Features of the psychophysiological indicators of highly qualified athletes taking into account sexual dimorphism (for example, karate and sports acrobatics)
DOI:
https://doi.org/10.15391/ed.2019-4.04Keywords:
psychophysiological indicators, karate, sports acrobatics, sexual dimorphismAbstract
Purpose: study of the psychophysiological state of highly qualified athletes specializing in karate and sports acrobatics, taking into account sexual dimorphism. Material and methods: the results of the study of psychophysiological indicators of acrobats and karate players were conducted, which was conducted using psychophysiological testing: determination of simple and complex visual-motor reaction, latent period of visual-motor reaction, functional mobility of nervous processes. Highly skilled athletes 17-24 years old specializing in karate and sports acrobatics participated in the experiment. Research methods: 1. Analysis of scientific and methodological literature. 2. Psychophysiological testing: the definition of a simple complex visual-motor reaction, the latent period of the visual-motor reaction, and the functional mobility of nervous processes. 3. Methods of mathematical statistics. Results: An analysis of our research results showed some heterogeneity in the values of the properties of neurodynamic functions between boys and girls in acrobatics and karate. In the group of athletes, getting karate, it was revealed that a complex visual-motor reaction is more reactive than acrobats. The differences are significant in comparison between groups of young men acrobats and karatekas, as well as between girls and boys of both sports (at p ≤ 0,05; 0,01), the confidence level is 90 and 95%. Conclusions: the functional organization of psychophysiological functions in highly qualified athletes has various strategies for processing information depending on gender. Athletes with a high level of psychophysiological state are distinguished by the best indicators of functional mobility and strength of nervous processes (statistical significance p≤0.05; 0.01). The increase in the level of psychophysiological state depends on the degree of expression of individually-typological properties of nervous processes, which leads to a statistically significant improvement in the speed and quality of information processing.
References
Алёшичева, А. В., Байковский, Ю. В., & Самойлов Н. Г. (2018). «Применение методов оценки качества жизни для диагностики состояния психологического здоровья спортсменов». Спортивный психолог, №2 (49), 52-57.
Астахов, Д. Б., & Косс, В. В. (2016). «Предстартовый невроз и запредельное торможение центральной нервной системы (ЦНС) в соревновательный период у самбистов. Современные методы диагностики и коррекции»». Экстремальная деятельность человека, №3(40), 21-23.
Бачинська, Н. В. (2018). «Побудова річного циклу навчально-тренувального процесу в парно-групових видах спортивної акробатики в аспекті статевого диморфізму». Тенденції та перспективи розвитку науки і освіти в умовах глобалізації, Вип. 39, 393-396.
Блеер, А. Н., Корнеев, Д. К., & Савинкина, А. О. (2018). «Методика диагностики распределения внимания спортсменов на симуляторе виртуальной реальности». Спортивный психолог, №2 (49), 58-63.
Єрмаков, С. С. (2002). «Інформаційні технології у наукових спортивних дослідженнях». Наук. пр. нац. б-ки України ім. В.І. Вернадського. Вип. 8, 272-280.
Колосова, Е. В., & Халявка, Т. А. (2015). «Электронейромиографическая характеристика высококвалифицированных спортсменов-биатлонистов различных гендерных групп». Спортивний вісник Придніпров’я, № 3, 225–229.
Коробейніков Г., & Приступа Є. (2013). Оцінювання психофізіологічних станів у спорті. Монографія. ЛДУФК, Львів. ІSBN 978-966-2328-59-2.
Коробейніков, Г. В., & Дуднік, О. К. (2006). «Діагностика психоемоційних станів у спортсменів». Спорт. медицина, №1, 33–36 .
Коробейнікова, Л. Г., & Коробейніков, Г. В. (2016). «Діагностика психофізіологічного стану організму як одна з ключових проблем спортивної медицини». Спортивна медицина, № 1, 3-10.
Лизогуб, В. С. (2010). «Індивідуальні психофізіологічні особливості людини та професійна діяльність». Фізіол. журн., № 2, 34–42.
Лысенко Е. Н., & Шинкарук О. А. (2015). «Влияние на проявление нейродинамических свойств спортсменов полового диморфизма и напряженной физической работы». Наука и спорт: современные тенденции, Том 6, № 1, 11–18.
Макаренко, М. В., & Лизогуб, В. С. (2003). «Комп’ютерна система "Діагност-1" для визначення нейродинамічних властивостей вищої нервової діяльності людини». Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі, 60.
Пичугина, М. К. (2015). «Тревожность у спортсменов-единоборцев 9–14 лет (на примере кудо)». Экстремальная деятельность человека, №2 (35), 36-39.
Пятисоцкая, С. С. (2009). «Проблема индивидуального похода подготовки в спортивных единоборствах (каратэ)». Слобожанський науковоспортивний вісник, №3, 168-171.
Пятисоцька, С. С. (2010). Індивідуалізація підготовки юних каратистів на початковому етапі з використанням інформаційних технологій. (Автореф…к.фіз.вих.) Харків, Україна.
Роженцов, В. В., & Роженцов, В. В. (2009). «Диагностика предстартового функционального состояния организма спортсменов на основе психофизиологических параметров ЦНС». Вестн. спорт. науки, № 3, 39–44.
Федорчук, С., & Лысенко, Е. (2017). «Характер реакции на движущийся объект у спортсменов высокой квалификации в условиях психоэмоционального напряжения». Спортивна наука України, № 3 (79), 47-54. ISSN 1993-5757.
Шинкарук, О., & Лысенко, Е. (2004). «Влияние полового диморфизма и физических нагрузок на проявление нейродинамических свойств у спортсменов высокого класса». Наука в Олимпийском спорте, № 1, 75–79.
Costas, I. K., & Terry, P. C. (2010). Inside sport psychology. Champaign: Human Kinetics.
Raedeke Thomas, D., & Alan, L. (2004). «Smith Sport psychology». Journal of Sport & Exercise Psychology, Vol. 26, 525–541.
