Боротьба сумо крізь призму мистецтва: культурно-історичний аналіз
DOI:
https://doi.org/10.15391/ed.2024-1.04Ключові слова:
сумо, укійо-е, гравюра, образотворче мистецтво, ханіва, період Едо, ріксі, Японія, ксилографія, нецке, бойові мистецтваАнотація
Мета: на основі аналізу наукових джерел виявити особливості відображення боротьби сумо в різних видах японського образотворчого мистецтва та виявити її роль у формуванні і вираженні національної ідентичності японців. Матеріал і методи. Для вирішення завдань дослідження використовувались такі методи: історико-культурний аналіз – для вивчення походження та розвитку боротьби сумо як культурного явища; мистецтвознавчий аналіз – для виявлення специфіки відображення сумо в різних видах мистецтва; іконографічний аналіз – для вивчення сюжетів, мотивів, художніх образів, пов’язаних з боротьбою сумо. Результати: на основі аналізу науково-методичної інформації та джерел Інтернету було виявлено, що боротьба сумо є унікальним та самобутнім японським видом спорту з багатовіковою історією. Вона є невід'ємною частиною японської культури та має глибоке культурне і символічне значення. Образи борців сумо часто зустрічаються в різних видах японського мистецтва – живопису, графіці, скульптурі тощо. Проте комплексного дослідження відображення тематики боротьби сумо саме у мистецтві раніше не проводилося. Вивчення особливостей зображення боротьби сумо в мистецтві дозволить глибше зрозуміти не тільки сам вид спорту, але й особливості світогляду естетичних уподобань японського народу. Поглиблене вивчення культурної історії сумо через призму мистецтва допоможе яскравіше представити унікальність та цінність цієї традиції. Це може зацікавити молодь та спонукати займатися боротьбою сумо, а знайомство з образами легендарних борців сумо в живопису та скульптурі надихатиме юних спортсменів досягти таких же вершин майстерності. Висновки. Дослідження наукових джерел показало, що тема боротьби сумо в японському образотворчому мистецтві висвітлена недостатньо. Боротьба сумо має глибоке культурне коріння та символічне значення в Японії. Її образи простежуються у мистецтві з найдавніших часів і до сьогодення. Аналіз творів образотворчого мистецтва дозволяє прослідкувати еволюцію уявлень про боротьбу сумо та її місце в національній культурі. Починаючи з періоду Кофун, фігурки ханіва із зображеннями борців виконували апотропеїчну функцію, відлякуючи злих духів. В епоху Едо з розвитком гравюри укійо-е боротьба сумо стає популярною темою у творчості провідних художників. Образи легендарних чемпіонів, драматичні сцени поєдинків приваблювали глядачів. Борці уособлювали національний ідеал мужності та сили. У новітній час митці продовжують традиції зображення сумо, віддаючи данину культурній спадщині Японії.
Посилання
Ратті, О., & Вестбрук, А. (2022). Секрети самураїв. Бойові мистецтва феодальної Японії. Літера ЛТД, Київ.
Три сторічча японської ксилографії – [Електронний ресурс]. – Режим доступу https://antikvar.ua (дата звернення: 01.11.23).
Тропін, Ю.М., & Голоха, В.Л. (2023). Техніко-тактичний арсенал професійних борців сумо. Єдиноборства, 1(27), 14-21 DOI:10.15391/ed.2023-1.07
Фартінг, С. (2019). Історія мистецтва від найдавніших часів до сьогодення. Vivat, Київ.
Японські гравюри. Борці сумо. Художник Утагава Куніёсі (1798-1861) – [Електронний ресурс]. – Режим доступу https://edo-tokyo.livejournal.com (дата звернення: 01.11.23).
歴代横綱. Список йокодзун. – [Електронний ресурс] – Режим доступу https://www.sumo.or.jp (дата звернення: 12.10.2023).
男子立像(力士像)埴輪 文化遺産オンライン . Данси рицудзо: (рикиси дзо:). Ханіва. Бунка исан онрайн (Фігурка чоловіка (сумоїст). Ханіва. Культурна спадщина онлайн) – [Електронний ресурс]. – Режим доступу https://bunka.nii.ac.jp (дата звертання: 12.10.2023).
相撲デジタル研究所 Цифровий інститут сумо – [Електронний ресурс]. – Режим доступу https://www.arc.ritsumei.ac.jp (дата звернення: 13.10.2023).
Atkins, E.T. (2017). A history of popular culture in Japan: from the seventeenth century to the present. Bloomsbury Academic, an imprint of Bloomsbury Publishing Plc. London New York.
