Якість зерна тетраплоїдної пшениці Triticum timopheevii (Zhuk.) Zhuk

Автор(и)

  • L. I. Relina Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр‘єва НААН, Україна
  • R. L. Boguslavskyi Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр‘єва НААН, Україна
  • L. A. Vecherska Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр‘єва НААН, Україна
  • S. Yu. Didenko Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр‘єва НААН, Україна
  • O. V. Golik Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр‘єва НААН, Україна
  • T. A. Sheliakina Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр‘єва НААН, Україна
  • V. V. Pozdniakov Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр‘єва НААН, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30835/2413-7510.2018.152144

Ключові слова:

Triticum timipheevii, якість зерна, вміст білка, каротиноїдні пігменти, загальна антиоксидантна активність, цинк, залізо, мідь, склоподібність, твердість зерна

Анотація

Мета досліджень. Визначення вмісту білка та каротиноїдних пігментів, загальної антиоксидантної активності, рівня мікроелементів в зерні T. timopheevii та продуктивності і технологічних показників зерна T. timopheevii.

Матеріали та методи. Зразки T. timopheevii длядосліджень було отримано з колекції Національного центру генетичних ресурсів рослин України.. Грунт – типовий чорнозем. Сорти, які було використано для порівняння, вирощувались на одному полі з T. timopheevii із застосуванням однакових агротехнологій.Для вивчення було використано зерно, зібране в 2015, 2016 та 2017 (роки з різними погодними умовами). Вміст білка визначали за методом Кьельдаля. Рівень каротиноїдних пігментів оцінювали в екстрагованих ацетоном фракціях методом спектрофотометрії. Загальну антиоксидантну активність досліджували за допомогою аналізу з використанням стабільного  вільного радикалу DPPH. Вміст заліза, цинку та міді визначали методом атомно-абсорбційної спектрометрії. Натура та склоподібність оцінювалися відповідно до затверджених методик. Твердість зерна визначалась на твердометрі YPD-300 (який вимірює силу, що необхідно докласти для руйнування зернівки, в ньютонах) методом, розробленим А.В. Ярошем та ін.

Результати і обговорення. Вміст білка в зерні T. timopheevii склав 18,2–16,5 %, в залежності від року, що є досить високим, оскільки якісне зерно твердої пшениці містить 15–18 % білка. Зерно T. timopheevii накопичувало 18,2 % білка, коли сума опадів була 26 і 39 мм під час фаз розвитку зеленої маси та наливу зерна відповідно. Підвищення суми опадів було пов’язано із зниженням вмісту білка, хоча цей вид надає перевагу вологим умовам. Це можна пояснити недостатнім дренуванням грунту, оскільки грунт в місці вирощування помірно глинистий з середнім дренуванням, а T. timopheevii добре почувається на добре дренованих грунтах. Загальна антиоксидантна активність в зерні T. timopheevii складала 618,2 екв. хлорогенової кислоти в 2017 р., знижуючись в інші роки дослідження, що вище, ніж в зерні сорту твердої пшениці Спадщина, створеному в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр`єва НААС (525,4±38,9 екв. хлорогенової кислоти/г насіння). Максимальний вміст каротиноїдів в роки з мінімальною сумою опадів під час розвитку пшениці може бути обумовлено посиленням неспецифічного захисту від стресу. Вміст каротиноїдних пігментівв зерні T. timopheevii був середнім: 2,72–3,54мг/кг. Оскільки вважається, що високоякісні макарони яскраво-жовтого кольору можна виготовляти з зерна, що містить не менше 5,5 мг/кг каротиноїдів, цей вид не можна вважати висококаротиноїдним. Зерно досліджуваних зразків T. timopheevii містить 39,27–55,90 мг/кг заліза, що значно перевищує рівень заліза в комерційних сортах твердої пшениці та порівнянне з вмістом заліза в зерні польської полби (49 мг/кг) та близько в зерні сорту Голіковська, створеному в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр`єва НААН (40 мг/кг). В цілому вміст заліза змінюється паралельно з вмістом білка, що було очікувано, оскільки дані літератури свідчать про те, що ген grainproteincontent (GPC-B1) також контролює накопичення Fe та Zn в зерні. Зерно T. timopheevii містить 36,33-41,04 мг/кг цинку, що можна порівняти з комерційною твердою пшеницею і нашим сортом полби Голіковська (близько 31,0 мг/кг) і є дещо нижчим, ніж у зерні полби в інших роботах. Варіації в рівнях білка, заліза і цинку можуть бути обумовлені змінами в погодних умовах під час ключових періодів розвитку рослин. Зв’язок вмісту цинку з погодними умовами був подібним до ситуації з вмістом білка і заліза та погодними умовами. Зерно T. timopheevii містить 1,86–4,46 мг/кг міді в різні роки. Такий рівень, з одного боку, може задовольнити потребу організму людини, а, з іншого боку, є значно нижчим від гранично допустимої концентрації. Вміст міді був максимальним у роки, коли середня температура повітря на етапах розвитку зеленої маси та наливу зерна була відносно низькою: 16,3 та 20,3 °С відповідно. Підвищення температури до 19,1–19,6 °Ста до 22,6–23,1 °С, відповідно, було пов'язано з меншим вмістом міді. На відміну від вмісту заліза та цинку, ми не спостерігали взаємозв'язку між вмістом міді та кількістю опадів.

