Дослідження тактики ведення змагального двобію каратистами-юніорами
DOI:
https://doi.org/10.15391/ed.2024-1.03Ключові слова:
каратисти-юніори, манера, тактика, змагальна діяльність, тактичні дії, технічні діїАнотація
Мета: за допомого анкетного опитування провести аналіз тактики ведення змагального двобію каратистами-юніорами. Матеріал та методи. Під час дослідження були використані такі методи: аналіз науково-методичної інформацію та джерел інтернету; опитування каратистів-юніорів; педагогічне спостереження; методи математичної статистики. В досліджені приймали участь 22 каратиста 16±1,99 років. Для проведення опитування було складено анкету з 20 питань, які розподіллено за такими групами: питання щодо визначення манери ведення поєдинку, питання щодо визначення особливостей техніко-тактичний дій, питання щодо можливостей керувати тактичними діями. Результати: аналіз науково-методичної інформації та джерел інтернету, показали, що дослідження змагальної діяльності єдиноборців є обов'язковим етапом їх спортивної підготовки. Опитування каратистів-юніорів дали змогу виявити спрямованість тактики ведення ними спортивного двобію. Дослідження дозволило визначити арсенал техніко-тактичних дій, які відповідають обраній тактиці. За результатами опитування було виявлено, що найбільш вагомими відмінностями є те, що спортсмени силової манери віддають перевагу розвідувальним діям, темповики обирають високі та, в більшості випадків, бокові та лівосторонні стійки. Спортсмени-ігровики надають перевагу поєднанню різноманітних переміщень з різноманітними техніко-тактичними діями. В свою чергу, каратисти-універсали поєднують різноманітні техніко-тактичні дії з високим темпом ведення поєдинку. Висновки. Дослідження тактики ведення каратистами-юніорами спортивного поєдинку є важливою складовою для підвищення результативності їх змагальної діяльності. Визначено особливості тактики ведення поєдинку, а саме 13,6 % каратистів-юніорів обирають ігрову манеру, 18,2 % – манеру темповика, 18,2 % – манеру силовика, 50 % спортсменів надають перевагу універсальній манері ведення змагального двобію. Каратисти-ігровики відрізняються великою кількістю маневрувань та хибних дій. Темповики атакують серіями ударів та ведуть бій у високому темпі. Силовики відзначаються небагато чисельними, але сильними ударами. Спортсмени-універсали поєднують якості, характерні іншим манерам
Посилання
Арушанян, Е.Б. (2020). Аналіз техніко-тактичних дій висококаліфікованих борців на головних змаганнях макроциклу. Кваліфікаційна робота. Херсон, Україна.
Ашанін, В.С., & Литвиненко, А.Н. (2013). Індивідуалізація техніко-тактичної підготовки в спортивних єдиноборствах. Вісник Чернігіського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, 107(2), 102-107.
Богдан, І.О. (2014). Карате WKF: Навчальна програма для дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Київ.
Бойченко, Н.В., Тропін, Ю.М., & Панов, П.П. (2013) Техніка та тактика у спортивній боротьбі. Фізичне виховання та спорт у вищих учбових закладах, 53-57.
Бойченко, Н.В. (2015). Модель техніко-тактичної підготовки каратистів «ігрової» манери ведення поєдинку. Слобожанський науково-спортивний вісник, (2), 34-37.
Бойченко, Н.В., & Гринь, Л.В. (2011). Техніко-тактичні показники змагальної діяльності єдиноборців. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту, 1, 10-13.
Бутенко, Б.І. (2017). Спеціалізована підготовка каратиста. Астрель, Харків.
Вербовата, О.В., & Романенко, В.В. (2022). Аналіз змагальної діяльності каратистів високої кваліфікаціїї. Єдиноборства,1(27), 4-13. DOI:10.15391/ed.2023-1.01
Гірак, А. (2013). Навчально-тренувальні програми бойових мистецтв як відображення їх концепції. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві, (2(22)), 121-125.
Гуцул, Н. (2015). Індивідуалізація спортивної підготовки єдиноборців. Фізична культура, спорт та здоров’я нації,19, 95-100.
Демченко, В.Н., Жадан, А.Б., & Худякова, В.Б. (2020). Деякі особливості розвитку і тактики ведення поєдинку у жіночому боксі. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова,3(123), 37-42. DOI: 10.31392/NPU-nc.series15.2020.3(123).07
Кіндзер, Б., Ільницький, І., Матвіїі, В., Пресняков, Д., Кобяк, А., & Волощук, І. (2020). Вдосконалення спеціальної підготовки кваліфікованих каратистів (стилю кіокушинкай) в змагальній дисципліні куміте. Фізична культура, педагогіка, здоров’я та фізична терапія, 37-56.
Козіна, Ж.Л., Кот, В., & Огарь, Г.О. (2018). Індивідуальний підхід у підготовці спортсменів у єдиноборствах. Здоровье, спорт, реабилитация, 2, 28-38. DOI: 10.52812/zenodo.1342451
Конох, А.П. (2019). Особливості підготовки майбутніх тренерів-викладачів східних одноборств до професійної діяльності в дитячо-юнацькій спортивній школі. Інноваційна педагогіка, 17, 81-84.
Кравченко, К. (2021). Стан розвитку та проблеми фінансування карате в Україні на регіональному рівні. Scientific Collection «Interconf», 53, 741-750.
Моргун, О.С. (2020). Особливості техніко-тактичних дій борців вільного стилю на етапі попередньої базової підготовки. Кваліфікаційна робота. Київ, Україна.
Мунтян, В.С. (2018). Особливості розвитку єдиноборств у контексті ієрархії потреб і основних теорій виникнення фізичного виховання. Єдиноборства, 2(8), 251-68.
Назимок, В.В., Гаврилова, Н.М., Мартинов, Ю.О., & Добровольський, В.Е. (2021). Фізичне виховання. Бокс. КПІ ім. Ігоря Сікорського, Київ.
Ост’янов, В.Н. (2011). Навчання та тренування спортсменів. Олімпійська література, Київ.
Ровний, А.С., Галимський, В.А., & Бойченко, Н.В. (2015). Динаміка спеціальної роботоспроможності кваліфікованих каратистів під впливом анаеробних навантажень. Слобожанський наукова-спортивний вісник, 6(50), 151-154.
Саєнко, В.Г. (2012). Побудова і контроль тренувального процесу спортсменів в кіокушинкай карате. СПД Рєзніков ВС, Луганськ.
Согоколь, О.А., & Донець, О.В. (2020). Словник основних термінів з фізичної культури : навчальний посібник. Полтава.
Шинкарук, О., & Коженкова, А. (2015). Характеристика чинників, що впливають на ефективність змагальної діяльності у веслуванні академічному. Теорія і методика фізичного виховання та спорту, 1, 3-6.
Chaabene, H. (2015). Physiological responses to karate specific activities. Scince & Sports, 30(40),179-187.
Hartmann, U. (2004). General aspects of Muscular adaptation in Sport. The 4th international and Sport Science, 43-44.
Ta’kody, J. (2006). The Budo karate of Cameron Quinn. Australian’s martial arts magazine, 17(6), 38-41.
