Особливості гендерних відмінностей спортсменів, що займаються спортивними єдиноборствами

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15391/ed.2019-4.12

Ключові слова:

гендер, маскулінність, фемінінність, андрогінність, біологічна стать, гендерні відмінності, спортивні єдиноборства

Анотація

Мета: визначити гендерні особливості спортсменів, які спеціалізуються в спортивних єдиноборствах. Матеріал і методи. В дослідженні приймали участь 216 студентів і студенток Харківської державної академії фізичної культури і Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка, які займаються спортивними єдиноборствами і мають різну спортивну кваліфікацію, віком 17-28 років. Використані наступні методи дослідження: аналіз та узагальнення літературних джерел і інтернет-ресурсів з досліджуваної проблеми; психологічні методи: методика С. Бем «Маскулінність / фемінінність» і 16-факторний опитувальник Кеттелла; методи математичної статистики. Висновки. Проаналізовано співвідношення чоловіків і жінок‑учасників олімпійських змагань зі спортивних єдиноборств. Встановлено, що на сьогодні кількість жінок-учасниць олімпійських турнірів з єдиноборств менша ніж кількість чоловіків. Серед студентів і студенток, що спеціалізуються в різних видах єдиноборств, спостерігається перевага кількості спортсменів-єдиноборців над спортсменками в такому ж відсотковому співвідношенні, що і учасників і учасниць олімпійських змагань, у середньому 67 % спортсменів; 33 % спортсменок.  Виявлено як заняття спортивними єдиноборствами впливають на формування соціокультурної статі особистості спортсменів і спортсменок. Серед юнаків, що займаються різними видами єдиноборств співвідношення маскулінних і андрогінних спортсменів складає відповідно 58 % і 42 %. У дівчат ми спостерігаємо аналогічну картину. Спортсменок з маскулінним типом особистості виявлено 56 %, а з андрогінним – 44 %. Якщо порівнювати співвідношення маскулінних спортсменів (58 %) і маскулінних спортсменок (56 %), ми бачимо, що їх відсотки майже однакові. Але в самбо, боксі і тайському боксі  і у спортсменів і у спортсменок бачимо, що особистостей маскулінного типу більше ніж андрогінного, а в рукопашному бої і карате - навпаки. З’ясовано схожість і відмінності маскулінних і андрогінних юнаків і дівчат, що спеціалізуються в спортивних єдиноборствах стосовно їх особистісних якостей. Висновки. В результаті дослідження доведено, що співвідношення гендерних типів особистості і у чоловіків, і у жінок змінюється залежно від виду спортивної діяльності, якою вони займаються. Проаналізував кількість чоловіків і жінок – учасників змагань зі спортивних єдиноборств на Іграх Олімпіад 2012 р. і 2016 р., можна зробити висновок, що поки кількість чоловіків приблизно в 2 рази перевищує кількість жінок, але спостерігаються тенденції щодо збільшення кількості спортсменок-учасниць олімпійських змагань в спортивних єдиноборствах. В результаті дослідження доведено, що висока спортивна кваліфікація спортсменів і спортсменок сприяє формуванню у них маскулінності. Встановлено, що суттєві відмінності якостей особистості з урахуванням гендерного типу спортсменів і спортсменок спостерігаються за чинниками комунікативної сфери: «замкнутість – товариськість» і «підпорядкованість – домінантність», за чинником «впевненість у собі – тривожність», що відноситься до емоційно-вольової сфери і за чинником інтелектуальної сфери «консерватизм – радикалізм».

Біографії авторів

Олена Тарасевич, Харківська державна академія фізичної культури

старший викладач кафедри олімпійського і професійного спорту

Олег Камаєв, Харківська державна академія фізичної культури

доктор наук з фізичного виховання та спорту, професор кафедри олімпійського і професійного спорту

Посилання

Артамонова Т. В. (2008). Гендерные проявления личности в спорте. ФГОУ ВПО «ВГАФК», Волгоград.

Артамонова, Т. В., & Шевченко, Т. А. (2009). Гендерная идентификация в спорте: Монография. ФГОУ ВПО «ВГАФК», Волгоград.

Бендас, Т. В. (2006). Гендерная психология.. Учебное пособие. СПб., Питер.

Ворожбитова, А. Л. (2007). «Гендерная теория физической культуры как основа формирования гендерного сознания спортсменов». Вестник Ставропольского государственного университета, № 49, 27-31.

Ильин, Е. П. (2003). Дифференциальная психология мужчины и женщины. СПб., Питер.

Ильин, Е. П. (2010). Пол и гендер. СПб., Питер..

Марченко, О. Ю. (2013). «Гендерний аспект формування цінностей фізичної культури у студентів вищих навчальних закладів». Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, № 9, 50-53.

Месснер, М. (2000). «Маскулинность и профессиональный спорт». Антология гендерной теории. 118-228.

Тарасевич, Е. А. (2016). «Гендерные отличия спортсменов в различных классификационных группах видов спорта и спортивных дисциплин». Слобожанський науково-спортивний вісник, № 2 (52), 117-120.

Тарасевич Е. А., & Камаев О. И. (2018). «Гендерные различия в оценке роли занятий спортом как один из показателей качества жизни спортсменов». Фізична активність і якість життя людини. Збірник тез доповідей ІІ міжнародної науково-практичної конференції, 71.

Тарасевич, Е. А., & Надеждина, О. А. (2015). «Формирование женской олимпийской программы в спортивных единоборствах». Проблемы и перспективы развития спортивных игр и едтноборств в высших учебных заведениях, 144-149.

Цикунова, Н. Г. (2003). Гендерные характеристики личности спортсменов в маскулинных и фемининных видах спорта. (Дис. … канд. пед. наук). Питер, Россия.

Шахов, Ш. К., & Дамадаева, А. С. (2011). Спорт как фактор формирования психологического пола личности. Теория и методика спорта высших достижений, 16-18.

Bem S.L. (1983) «Gender schema theory and its implications for child development: Raising gender-schematic children in a gender-schematic society». Signs: Journal of women in culture and society, Vol. 8, № 4, 65 – 78.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-24

Номер

Розділ

Статті