Baldessari, F. (2017). Kamakura, an Historical Guide. Fontana Editore.
Bender, R.L. (2018). The imperial edicts in the Shoku-Nihongi: a translation with text and transliteration. Delaware : Ross Bender.
Bickford, L. (1994). Sumo and the Woodblock Print Masters. Kodansha International, Tokyo.
Bilynska, S., Duben, A., Babyak, V., & Gnat, G. (2020). Comparison of neolithic housing in Japan and Ukraine. Innovative Solutions In Modern Science, № 3(39), 5-15. DOI 10.26886/2414-634X.3(39)2020.1
Bowers, F. (2000). Japanese theatre. Tuttle Publishing.
Frydman, J. (2022). The Japanese myths: a guide to gods, heroes and spirits. Thames & Hudson Ltd, London New York.
Google Arts and Culture – [Electronic resource]. – Access mode http://surl.li/nqqga (date of application: 09.11.2023).
Harris, F. (2012). Ukiyo-e: The Art of the Japanese Print. Tuttle Publishing.
Heldt, G. (2014). The Kojiki: An Account of Ancient Matters (Translations from the Asian Classics). Columbia University Press.
Kelly, W.W. (2007). This Sporting Life: Sports and Body Culture in Modern Japan. Council on East Asian Studies Yale University, New Haven, Connecticut.
Lane, R. (1978). Images from the floating world: the Japanese print; including an ill. Dictionary of Ukiyo-e. Oxford [usw.] : Oxford Univ.
Leiter, S.L. (2006). Historical Dictionary of Japanese Traditional Theatre. Toronto.
Marks, A. (2015). Japan Journeys: Famous Woodblock Prints of Cultural Sights in Japan. Tuttle Publishing.
Marra, M.F. (2001). A History of Modern Japanese Aesthetics. University of Hawaii Press.
Mituza Museum of Art, Josai International University – [Electronic resource]. – Access mode https://www.jiu.ac.jp (date of application: 09.11.2023).
Okada, B.T. (1982). Netsuke: Masterpieces from The Metropolitan Museum of Art. Metropolitan Museum of Art.
Pasivkina, S.A. (2019). The interpretation of the notion of ukiyo in «Ukiyo-monogatari» (1665) by Asai Ryoi. Japanese Studies in Russia, (1):6-19. DOI:24411/2500-2872-2019-10001
Pinnington, N.J. (2019). A New History of Medieval Japanese Theatre. Palgrave Macmillan.
Reeve, J. (2005). Japanese Art in Detail. Harvard University Press. «Art in detail» Series.
Reeve, J., & Museum, B. (2006). Floating World: Japan in the Edo Period. British Museum Press. Series «Gift Bks».
Salz, J. (2016). A history of Japanese Theatre. Cambridge University Press.
Schlombs, A. (2020). Hiroshige, 1797-1858: master of Japanese Ukiyo-e woodblock prints. Taschen.
Shibayama Kofun Haniwa Museum – [Electronic resource]. – Access mode https://www.haniwakan.com (date of application: 13.10.2023).
Sugimoto, Ed.Y. (2009). The Cambridge companion to modern Japanese culture. Cambridge University Press, New York.
Terryn, F. (2019). To exhibit or not to exhibit: the ministry of the Interior and Japanese woodblock prints at the World’s fairs of 1876 and 1878. Annals Of «Dimitrie Cantemir» Christian university faculty of foreign languages and literatures annals of «dimitrie cantemir» christian university linguistics, literature and methodology of teaching, Vol. XVIII, 1, 166-189.
The Metropolitan Museum of Art – [Electronic resource]. – Access mode https://www.metmuseum.org (date of application: 09.11.2023).
The Sumo Wrestlers Takaneyama Yoichiemon and Sendagawa Kichigorō – [Electronic resource]. – Access mode https://www.metmuseum.org (date of application: 22.11.2023).
Tikotin Museum of Japanese Art – [Electronic resource]. – Access mode https://www.tmja.org.il (date of application: 09.11.2023).
Tsuchiya, N., & Rutherston, M. (2015). Netsuke: 100 miniature masterpieces from Japan. The Overlook Press, New York.
Uhlenbeck, C., Dwinger, J., Smit, J., and et. al. (2023). The riddles of ukiyo-e: women and men in Japanese prints 1765-1865. Brussels : Ludion.
木下大門 Kinoshita Daimon – [Electronic resource]. – Access mode https://www.yamada-shoten.com (date of application: 22.11.2023).
金ではなく情なら許される？ 江戸時代に喝采を浴びた八百長相撲. – [Electronic resource]. – Access mode https://suumo.jp (date of application: 12.10.23).