Ми також вивчали елементи продуктивності та технологічні параметри Т. timopheevii. Маса 1000 зерен склала 34,29 г, що означає, що T. timopheevii має зерно середнього розміру. Натура становила 846 г/л, що є досить високим показником, оскільки зерно I класу має натуру ≥750 г/л. Склоподібність була високою – 100 %, що є цінною ознакою для більш якісного помелу зерна. Твердість зерна T. timopheevii становила 286 N. Ми можемо вважати, що 286 N, визначена на твердометрі YPD-300, відповідає приблизно HI 68. Це означає, що T. timopheevii, ймовірно, належить до твердих пшениць  відповідно до класифікації Haraszi та ін.

Висновки. Наші результати продемонстрували, що 1) T. timopheevii має зерно середнього розміру; 2) T. timopheevii характеризується високою антиоксидантною активністю, достатнім вмістом заліза та цинку, збалансованим вмістом міді, а також виключно високою склоподібностю та високою твердістю зерна; 3) T. timopheevii не можна віднести до високо каротиноїдних видів.

Посилання

Жуковский П.М. Культурные растения и их сородичи. Л.: Колос, 1971. C. 27.

Plants for future Triticum timopheevii Zhuk. Plants for a Future (1995–2010). URL: www.pfaf.org/user/Plant.aspx? LatinName=Triticum+timopheevii.

Пшеницы мира / под ред. Дорофеева В.Ф.; сост. Удачин Р.А. Ленинград ВО Агропромиздат. 1987. С. 413.

Chen T., Xiao J., Xu J., Wan W., Qin B., Cao A., Chen W., Xing L., Du Ch., Gao X., Zhang Sh., Zhang R., Shen W., Wang H., Wang X. Two members of TaRLK family confer powdery mildew resistance in common wheat. BMC Plant Biol. 2016. № 16. Р. 27.

Australian Agriculture: Its History and Challenges Ed. by Henzell T. Csiro Publishing 2007. P. 30.

Laikova L.I., Belan I.A., Badaeva E.D., Posseeva L.P., Shepelev S.S., Shumny V.K., Pershina L.A. Development and study of spring bread wheat variety Pamyati Maystrenko with introgression of genetic material from synthetic hexaploid Triticum timopheevii zhuk. x Aegilops tauschii Coss. Genetika. 2013. № 49(1). Р. 103–12.

Timonova E.M., Leonova I.N., Belan I.A., Rosseeva L.P., Salina E.A. The influence of particular chromosome regions of Triticum timopheevii on the formation of resistance to diseases and quantitative traits in common wheat. Russian Journal of Genetics: Applied Research. 2012. № 2(4). Р. 330–343.

Brown-Guedira G.L., Singh S., Fritz A.K. Performance and mapping of leaf rust resistance transferred to wheat from Triticum timopheevii subsp. armeniacum. Phytopathology. 2003. № 93(7). Р. 784–789.

Singh A.K., Sharma J.B., Vinod, Singh P.K., Singh A., Mallick N. Genetics and mapping of a new leaf rust resistance gene in Triticum aestivum L. × Triticum timopheevii Zhuk. derivative 'Selection G12'. J Genet. 2017. № 96(2). Р. 291–297.

Zhang D., Bowden R.L., Yu J., Carver B.F., Bai G. Association analysis of stem rust resistance in U.S. winter wheat. PLoS One. 2014. № 9(7). e103747.

Andreev Y.A., Korostyleva T.V., Slavokhotova A.A., Rogozhin E.A., Utkina L.L., Vassilevski A.A., Grishin E.V., Egorov T.A., Odintsova T.I. Genes encoding hevein-like defense peptides in wheat: distribution, and role in stress response. Biochimie. 2012. № 94(4). Р. 1009–1016.

