронний ресурс]. – Режим доступуhttps://olympics.com/ (дата звернення: 01.05.2021).

https://uww.org/sites/default/files/2021-03/210226_revised_qualification_system_-_wrestling_-_eng.pdf– [Електронний ресурс]. – Режим доступу https://olympics.com/ (дата звернення: 01.05.2021).

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-08-29

Номер

Розділ

Статті