Garg M., Sharma N., Sharma S., Kapoor P., Kumar A., Chunduri V., Arora P. Biofortified crops generated by breeding, agronomy, and transgenic approaches are improving lives of millions of people around the world. J. Front Nutr. 2018. № 5. Р. 12.

Welch R.M., Graham R.D. Breeding for micronutrients in staple food crops from a human nutrition perspective. Journal of Experimental Botany. 2004. № 55. Р. 353–364.

Bouis H.E. The potential of genetically modified food crops to improve human nutrition in developing countries. Journal of Developmental Studies. 2007. № 43. Р. 79–96.

Cakmak I. Enrichment of cereal grains with zinc: agronomic or genetic biofortification? Plant and Soil. 2008. № 302. Р. 1–17.

Peleg Z., Cakmak I., Ozturk L. et al. Quantitative trait loci conferring grain mineral nutrient concentrations in durum wheat В wild emmer wheat RIL population. Theoretical and Applied Genetics. 2009. № 119. Р. 353–369.

Kjeldahl J. Neue Methode zur Bestimmung des Stickstoffs in organischen Körpern (New method for the determination of nitrogen in organic substances). Zeitschrift für analytische Chemie. 1983. № 22(1). Р. 366–383.

Ермаков А.И., Арасимович В.В., Смирнова-Иконникова М.И., Ярош Н.П., Луковникова Г.А. Методы биохимического исследования растений. Л.: Колос, 1972. 45 с.

Мурри И.К. Биохимия проса. / В кн.: Биохимия культ, растений, т. 1. Изд. 2, М.-Л.: Сельхозгиз, 1958. С. 512–588.

Arabshahi S., Urooj A. Antioxidant properties of various solvent extracts of mulberry Morus indica L. Leaves. Food Chem. 2007. № 102. Р. 1233–1240.

Крупский Н.К., Александрова A.M. К вопросу об определении подвижных форм микроэлементов // В сб.: Микроэлементы в жизни растений, животных и человека. Киев: Наукова Думка, 1964. С. 29–30.

Оценка качества зерна / Сост.: Василенко И.И., Комаров В.И. М.: Агропромиздат, 1987. 208 с.

Ярош А.В., Рябчун В.К., Леонов О.Ю., Діденко С.Ю., Копитіна Л.П., Сахно Т.В., Шелякіна Т.А. Методологія оцінки твердості зерна у пшениці м’якої озимої. Генетичні ресурси рослин. 2014. № 15. С. 120–131.

ДСТУ 3768:2010 Національний стандарт України. Пшениця. Технічні умови Пшеница. Технические условия. WHEAT Specifications. Чинний від 2010-04-01.

Gregorio G.B. Progress in breeding for trace minerals in staple crops. The Journal of Nutrition. 2002. № 132(3). Р. 500–502.

FAOSTAT. 2008. [cited 2018 Aug 18]. URL: www.fao.org/faostat/en/#home.

Васильчук Н.С. Селекция яровой твердой пшеницы. Саратов, 2001. 123 с.

Lakshmi S.U., Krishna M.S.R., Deepthi R.S., Prasad G.S., Kasim D.P. Seed antioxidants interplay with drought stress tolerance indices in chilli (Capsicum annuum L) seedlings. BioMed Research International. 2018. № 14. URL: doi: 10.1155/2018/1605096.

Food Standards Agency. Eat well, be well – Iron deficiency. Food Standards Agency: London, 2012. URL: www. Eatwell.food.gov.uk.

Magallanes-López A.M., Hernandez-Espinosa N., Velu G., Posadas-Romano G., Ordoñez-Villegas V.M.G., Crossa J., Ammar K., Guzmán C. Variability in iron, zinc and phytic acid content in a worldwide collection of commercial durum wheat cultivars and the effect of reduced irrigation on these traits. Food Chem. 2017. № 237. Р. 499–505.

Suchowilska E., Wiwart M., Kandler W., Krska R. A comparison of macro- and microelement concentrations in the whole grain of four Triticum species. Plant Soil Environ. 2012. № 58(3). Р. 141–147.

Cakmak I., Torun A., Özkan H., Millet E., Feldman M., Fahima T., Korol A.B., Nevo E., Braun H.J. Triticum dicoccoides: an important genetic resource for increasing zinc and iron concentration in modern cultivated wheat. Soil Sci Plant Nut. 2004. № 50. Р. 1047–1054.

Distelfeld A., Cakmak ., Peleg Z., Ozturk L., Yazici A.M., Budak H., Saranga Y., Fahima T. Multiple QTL-effects of wheat Gpc-B1 locus on grain protein and micronutrient concentrations. Physiol. Plantarum. 2006. № 129. Р. 635–643.

Ensminger A.H., Konlande J.E. Foods & Nutrition Encyclopedia (2nd ed.). Boca Raton, Florida: CRC Press. 1993. Р. 2368–2369.

Rosado J.L. Zinc and copper: proposed fortification levels and recommended zinc compounds. Journal of Nutrition. 2003. № 133(9). Р. 2985–2989.

Conti M.E., Cubadda F., Carcea M. Trace metals in soft and durum wheat from Italy. Food Addit Contam. 2000. № 17(1). Р. 45–53.

Фещенко В.П. Экологическое состояние зерновых культур Новосибирской области по содержанию тяжёлых металлов. Современные проблемы науки и образования. 2014. № 5. URL: www.science-education. Ru/ ru/article/view?id=15088.

Peleg Z., Saranga Y., Yazici A., Fahima T., Ozturk L., Cakmak I. Grain zinc, iron and protein concentrations and zinc-efficiency in wild emmer wheat under contrasting irrigation regimes. Plant Soil. 2008. № 306. Р. 57–67.

Chatzav M., Peleg Z., Ozturk L., Yazici A., Fahima T., Cakmak I., Saranga Y. Genetic diversity for grain nutrients in wild emmer wheat: potential for wheat improvement. Annals of Botany. 2010. № 105(7). Р. 1211–1220.

Gregorio G.B. Progress in breeding for trace minerals in staple crops. J Nutr. 2002. № 132(3). Р. 500–502.

Micco C., Onori R., Miraglia M., Gambelli L., Brera C. Evaluation of lead, cadmium, chromium, copper and zinc by atomic absorption spectroscopy in durum wheat milling products in relation to the percentage of extraction. Food Addit Contam. 1987. № 4(4). Р. 429–435.

Пугаев В. Содержание тяжелых металлов в зерне озимой и яровой пшеницы, произрастающей в разных экологических условиях. Вестник Мордовского университета. 2013. № 3–4. С. 89–93.

Symes K. Classification of Australian wheat varieties based on the granularity of their wholemeal. Australian Journal of Experimental Agriculture and Animal husbandry. 1961. № 1. Р. 18–23.

Hoseney R.C. Wheat hardness. Cereal Foods World. 1987. № 32. Р. 320–322.

Pomeranz Y., Williams P.C. Wheat hardness: its genetic, structure and biochemical background, measurement and significance. In: Advances in Cereal Science and Technology (edited by Y. Pomeranz). St Paul, MN: AACC. 1990. Р. 471–557.

Федотов В.А. Факторы формирования потребительских свойств зерномучных товаров. ВЕСТНИК ОГУ. 2011; 4 (123). URL: cyberleninka.ru/article/v/faktory-formirovaniya-potrebitelskih-svoystv-zernomuchnyh-tovarov.

Медведев П.В., Федотов В.А., Бочкарева И.А. Комплексная оценка потребительских свойств зерна и продуктов его переработки. Международный научно-исследовательский журнал. 2015. № 7-1(38). С. 77–78.

Veha A., Szabó P.B., Gyimes E. Different method to determine the kernel hardness of Hungarian winter wheat varieties, 7th International Conference Integrated Systems for Agri-Food Production, Sipa. Nyíregyháza, Hungary. 2011. Р. 10–12.

Szabó B.P., Véha A., Gyimes E. Measuring the wheat kernel hardness. Review of Faculty of Engineering, Analecta Technica Szegedinensia. 2007. № 1. Р. 97–100.

Haraszi R., Sissons M., Juhasz A., Kadkol G., Tamas L., Anderssen R.S. Using rheological phenotype phases to predict rheological features of wheat hardness and milling potential of durum wheat. Cereal Chemistry. 2016. № 93(4). Р. 369–376.

Haraszi R., Juhasz A., Sissons M., Rakszegi M., Tamas L., Anderssen R.S. Rheological hardness index for assessing hardness of hexaploids and durums. J. Cereal Chemistry. 2013. № 90(5). Р. 430–438.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-12-28

Номер

Розділ

ФІЗІОЛОГО–ГЕНЕТИЧНІ ТА БІОХІМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